За даними ООН,
сьогодні кількість людей, які фактично перебувають у рабському становищі,
перевищує кількість «живого товару» в минулому людства. Щорічно жертвами работоргівлі
стають декілька мільйонів людей. Найчастіше їх залучають до важкої і
небезпечної праці у сільському господарстві, будівництві, підпільному
виробництві, використовують як донорів людських органів і тканин для незаконних
операцій, примушують жебракувати, займатися проституцією, брати участь у
створенні порнопродукції.
Торгівля
людьми стала однією з найбільш прибуткових сфер кримінальної діяльності.
Особливо її масштаби ростуть в періоди економічних спадів, коли збільшується
попит на дешеву робочу силу. Європол стверджує, що торгівля людьми щорік
приносить транснаціональній злочинності 19 млрд доларів прибутку, а примусова праця приносить зловмисникам 150 млрд доларів на рік.
За даними Міжнародної організації праці (МОП) та австралійської неурядової організації
Walk Free Foundation сьогодні у світі налічується
40,3 млн рабів. За оцінкою організацій, 71% сучасних рабів складають жінки і
дівчата. У першу десятку держав з найбільшим поширенням рабства увійшли
Північна Корея, Еритрея, Бурунді, Центральноафриканська Республіка, Афганістан,
Мавританія, Південний Судан, Пакистан, Камбоджа та Іран. Росія в антирейтингу сучасного
рабства у 2018 р. посіла 64-е місце, Великобританія – 132-е, США –
158-е.
Україна займає 49 місце серед 167 досліджених країн. Наша держава є країною походження, транзиту та призначення у торгівлі чоловіками, жінками
та дітьми. За даними дослідження, проведеного на замовлення Міжнародної організації з
міграції (МОМ), понад 230 тис. українців постраждали від торгівлі людьми з 1991 року! Тільки з 2012 по 2018 роки 542 людини (536 громадян України та 6
іноземних громадян) офіційно визнані жертвами торгівлі людьми, з яких 221 – жінка, 267 чоловіків
та 54 дитини. З цієї кількості
300 осіб постраждали від трудової експлуатації, 131 – від сексуальної
експлуатації, 8 – від змішаної експлуатації. Ще у 10
осіб вилучено органи, а 50 осіб втягнуті в жебрацтво. Більше того, 10 дітей
продано, одна людина постраждала від сурогатного материнства, а 32 людини
втягнуті у злочинну діяльність. За 11 місяців 2018 р. Національна поліція встановила та
надала допомогу 223 потерпілим від злочинів у сфері торгівлі людьми. Серед
потерпілих – 135 жінок і 18 дітей.
Російська
Федерація залишається основною країною призначення для торгівлі людьми з України: 57% випадків за шість місяців 2018 р. (61% у 2017 р.). Друге
місце посідають країни-члени ЄС, як і у 2017 році. Понад 74% українців постраждали від торгівлі людьми у Польщі, решта 26% – в Італії, Німеччині, Швеції, Іспанії, Словенії,
Нідерландах, Франції, Бельгії, Ірландії, Чехії, Данії та Великій
Британії. Інші країни призначення у 2018
році: Туреччина, ОАЕ, Ізраїль, Казахстан, Китай, Білорусь, Азербайджан та
Республіка Корея. Відсоток осіб, які постраждали від внутрішньої торгівлі
людьми, порівняно з 2017 роком не змінився: 12,5% постраждалих зазнали
експлуатації в межах України. Більшість (84%)
постраждалих, які були ідентифіковані у 2018 році, мають вищу або технічну
освіту, 60% походять з обласних та районних центрів.
Організація Об’єднаних Націй (Глобальна ініціатива ООН з боротьби з торгівлею людьми), Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Міжнародна організація з міграції (МOM) активно протидіють торгівлі людьми. Певні заходи вживаються й урядами країн.
Наша держава серед перших країн Європи встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми (ще у 1998 р.). «Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї», що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності і є основним документом, спрямованим на боротьбу з цим злочином, в Україні ратифіковано у травні 2004 р. Уповноважена Верховної Ради з прав людини Л. Денісова у Міжнародний день боротьби за скасування рабства, який, відповідно до рішення Генеральної Ассамблеї ООН, щорічно відзначається 2 грудня, заявила, що у 2018 р. Україна покинула список країн, які не відповідають мінімальним стандартам протидії торгівлі людьми, в якому перебувала 4 р. поспіль.
Програма протидії торгівлі людьми Представництва МОМ в Україні, що діє з 1998 р., є найбільшою подібною програмою в Європі. Вона ґрунтується на системному підході до вирішення проблеми та проводиться у напрямах:
1. Попередження та запобігання (понад 18 тис. консультацій щорічно, правозахисні тренінги, розробки навчальних матеріалів для шкіл та вищих навчальних закладів тощо);
Організація Об’єднаних Націй (Глобальна ініціатива ООН з боротьби з торгівлею людьми), Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Міжнародна організація з міграції (МOM) активно протидіють торгівлі людьми. Певні заходи вживаються й урядами країн.
Наша держава серед перших країн Європи встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми (ще у 1998 р.). «Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї», що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності і є основним документом, спрямованим на боротьбу з цим злочином, в Україні ратифіковано у травні 2004 р. Уповноважена Верховної Ради з прав людини Л. Денісова у Міжнародний день боротьби за скасування рабства, який, відповідно до рішення Генеральної Ассамблеї ООН, щорічно відзначається 2 грудня, заявила, що у 2018 р. Україна покинула список країн, які не відповідають мінімальним стандартам протидії торгівлі людьми, в якому перебувала 4 р. поспіль.
Програма протидії торгівлі людьми Представництва МОМ в Україні, що діє з 1998 р., є найбільшою подібною програмою в Європі. Вона ґрунтується на системному підході до вирішення проблеми та проводиться у напрямах:
1. Попередження та запобігання (понад 18 тис. консультацій щорічно, правозахисні тренінги, розробки навчальних матеріалів для шкіл та вищих навчальних закладів тощо);
2.
Надання підтримки правоохоронним органам (тематичні тренінги, технічна допомога,
встановлення робочих контактів з країнами транзиту та призначення, сприяння
взаємній правовій допомозі, управління ресурсами, надання обладнання, зміцнення
механізмів захисту постраждалих/свідків, ідентифікація потенційних постраждалих
на кордонах країни тощо);
3.
Захист та реінтеграція (юридичні консультації та представництво у кримінальному
та цивільному суді, медична та психологічна допомога, забезпечення притулку,
професійна підготовка, надання невеликих грантів для підтримки тих постраждалих
від торгівлі людьми, які прагнуть започаткувати власний бізнес, інші форми
допомоги);
4. Партнерство (з різними державними установами,
міжнародними організаціями, громадянським суспільством, приватними компаніями
та фізичними особами).
Попри все торгівля людьми в Україні залишається надзвичайно актуальною
проблемою,
що
має тенденції до загострення. Цьому сприяють безробіття, зниження життєвого
рівня, правова необізнаність громадян. У документальному фільмі «Життя на продаж», в якому роль ведучої виконала співачка Джамала,
відтворено реальні події та свідчення жертв торгівлі людьми – однієї з
найгірших форм злочинності проти людства.
Немає коментарів:
Дописати коментар