Петряєва Т.С.,
методист КНМУ «П’ятихатський РМК»
Мета: оволодіння вчителями-предметниками методиками діагностики та корекції
соціально-психологічного портрету випускників, налаштування учнів на успішне
проходження ДПА/ЗНО.
І.
Вступна частина.
1.1. Мотивація
вибору теми тренінгу.
Одним із основних завдань середньої освіти як
складової цілісного освітнього процесу є функція підготовки особистості до соціального
вибору, визначення власної позиції в соціальній структурі суспільства відповідно
до здобутих у процесі навчання сукупності знань, умінь і навичок. Результативність випускників шкіл під час
складання ними державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного
оцінювання можна розглядати як одночасно соціальний «ліфт» і «сито», що відсіює
всіх менш здібних і здатних для подальшого навчання на вищих освітніх рівнях.
Враховуючи те, що у сучасній Українській державі не створені рівні умови
освітніх можливостей для дітей різного соціального походження і місця
проживання, у сільській школі вчителі-предметники виступають ключовим чинником
забезпечення соціальної успішності своїх учнів.
Підготовка 9-класників
до ДПА та 11-класників до ДПА-ЗНО (далі
ДПА/ЗНО) триває, як правило, декілька останніх місяців їх навчання у
випускному класі. Вчителі-предметники намагаються підготувати учнів до
доленосних випробувань через повторення вивченого матеріалу та контроль за допомогою
різнорівневого тестування. Практикуються і додаткові, в тому числі
факультативні та індивідуальні, заняття. Крім того, школярі відвідують
підготовчі курси, купують різні посібники для підготовки до ДПА/ЗНО, батьки
наймають їм репетиторів, але ступінь тривожності, напруги у випускників не
знижується. Підвищений рівень тривоги до та під час іспитів призводить до
дезорганізації діяльності, зниження концентрації уваги та працездатності. Чим
більше дитина тривожиться, тим менше сил у неї залишається на успішне
проходження ДПА/ЗНО.
1.2. Постановка
мети і завдань тренінгу.
Створенню
стабільної сприятливої атмосфери, зменшенню ймовірності виникнення стресових
ситуацій та підвищенню функціональних можливостей школярів сприяє, наприклад,
тренінгова програма з розвитку психологічної готовності учнів до таких
випробувань, розроблена практичним психологом Чернівецької ЗШ № 3 Твардовською
Оленою Іванівною. Фрагменти одного із занять за цією програмою, метою
якого є розвиток у
випускників шкіл навичок раціонального планування діяльності під час
підготовки та здачі іспитів, утвердження такої якості, як висока стійкість до стресорів,
використані при розробці даного тренінгу.
ІІ.
Основна частина.
2.1. Мотиваційно-цільовий
етап тренінгу.
Сьогодні ми попрацюємо над
тим, як, спираючись на психодіагностику щодо здатності випускників 9-х та 11-х
класів
долати стресові
ситуації, організовувати
їх психолого-педагогічну підтримку задовго та напередодні іспиту з предмету.
2.2. Змістово-процесуальна
частина тренінгу.
Продіагностувати силу ЕГО випускника, його здатність справлятися з труднощами, долати несприятливі ситуації
допомагає графічна психодіагностична методика «Людина під дощем», розроблена
психологом Юріновою Наталією.
Вправа «Людина під
дощем»
Учасникам
тренінгу пропонується намалювати на аркуші
паперу формату А-4 людину під дощем. Інтерпретація малюнку дозволяє визначити, як
людина реагує на стресові, несприятливі ситуації, що вона відчуває, коли
настають труднощі.
Інтерпретація
малюнку
1.
Оцінити експозицію фігури людини та загальні враження від неї:
-
якщо людина зображена крокуючою, це може свідчити про гарну
її адаптацію, а якщо такою, що біжить – про звичку уникати важких
життєвих ситуацій і неприємностей;
-
положення
фігури в профіль або спиною вказує
на прагнення відмовитися від світу, на тенденцію до самозахисту;
-
якщо людина зміщена у верхню частину аркуша,
можна припустити її схильність
до відходу від дійсності, втрати опори під ногами, надмірного оптимізму, який
часто не виправданий. Це може свідчити про високу
самооцінку,
незадоволення
своїм становищем у суспільстві, нестачу визнання. Якщо фігура
дуже маленька, то людина вважає себе свого роду невизнаним генієм;
-
зображення,
розміщене
внизу листа, може свідчити про наявність депресивних тенденцій, почуття
незахищеності, низьку самооцінку, невпевненість у собі, пригніченість,
нерішучість, страхи, байдужість до свого становища в суспільстві;
-
зображення, зміщене вліво, можливо, пов’язане з наявністю імпульсивності в
поведінці, орієнтацією на минуле, схильністю до самоаналізу, нерішучості в
діях, пасивністю, у ряді випадків із залежністю від матері;
-
зображення, зміщене вправо, вказує на людину дії, активну й енергійну, наявність
орієнтації на оточення і, можливо, залежність від батька;
-
велика кількість одягу вказує на потребу
додаткового захисту. Відсутність одягу
пов’язана з ігноруванням певних стереотипів поведінки, імпульсивністю
реагування. Людина в казковому або
святковому одязі, з виразом захвату
на обличчі свідчить про інфантильність –
відсталість у розвитку, небажання
брати на себе відповідальність;
-
фігура з паличок вказує на негативізм, емоційну холодність, опір методиці. Надмірно
дитячі, ігрові малюнки говорять про потребу у схваленні. Малюнки-шаржі означають бажання
уникнути оціночних суджень на свою адресу, переживання неповноцінності,
ворожості.
2. Оцінити атрибути дощу:
- рідкісні краплі сприймаються як тимчасова перешкода, важкі, зафарбовані краплі або лінії – як постійні складні ситуації.
- врівноважені, однакові штрихи в один бік говорять
про збалансоване довкілля людини. Безладні штрихи –
навколишнє середовище тривожне, нестабільне. Вертикальні
штрихи свідчать
про впертість, рішучість індивіда. Короткі, нерівні штрихи по всьому полю і відсутність усіх захистів
вказують на тривогу і сприйняття людиною навколишнього середовища як ворожого;
- хмари є символом очікування
неприємностей. У депресивному стані зображуються важкі грозові хмари, що займають все небо;
- калюжі
символічно
відображають наслідки тривожної ситуації, ті переживання, які залишаються після
«дощу». Слід звернути увагу на манеру зображення калюж (форму, глибину,
бризки). Важливо відзначити, як розташовані калюжі щодо фігури людини (чи
знаходяться вони перед або за фігурою, оточують людину з усіх боків або вона
сама стоїть в калюжі, що може означати незадоволеність, втрату
орієнтирів).
3. Оцінити додаткові
деталі:
- парасолька – символічне зображення психічного захисту від неприємних
зовнішніх впливів, відображення зв’язку з матір’ю і батьком (купол –
материнське начало, а ручка – батьківське). Величезна
парасолька-гриб може
свідчити про сильну залежність від матері, бажання у важкій ситуації отримати
підтримку від авторитетних осіб. Відсутність капелюха,
парасольки та інших засобів захисту говорить про погану
адаптованість і потребу в захисті;
- будинки, дерева, лавочки, машини, речі,
які людина тримає в руках, відображають потребу у додатковій зовнішній опорі,
підтримці;
- блискавка може символізувати початок
нового етапу і драматичні зміни в житті людини;
- веселка
символізує прагнення до досконалості.
Дуже важливим для досягнення
успішного результату є правильний розрахунок часу на виконання під час іспиту завдань різного рівня складності.
Знаючи тривалість іспиту з предмета, випускники мають можливість заздалегідь навчитися правильно розподіляти
час на роботу над тестом і заповнення бланка відповідей (наприклад, на виконання одного завдання з
вибором правильної
відповіді випускник має
витрачати в середньому не більше
хвилини, на завдання зі встановлення відповідності – до півтори хвилини). На перенесення відповідей до бланка потрібно залишити
не менше п’ятнадцяти хвилин.
Поступово контроль за часом стане звичним, і на іспиті учні
зможуть з легкістю розрахувати свої сили й час.
Вправа «Хвилина»
Учасникам тренінгу пропонується заплющити
очі за командою ведучого й через хвилину розплющити їх. У кожного хвилина буде
умовна, у когось вона пройде швидше, у когось повільніше. Хтось значно
поспішає, хтось відстає, достовірну інформацію надасть ведучий. Таку ж
процедуру провести повторно, тільки на цей раз відчувати час потрібно,
займаючись якою-небудь діяльністю (написання або читання тексту тощо). Запропонована вправа дозволяє виявити індивідуальні особливості відчуття
часу і враховувати їх під час підготовки до ДПА/ЗНО.
Пам’ятка «Напередодні
ДПА/ЗНО»
ДПА/ЗНО – це
важлива подія в житті кожного випускника, тому за декілька днів до іспиту варто «сісти» на спеціальну «розумову» дієту (відмовитися від тваринних
жирів, до звичайного раціону
додати морську рибу, насіння, авокадо, родзинки,
горіхи, мюслі й шоколад), проводити вільний час на свіжому повітрі, найкраще – у парку, садочку.
У день перед тестуванням слід:
· приділити собі та своєму відпочинку максимум часу, не перевантажувати себе, знову й знову вивчаючи нотатки або підручники.
· підготуватися психологічно, налаштуватися лише на позитив. Для цього можна виготовити власний «документ», у якому проставити з визначених для іспиту предметів максимальну
кількість балів. Буде добре, якщо такий «документ» буде постійно перед очима;
· пам’ятати, що думки матеріалізуються, тому не можна
сумніватися у своїх знаннях;
· думати про можливості, що відкриються після складання ДПА/ЗНО: про нових друзів, переваги студентського життя, омріяну професію;
· повторити вивчений матеріал, щоб упевнено і комфортно почуватися на іспиті (на це виділити той час, коли працюється найкраще);
· виспатися, щоб прокинутися в хорошому настрої, бадьорим, готовим до великих
звершень.
Пам’ятка «У день ДПА/ ЗНО»
Щоб менше нервуватися під час ДПА/ЗНО, слід з’явитися до місця їх проведення на 20
хвилин раніше, щоб налаштуватися на іспит, підготуватися психологічно. Найкраще прийти на випробування пішки.
Будьте сконцентрованими. Не
звертайте уваги на поведінку оточуючих. Для вас повинен існувати лише текст
завдань і годинник.
Дійте швидко, але не поспішайте. Перед тим як дати остаточну відповідь, двічі прочитайте завдання,
переконайтеся, що ви правильно зрозуміли, що від вас вимагається.
Спочатку виконуйте ті завдання, у правильності відповідей на які ви не сумніваєтеся.
Пропускайте! Потрібно навчитися швидко пропускати складні й
незрозумілі завдання, щоб згодом до них повернутися.
Завжди читайте уважно завдання до кінця. Розуміти завдання з
перших слів і добудовувати закінчення за допомогою власної уяви – це найкоротший шлях до помилок.
Думайте лише про поточне завдання. Коли ви бачите нове
завдання, забудьте про попереднє. Якщо попереднє завдання вам не під силу, забудьте про цю проблему. Наступне завдання – це шанс набрати додаткові бали.
Використовуйте методику виключення. Якщо не знаєте
правильної відповіді, то можна розпізнати всі неправильні відповіді через їхню
абсурдність.
Заплануйте два кола перевірки. Завжди перевіряйте себе.
Навіть якщо відповідь легка й однозначна на перший погляд.
Угадуйте. Довіртеся інтуїції, й вона разом із логічним мисленням
допоможе впоратися із завданнями.
Може статися так, що
випускнику може здатися, наче
він
все забув. Таке відчуття може запустити ланцюгову реакцію стресу і
паніки, таким чином все віддаляючи учня від пригадування. Завчасно можна запропонувати випускникам релаксаційну вправу, що навчить їх
долати такий стан.
Вправа «Занедбаний сад»
Уявіть, що ви прогулюєтеся навколо
великого замку. Бачите високу кам’яну стіну, оповиту плющем, у якій знаходяться
дерев’яні двері. Відчиніть їх та увійдіть. Ви опинились у старому занедбаному
саду. Колись це був чудовий сад, але його вже давно ніхто не доглядає. Рослини
настільки розрослися, усе геть поросло травою, не стало видно землі, важко розрізняти
стежки. Уявіть, що ви просапуєте бур’яни,
підрізаєте гілки, скошуєте траву, пересаджуєте дерева, обкопуєте, поливаєте їх,
тобто робите все, щоб повернути саду колишній вигляд. Через якийсь час
зупиніться і порівняйте ту частину саду, де ви вже попрацювали, з тією, якої ви
ще не торкалися.
ІІІ. Підсумкова
частина.
3.1.
Контрольний етап тренінгу з
використанням проективної методики вербального й малюнкового типів.
Вправа «Лист восьмикласнику/десятикласнику»
Об’єднавшись у групи по 5-6
чоловік, виокреміть
головні та найцінніші, на ваш погляд, поради учням школи,
які будуть випробуваними наступного
року.
Використовуючи
всі доступні вам художні засоби, індивідуально оформіть
плакати «Лист восьмикласнику/десятикласнику».
Зробіть їх яскравими і зрозумілими для інших, адже вони можуть допомогти майбутнім випускникам у підготовці до ДПА/ЗНО.
3.2. Рефлексія (колективне обговорення: навіщо ми це робили,
чому це важливо, що сподобалось – не сподобалось).
Всі ми пам’ятаємо слова
В.О. Сухомлинського: «Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні,
збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності – це перша
заповідь вихователя». До цього варто додати: забезпечити позитивний результат
навчально-пізнавальної діяльності учнів на виході зі школи – ключова задача
кожного вчителя-предметника. У той же час успішне проходження випускниками
ДПА/ЗНО – це привід для схвального сприйняття вчителем самого себе як
педагога-професіонала. Тож у такий відповідальний для школи час бажаю успіху
вашим вихованцям і вам усім особисто, шановні колеги! І дякую за
співпрацю!
Література
2. Мулявка В.Д., Оксамитна С.М. Освітня
нерівність за місцем проживання та типом освітнього закладу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/
3. Твардовська
О.І. Тренінгова програма з розвитку психологічної готовності учнів до ЗНО [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ippobuk.cv.ua/.../4_Твардовська_
4. Юринова Н. Человек под дождем. Графическая
психодиагностическая методика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://psy.1september.ru/article.php?ID=200003310
