середу, 14 вересня 2016 р.

Готуймо учнів до ДПА/ЗНО з 5-го класу!


Петряєва Т.С.

       Аналіз результатів ДПА випускників 11-х класів та рейтингу ЗНЗ району у ЗНО-2016 з історії України у порівнянні з середньообласними показниками засмутили і спонукали замислитися над тим, де ж і в чому шукати вихід із досить гнітючої ситуації.

Результати ДПА-2016 з історії України в 11-х кл. ЗНЗ району



Чи не звернутися учителю до старих, що називається «з бородою», випробуваних часом засобів? Маються на увазі добре всім відомі дидактичні тренувальні ігри: кросворд, вікторина, «квадрат», лото тощо. Загальновизнано, що їх застосування у навчально-виховному процесі є одним з ефективних прийомів розвитку інформаційної компетентності, активізації розумової та пізнавальної діяльності учнів, формування їх інтересу до змісту навчального предмета. Тільки давно вже пора відійти від складання їх учителем, доцільно передати можливість розробки ігор самим учням! І довіряти це потрібно навіть п’ятикласникам, поступово збільшуючи складність ігор і надаючи такій практиці системного характеру.
Досвід доводить, що самостійне складання ігор учнями за бажанням є надзвичайно ефективним:  воно вчить правильно, чітко формулювати думки, дозволяє міцніше засвоїти та систематизувати навчальний матеріал без перевантажень і примусу дітей до цього, забезпечує самонавчання і створює умови для самоствердження та самореалізації особистості. Умови роботи над складанням ігор (вільна розвивальна діяльність, що відбувається за бажанням учнів заради задоволення від самого процесу, її перетворювальний, імпровізаційний, активний пошуковий характер, наявність певних правил/вимог) сприяють не тільки формуванню  предметних компетентностей, а й розкривають індивідуальність дітей, підвищують їхню «Я-концепцію» (особливо її інтелектуальну і соціальну складові).
Робота із самостійного створення ігор у порядку виконання домашнього завдання (за бажанням учнів) є дієвим механізмом корекції поточного оцінювання навчальних досягнень учнів, самі ж дитячі роботи цінним матеріалом для навчально-виховного процесу на уроках та під час проведення позаурочних заходів. Головний критерій їх оцінювання – відповідність якості готової роботи вимогам до її складання та оформлення.
Так, наприклад, вимоги до складання та оформлення кросворду (гри, що полягає у вписуванні літер у перехресні рядки клітинок накресленої фігури так, щоб по горизонталі та вертикалі вийшли загадані слова) можна роздрукувати для учнів у вигляді пам’ятки.

Пам’ятка щодо складання та оформлення кросворду
1. Кросворд повинен бути:
     - тематичним і охоплювати зміст декількох параграфів або усієї теми чи розділу, містити не менше 12 слів;
     - компактним, кількість слів по вертикалі та горизонталі має бути приблизно однаковою.
2. Завдання кросворду обираються різноманітні за змістом, формулюються у стверджувальній формі, лаконічно та правильно щодо тлумачення термінів і понять.
3. Очікувані відповіді передбачають вживання іменників у називному відмінку однини.
4. Алгоритм створення й оформлення кросворда:
-      підбір термінів і понять, топонімів, прізвищ історичних та культурних діячів, назв архітектурних об’єктів, картин тощо;
-      розміщення на лицьовій стороні аркушу визначеної теми, сітки кросворду з проставленою нумерацією клітин (вона може бути заповненою або ні), пронумерованого переліку завдань у стовпчик (спочатку по горизонталі, потім по вертикалі);
-   внесення у сітку кросворду першим найдовшого з обраних слів, потім – слів з меншою кількістю літер (слова можуть перетинатися, але не можуть мати суміжних клітин);
-      розміщення на зворотній стороні аркушу пронумерованого переліку правильних відповідей (якщо сітка була незаповненою), даних про виконавця роботи (прізвище та ім’я, клас).
5.   Оформлення роботи допускається як рукописне, так і друковане.

       Створювати кросворди самостійно цікавіше, ніж доручати цю справу комп’ютеру, проте процес їх складання можна  урізноманітнити завдяки спеціальним програмам ( Decalion 1.2;  Cross+A 6.09; Crossword v2.0) та сервісам:

Вікторина (гра у відповіді на питання з певних тем) може включати завдання різних рівнів складності. Якщо у 5 класі це можуть бути елементарні завдання, що передбачають одну правильну відповідь без запропонованих варіантів відповіді або односкладну відповідь так/ні, то надалі процес розробки вікторин має поступово ускладнюватися та урізноманітнюватися аж до формулювання учнями 11 класу власних оригінальних завдань, близьких за типологією і структурою до завдань ДПА/ЗНО:
1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До завдання пропонуються три варіанти відповіді, з яких лише один правильний.
2. Завдання на встановлення відповідності. До завдання надається інформація, позначена трьома цифрами (ліворуч) і трьома буквами (праворуч). Щоб виконати завдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити 3 «логічні пари»).
3. Завдання на встановлення правильної послідовності. До завдання пропонується перелік подій, позначених буквами, які потрібно розташувати в правильній послідовності, де перша подія має відповідати цифрі 1, друга – цифрі 2, третя – цифрі 3.  
4. Завдання з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповіді (з короткою відповіддю множинного вибору). До кожного завдання пропонується сім варіантів відповіді, серед яких лише три правильні.
Оцінювання розроблених завдань вікторини (по 1 завданню кожного типу) здійснюється за принципом: одне правильно сформульоване питання у кожному завданні – 1 бал (всього – 10 балів); у 2 бали оцінюється відповідність комплексу завдань необхідному мінімуму знань та уявлень випускників про:
-  конкретні дати, хронологічні межі, періоди, місця, причини, результати, наслідки та значення історичних подій і процесів, їх відповідність, послідовність та синхронність;
-  персоналії учасників подій, процесів та явищ;
-  визначення термінів, загальні характеристики вчень, теорій, ідей і понять, пам’яток культури, зміст історичних документів.
Оформлення роботи допускається як рукописне, так і друковане. На лицьовій стороні аркушу розміщуються тема вікторини та її пронумеровані питання, на зворотній   пронумерований перелік правильних відповідей, дані про виконавця роботи (прізвище та ім’я, клас). При оформленні друкованої вікторини варто використовувати фотоматеріали (пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, персоналії, плакати), розміщені на сайті https://www.phoenicis.com.ua/predmeti-zno/istoriya-ukrajini/ukrhistph.html.
Матеріали вище вказаного сайту доцільно використовувати і при складанні гри  «Квадрат» комплекту з 12-ти розрізаних і перемішаних між собою інформаційних карток, об’єднаних однією темою. Завдання автора-укладача гри – розмістити на картках по 4 однотипні інформаційні складові про три персоналії, події чи культурні пам’ятки, а гравців – встановити відповідність карток. Наприклад, інформаційні складові «квадрату» про персоналії можуть бути такими:
1.    Портрет, прізвище та ім’я видатного діяча.
2.    Роки життя (правління) або посада, сфера діяльності (політик, полководець, письменник, художник тощо), назва держави, представником якої був діяч.
3.    Конкретний внесок діяча в історію своєї держави (стисло) або перелік найбільш відомих робіт.
4.    Загальновідомий власний вислів діяча або вислів про нього, його діяльність іншої видатної особи, за їх відсутності – загальна оцінка ролі даної особистості в історії.
Картки складаються у конверт, на якому вказується тема гри та дані про її укладача. Учитель оцінює, в першу чергу, вміння учня аналізувати навчальний матеріал, бачити і виділяти у ньому головне, викладати інформацію стисло і водночас повно. У даному сенсі ця гра, на мій погляд, не менш  ефективна, ніж складання історичного портрету за певним алгоритмом чи підготовка повідомлення про певні події, пам’ятки культури.
Історичне лото (гра, в якій на кожній окремій картці потрібно розмістити у три ряди по чотири однотипних записи-питання з теми чи розділу і виготовити фішки-відповіді, якими гравці мають надалі закривати записи на картці) дає можливість охопити великий обсяг фактичного матеріалу. Закріплення навчального матеріалу відбувається через встановлення автором гри, а пізніше – гравцями,  ряду відповідностей:
терміни, поняття – визначення;
терміни, поняття – епоха;
дати – події;
події – території (регіони);
події – учасники;
назви документів – суть документів;
фото пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва – назви пам’яток;
фото діячів – прізвища та імена діячів;
         діячі події, повязані з їх діяльністю; 
діячі – держави, представниками яких вони були;
назви творів, відкриттів – автори творів, відкриттів;
мистецькі стилі – ознаки стилів тощо.
Картки з фішками складаються автором у конверт, на якому вказується тема гри та дані про її укладача. Оцінюється дотримання укладачем гри вимог до її форми і змісту, вміння виділяти у навчальному матеріалі суттєве.
Учні, які самостійно створюють дидактичні ігри, відчувають себе успішними, соціально значимими особистостями. Позитивний ефект виникає й від того, що інші діти, опрацьовуючи інформаційні матеріали, створені їх товаришами, отримують потужний імпульс до вдосконалення  власних навчальних здібностей. Зрештою, включення школярів у продуктивну діяльність із саморозвитку сприяє реалізації їх конкурентоспроможності під час олімпіад, конкурсів, ЗНО.

Буду щиро вдячна всім, хто долучиться до обговорення проблеми підготовки випускників до ДПА/ЗНО учителем-предметником, а не репетитором.

2 коментарі:

  1. Гра - дійсно продуктивний шлях дітей до пізнання світу, в якому вони живуть і який їм згодом міняти. Історична гра ж сприяє не тільки поглибленню знань. Вона розширює їх кругозір, розвиває культуру, різнобічні інтереси, здібності. Проте без підтримки вчителя, будь-які починання учнів можуть зійти на нівець .

    ВідповістиВидалити
  2. Ігрові методи швидко привертають увагу учнів та захоплюють. Мені здається, що єфєктивність їх використання залежить від вміння організувати учнів під час ігрового моменту.

    ВідповістиВидалити