Не
знаю я, що буде після нас,
в
які природа убереться шати.
Єдиний,
хто не втомлюється, – час,
А ми
живі, нам треба поспішати
Зробити
щось, лишити по собі.
А
ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб
тільки неба очі голубі
цю
землю завжди бачили в цвітінні!
Ліна
Костенко
Благополуччя суспільства й окремої людини прямо залежить
від різноманіття екологічних систем. Їх стабільність, стійкість, біологічний
прогрес визначаються видовою різноманітністю, а дика флора і фауна є природною
спадщиною естетичної, наукової, культурної, рекреаційної та економічної
цінності, яку необхідно передати прийдешнім поколінням.
З метою заохочення співпраці між державами в галузі
охорони природи, моніторингу та контролю за станом вразливих видів та видів, що
знаходяться під загрозою зникнення, допомоги у виданні законодавчих актів та
проведенні наукових досліджень з охорони природи у 1979 р. була прийнята Бернська
Конвенція про охорону дикої природи та фауни і природних середовищ існування в
Європі, що набула чинності у 1982 р. На кінець 2017 р. конвенція була
підписана 39-ма державами, що входять до Ради Європи, а також Європейським
Союзом, Монако, Буркіна-Фасо, Марокко, Тунісом та Сенегалом. Алжир, Білорусь, Боснія і Герцеговина, Кабо-Верде, Ватикан
та Росія, що не підписали конвенцію, мають статус спостерігача на засіданнях її
виконавчого комітету. Україна ратифікувала її у 1996 р. із застереженнями:
1.
В Україні
допускається в обмеженій кількості за умов відповідного контролю щодо таких
видів тварин, перелічених в додатку ІІ до Конвенції:
- вибіркове регулювання чисельності вовка та ведмедя
бурого з метою запобігання негативному впливу їх на популяції інших видів,
серйозній шкоді худобі та іншим об’єктам власності;
- добування дупеля у зв’язку з достатньо великою
чисельністю та розповсюдженістю.
2. Дозволяється використання засобів і способів
добування, відлову та інших форм полювання, перелічених у додатку ІІІ
до Конвенції:
- пасток та сіток – для відлову з науковою метою і
переселення ссавців та птахів;
- капканів – для добування вовка, а також бабака
звичайного, бобра, тхора чорного, куниці лісової, куниці кам’яної.
У 1992
році
для виконання Бернської конвенції Європейський Союз створив на своїй території
мережу природоохоронних територій Natura 2000.
Такі території на даний час охоплюють 18% площі
Європейського Союзу і оголошення нових триває. 1998 року Рада Європи створила Смарагдову мережу (Emerald Network), яка діє як доповнення до Natura 2000
поза межами Євросоюзу. Мета цього масштабного проекту – виділити і взяти під охорону місця проживання рідкісних видів
тваринного і рослинного світу. При оцінці території для включення до
Смарагдової мережі Європи враховується наступне:
- чи
мешкають тут види рослин і тварин, яким загрожує зникнення;
- чи
являє вона собою важливий пункт зупинки на шляхах міграції тварин;
- чи
відрізняється високим рівнем біорізноманіття;
- чи
зустрічається тут унікальне місцепроживання.
Зберегти будь-який вид можна лише охороняючи оселища цього виду, а природні оселища можна
охороняти лише там, де вони природним чином збереглися. Оселище виду
– місце, де на будь-якому етапі свого життя мешкає рідкісний вид. Наприклад, для птахів це є місця
гніздування, харчування, зупинок на міграції і зимівлі. Природне
оселище – чітко визначений набір видів, як правило рослин, що зростають разом у чітко визначених
специфічних умовах. Наприклад, рідкісними природними оселищами є
прирічкові вербові ліси, гірські озера, береги гірських річок із непорушеним
гравієм тощо. Пріоритетні для охорони в Європі види затверджені
«пташиною» та «оселищною» Резолюціями № 4 та № 6 Конвенції. Території,
які обираються для охорони видів і оселищ, називають «територіями
особливого природоохоронного інтересу». Визначення таких територій проводиться Постійним
комітетом Бернської конвенції.
Для України створення мережі «територій особливого
природоохоронного інтересу» є
важливим завданням з точки зору охорони природи, є частиною євроінтеграційного
процесу і, відповідно до вимог Угоди про асоціацію України з ЄС, має бути завершене до 2021
року. Українська частина Смарагдової мережі Європи
розробляється з 2009 року, у
листопаді 2016 року Постійний комітет Бернської конвенції затвердив першу схему
Смарагдової мережі для України, до
якої включено 271 територію площею
6,2 млн. га (карти з описами територій можна
побачити на сайті Ради Європи).
Міністерство екології та природних ресурсів України разом з ініціативною групою
науковців працює над розробкою додаткових територій, бо майже всі об’єкти в схемі СМ є існуючими територіями
природно-заповідного фонду, що охоплює
лише половину площ, необхідних для забезпечення охорони видів і оселищ. Варто зауважити, що на території нашої
держави зустрічається 70% всього різноманіття живих організмів Європи, через
Україну проходить Дніпровський міграційний шлях птахів, Україна на 40% зайнята
степовою зоною (все різноманіття рослин і тварин степу для всієї Європи можна
зберегти переважно у нас), серед видів, які зустрічаються на
Поділлі, Донбасі і в
Криму, дуже багато ендеміків.
Впроваджуючи європейський досвід, Мінприроди здійснює
наближення національних стандартів до вимог Європейського Союзу (наразі в нашій державі діє тільки традиційна система охорони природи – парки, заповідники, заказники). На даний час триває формування законодавства України про Смарагдову мережу, яке не виключає
існування традиційних природоохоронних форм. Після його вступу в силу
розпочнеться розробка менеджмент-планів для територій, на них будуть
запроваджуватися охоронні заходи (зміна строків сінокосіння, обмеження зміни
гідрологічного режиму тощо), погоджуватися форми господарської діяльності. Ухвалення
Верховною радою закону про Самарагдову мережу в Україні у довгостроковій перспективі
дасть змогу врегулювати всі проблеми щодо офіційного включення
українських територій до
мережі.
У 2016 році група науковців
розпочала розробку так званого Shadow-list Смарагдової мережі України – переліку територій, що мають доповнити вже затверджену
схему. Станом на вересень 2017 року
«shadow-list» мережі Емеральд України нараховував 78 територій, його розробка
продовжується. Щодо кожної з територій частково оформлено SDF-и, створено Базу
даних «shadow list».
В умовах степової зони, як найбільш антропогенно трансформованого регіону
України, невеликі за розміром ізольовані ділянки зі степовими оселищами мають
низьку здатність до самовідновлення, практично кожна ділянка зі збереженими
степовими оселищами і характерними для них видами рослин і тварин має суттєву
цінність. Тому перспективним об’єктом Смарагдової мережі Європи може стати
територія басейну річки Саксагань. Долина р. Саксагань є цінною в плані збереження
різнотравно-типчаково-ковилових степів правобережно-злакового степу серед значних площ антропогенно-трансформованих ландшафтів
промислового регіону. Тут поширені ценози
справжніх степів з комплексом рідкісних видів степових рослин і тварин, у
складі яких, зокрема, відмічено Echium
russicum та Serratula lycopifolia. Цінність також
представляють залишки байрачних лісів з Acer
tataricum, що поширені по схилах долини
і балкової мережі.
Фрагментом території особливого природоохоронного інтересу «Басейн річки Саксагань» виступає спроектований
національний природний парк «Саксаганська січ» (7957 га). Збір матеріалу для
наукового обґрунтування необхідності створення НПП здійснювався у ході роботи
експедиції 1-6 серпня 2016 року. Встановлено наявність рідкісних видів, що
мешкають тут:
Тварини
|
Рослини
|
Безхребетні
1.
Дукачек непраний Lycaena dispar
2.
Жук
олень Lucanus cervus
Хребетні
3. Черепаха болотяна Emys orbiculatis
Птахи
4. Бугай Botaurus
stellaris
5. Бугайчик Ixobrychus
minutus
6.
Чепура велика Egretta alba
7.
Чепура мала Egretta garzetta
8.
Чапля руда Ardea purpurea
9.
Лелека білий Ciconia ciconia
10. Шуліка чорний Milvus migrans
11.
Лунь очеретяний Circus aeruginosus
12.
Коловодник болотяний Tringa glareola
13.
Крячок річковий Sterna hirundo
14.
Рибалочка Alcedo atthis
15.
Повна
сива Picus canus
16.
Дятел сирійський Dendrocopos syriacus
17.
Дятел середній Dendrocopos medius
18.
Жайворонок
лісовий Lullula arborea
19.
Щеврик
польовий Anthus campestris
20.
Сорокопуд терновий Lanius collurio
21.
Сорокопуд чорнолобий Lanius minor
|
22. Півники угорські Iris hungarica
|
Дослідження
проводилися з ініціативи народного депутата Ю.М. Берези, за участю студентів і
викладачів кафедри екології та охорони навколишнього середовища Київського
національного університету ім. Т. Шевченка.
За матеріалами інтернетресурсів
