понеділок, 25 січня 2021 р.

Самоефективність і діяльність особистості

Петряєва Т.С., консультант КУ «Центр професійного розвитку педагогічних кадрів»
П’ятихатської міської ради Дніпропетровської області 

         Глобальні виклики ХХІ століття, в тому числі коронавірусна пандемія, виявили недостатню спроможність багатьох людей швидко адаптуватися до кризових ситуацій, брак особистісних ресурсів у професійній діяльності, відсутність розвинутих навичок адекватної самооцінки, саморегуляції ціннісно-мотиваційних процесів та самопідтримки. Саме тому перед сучасною освітою гостро стоїть проблема формування і розвитку самоефективної особистості.  
     Самоефективність – це відчуття власної здатності самостійно, активно і продуктивно здійснювати діяльність та досягати особистісно-значущого результату. Взагалі результативність людини у різних сферах життєдіяльності знаходиться у прямій залежності від усвідомлення нею рівня власної компетентності!

Рівень оцінки власного потенціалу у певній сфері діяльності можна визначити за допомогою опитувальника, який показує ті напрями самокорекції, що забезпечать підвищення самоефективності людини, конструктивні перетворення її Я-концепції. Опитуваний визначає ступінь своєї незгоди чи згоди з кожним із запропонованих тверджень за шкалою з діапазоном оцінок від «-5» (абсолютна незгода) до «+5» (абсолютна згода), використовуючи проміжні оцінки залежно від ступеня незгоди чи згоди з твердженням. 

Діагностика самоефективності (методика Дж. Маддукса і М. Шеєра)

 

№ з/п

Питання

Незгода

 

Згода

-5

-4

-3

-2

-1

0

1

2

3

4

5

       1.     

Коли я що-небудь планую, я завжди впевнений(а), що можу виконати дану роботу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      2.          

Одна з моїх проблем полягає в тому, що я не можу відразу взятися за роботу, яку  мені необхідно виконати, а відтягую цей момент до останнього.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      3.          

Якщо я не можу виконати роботу з першого разу, я продовжую спроби до тих пір, поки не впораюся з нею.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      4.          

Коли я ставлю важливі для себе цілі, мені рідко вдається досягти їх.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      5.          

Я часто кидаю справи, не закінчивши їх.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      6.          

Я намагаюся уникати труднощів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      7.          

Якщо щось здається мені занадто важким, я не стану навіть намагатися виконувати це хоч як-небудь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      8.          

Якщо я роблю щось вкрай необхідне, але не дуже приємне для мене, я все одно буду продовжувати до тих пір, поки не доведу справу до кінця.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      9.          

Якщо я вирішив(ла) щось зробити, я буду йти напролом до кінця.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    10.        

Якщо мені не вдається швидко вивчити щось нове, я відразу кидаю цю справу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    11.        

Коли проблеми виникають раптово, мені не вдається впоратися з ними.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    12.        

Я не  намагаюся навчитись чомусь новому, якщо воно здається занадто складним для мене.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    13.        

Невдачі не бентежать мене, а тільки змушують здійснювати ще більш наполегливі спроби впоратися з ситуацією.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    14.        

Я відчуваю впевненість у своїх силах при вирішенні складних проблем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    15.        

Я цілком впевнений(а) у собі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    16.        

Я легко кидаю справи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    17.        

Я не схожий(а) на людину, яка легко справляється з будь-якими проблемами в житті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Алгебраїчна сума балів відображає оцінку самоефективності у сфері діяльності. Підрахунок балів здійснюється після зміни знака перед позначеною цифрою на шкалі у ряді тверджень згідно з «ключем» до тесту. Ключ: знак балів у твердженнях 2, 4, 5, 6, 7, 10, 11, 12, 16, 17 змінюють на протилежний.

За результатами опитування за даною методикою понад 900 представників різних соціальних верств і різних вікових категорій психологом Огнєвим А.С. встановлено середні значення самоефективності у сфері діяльності. Вони знаходяться в інтервалі від –7 до +53 балів, а показники за межами цього інтервалу свідчать про занижену або завищену оцінку опитуваним свого потенціалу. Результати дослідження можна використовувати при розробці індивідуальних програм самокорекції та саморозвитку.

Відчуття власної компетентності змінюється залежно від наявності умінь, необхідних для різних видів діяльності, перш за все – когнітивних (вміння концентруватись, сприймати і запам’ятовувати інформацію, логічно і творчо мислити, робити висновки, приймати рішення тощо). Ці уміння можна розвинути, оволодіння одним навиком (особливо здатністю концентруватися) позитивно впливає на інші. Зростанню та відчуттю власного потенціалу людини також сприяють: 

- зміна нею установок і ставлень до проблемних ситуацій;

- розгляд можливих шляхів вирішення проблем, вибір з них найбільш оптимальних;

- досягнення цілей своїми силами;

- продуктивна взаємодія з іншими людьми, причетними до розв’язання схожих проблем.

Самоефективність особистості найяскравіше проявляє себе у ситуаціях вибору, в умовах складних обставин, життєвих змін. Рівень домагань, спрямований людиною на реалізацію своїх життєвих перспектив, прагнення моделювати ефективну поведінку, що відповідає ситуації, залежать від її власного Я-образу та самооцінки, а вона супроводжується самоаналізом і саморегуляцією, які є складовими особистісного саморозвитку і самовдосконалення впродовж всього життя.

Успішність людської діяльності визначається, крім наявності необхідних знань, умінь і навичок, силою мотивації (прагненням до успіху, особистісного розвитку, підтвердження самооцінки і власної значущості). Укладач довідника з психології І. Кондаков описує самоефективність як впевненість людини у своїй здатності підтримувати власну мотивацію, мобілізувати когнітивні ресурси та здійснювати дії, необхідні для контролю над певними подіями. З огляду на все вищезазначене можна розглядати самоефективність ще й як джерело самоповаги і почуття власної гідності особистості.

 

Джерела:

1. Гальцева Т.О. Види самоефективності особистості: їх характеристика та дослідження / Т. О. Гальцева // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. – 2015. – Вип. 4. – С. 110-114. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2015_4_24

2. Диагностика самоэффективности. Методика Маддукса и Шеера. – Режим доступу : https://cutt.ly/1jFqNAX

3. Кревська О.О. Мотиваційні чинники професійної самоефективності особистості / О. О. Кревська // Східноєвропейський нац. ун-т ім. Л. Українки, м. Луцьк. – 2018. – С. 213. – Режим доступу : https://cutt.ly/ijA38Lc

4. Орішко Н.К. Специфіка самовдосконалення особистості на різних етапах її онтогенезу / Н. К. Орішко // Проблеми сучасної психології. – 2013. – Вип. 21. – С. 507-519. – Режим доступу : https://cutt.ly/ljA24vR

5. Потєряхін О.Л. Самоефективність і мотивація діяльності. – Режим доступу : https://cutt.ly/bjMSA37

6. Шапошник Д.О. Методологічні засади дослідження самоефективності особистостості / Д. О. Шапошник // Проблеми сучасної психології. – 2012. – Вип. 17. – С. 690-701. – Режим доступу : https://cutt.ly/DjA2AJ7

7. Що таке когнітивні здібності. Поняття та навички. – Режим доступу : https://cutt.ly/GjFjPZi



Немає коментарів:

Дописати коментар