Українці на "Планеті Альфреда Нобеля"

Біля університету ім. А. Нобеля у Дніпрі, що готує фахівців з економіки, менеджменту, торгівлі, лінгвістики та права для підприємницького сектора, у 2008 р., до 40-ї річниці заснування Банком Швеції Нобелівської премії з економіки, встановлено пам’ятник «Планета Альфреда Нобеля». Це гранітний монумент у 5 м заввишки, у вигляді руки, що підтримує земну кулю (діаметр 3 м). Навколо кулі – шлейф, що в’ється вслід за фігурою музи науки, розуму й інтелекту. На поверхні земної кулі встановлені барельєфи 802-х нобелівських лауреатів, виготовлені зі сплаву, отриманого при утилізації бойових стратегічних ракет на Південному машинобудівному заводі.

Серед лауреатів Нобелівської премії немає українців за громадянством – Україна не мала власної державності до 1991 року. Водночас серед них є вчені, письменники, діячі культури, які народилися, зростали чи жили і працювали в Україні. Так, нобелівськими лауреатами стали: 
-   Ілля Ілліч Мечников Ілля Іллч Мечников з Харківщини – «за праці з імунітету»(1908); 
-  Зельман Абрахам Ваксман з Вінничини (1952) – «за відкриття стрептоміцину – першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу»(1952); 
- Шмуель Йосиф Халеві Аґнон з Тернопільщини – «за глибоко оригінальну й майстерну прозу за мотивами життя єврейського народу» (1966); 
- Роалд Гоффман зі Львівщини – «за розробку теорії протікання хімічних реакцій» (1981). Саме йому належать слова «Україно, обітована земле мого серця!». 18 липня 2017 р. Гоффману виповнилося  80 років. З цієї нагоди науковець записав відеозвернення до українців:

- Георгій Харпак (Жорж Шарпак) з Рівненщини – «за винахід та вдосконалення детекторів частинок, особливо багатопровідної пропорційної камери» (1992); 
- Світлана Алексієвич з Івано-Франківщини – «за поліфонічні тексти, що є монументом страждання і хоробрості в наш час» (2015); 
-  Ігор Тамм, викладач Одеського політехнічного та Таврійського університетів – «за відкриття і тлумачення ефекту Вавілова-Черенкова» (1958);
- Лев Ландау – викладач Українського фізико-технічного інституту і Харківського університету – «за піонерські теорії конденсованих середовищ, особливо теорії рідкого гелію» (1962).

Немає сумніву, що українці ще принесуть багато користі людству як у галузях фізики, хімії, фізіології і медицини, літератури, економіки, так і в справі захисту миру. Ще з’являться серед лауреатів Нобелівської премії українці за громадянством!