7 кадрів: Шацький національний природний парк

Петряєва Т.С.

  

       Територія північно-західної частини Шацького району Волинської області, на якій знаходиться одна з найбільших озерних систем Європи (понад 30 озер), називається Шацьким поозер’ям. Це рівнина в межах Поліської низовини. 

Озеро Перемут

Озера, що лежать серед болотних і лісних ландшафтів, утворилися внаслідок нагромадження піщаних відкладів і гальки та підвищення рівня ґрунтових вод наприкінці великого льодовикового періоду за умов незначного похилу території й відсутності постійного стоку. Тобто вони є реліктами гігантської післяльодовикової водойми, западини якої з часом поглибилися вимиванням вапняків підземними потоками. Проте деякі вчені вважають, що озера мають виключно карстове походження, а поява глибоких западин пов’язана з підняттям і опусканням окремих тектонічних блоків.

Задля збереження, відтворення і раціонального використання рідкісних природних комплексів у районі Шацьких озер, охорони водно-болотних угідь міжнародного значення, сприяння розвитку міжнародного співробітництва у галузі збереження біологічного та ландшафтного різноманіття у 1983 р. на базі державних ландшафтних заказників «Озеро Кримне», «Озеро Пісочне», «Озеро Пулемецьке», «Озеро Світязь» (оголошені у 1974 р.), зоологічної пам’ятки природи «Озеро Климівське», гідрологічних пам’яток природи «Болото Луки», «Болото Мелеване», «Болото Піддовге-Підкругле» (оголошені у 1975 р.) створено Шацький національний природний парк, підпорядкуваний Державному комітету лісового господарства України. До території парку входять ботанічний заказник загальнодержавного значення «Втенський», лісові заказники місцевого значення «Ростанський» та «Ялинник», іхтіологічний заказник «Озеро Соминець» та 4 ботанічні пам’ятки природи місцевого значення. У 2002 р. Шацькому НПП надано статус Біосферного резервату по програмі ЮНЕСКО МАБ. Більша частина його території є базою наукових досліджень Львівського НУ імені І. Франка і Східноєвропейського НУ імені Л. Українки  (м. Луцьк). Сьогодні його площа становить 49 тис. га. 

Озеро Люцимер

   Усього в сучасних межах парку 23 озера. За розмірами більшість озер невеликі, лише 5 з них мають площу водного дзеркала понад 200 га: Світязь, Пулемецьке, Луки, Люцимер, Остров'янське. 
     Окрім озер на території парку представлені як природні, так і трансформовані людською діяльністю екосистеми: природні ліси та різновікові лісові насадження, незаймані болота та меліоровані торфовища з системою канав, луки та сільськогосподарські угіддя. Ліси (соснові зеленомохові,  чорницеві, ялівцеві; вільхові, березові, грабово-дубові, дубово-соснові ліщинові), що приваблюють відвідувачів ягідними і грибними місцями, більше зосереджені на його сході. Прибережна смуга озер зайнята переважно очеретом, на глибинах трапляються угруповання жабурника, рдесників, водопериці, латаття білого, глечиків жовтих, куширу підводного та ін. Водні рослини відіграють велику роль у підтриманні функціонування озерних екосистем: прибережні зарості створюють умови для нересту риби, є місцем гніздування водоплавних птахів. До Червоної книги України занесено 28 видів флори парку. 

 Озеро Пісочне

В озерах водяться вугор річковий, окунь, плітка, щука, лин, лящ, карась, короп, сом, в’юн, є акліматизовані види (канадський сом, форелеокунь, чудський сиг, судак і сазан амурський). В окремих озерах водяться раки. Із «червонокнижних» тварин на території парку охороняються мідянка, лелека чорний, лебідь малий, жовта чапля, пугач, шуліка рудий, гага звичайна, журавель сірий, корольок червоноголовий, кутора мала, горностай та ін. Під час весняних та осінніх міграцій у цьому районі зупиняються більше 10 тис. особин птахів (качок, гусей, лисок, нирків, чайок, куликів). 
     Шацькі озера живляться атмосферними і підземними водами. Влітку вода добре прогрівається, взимку озера замерзають. Дно вкрите переважно піщано-мулистими відкладами. Вода в озерах прісна, насичена розчиненим киснем, чиста і придатна для пиття. Її висока якість пояснюється відсутністю значних джерел забруднення.
     Поєднання численних озер з лісовими масивами, різноманіття рослинних угруповань та висока їх естетична цінність, добре розвинена транспортна мережа сприяють розвитку рекреації в цьому мальовничому куточку Західного Полісся. Справжньою перлиною парку є дивовижно привабливе озеро Світязь.

   Карстове озеро Світязь – найглибше озеро України. Його площа становить 27,5 км², довжина – 7,8 км, ширина – 4,1 км, берегова лінія – 30 км, максимальна глибина – 58,4 м, середня глибина – 7,2 м. Недарма озеро називають українським Байкалом. У 2008 році Світязь визнано одним із переможців Всеукраїнсього конкурсу «7 природних чудес України». 
     Походження назви озера дослідники пов’язують з ісландським словом «світло» або литовським «ранок». Світязь зачаровує своєю красою, прозорістю і м’якістю води, білим крейдовим ложем. У ясні дні в ньому віддзеркалює блакить неба,  дно видно на кількаметровій глибині, а в негоду воно вражає грізними темними хвилями. У східній частині озера є острів, вкритий великими деревами, серед яких переважають явори і липи. Озеро добре прогрівається влітку і цим притягує відпочивальників. Варто увійти до його кришталевої води, щоб відчути, як душа наповнюється світлою радістю.

Озеро Світязь

Вода у Світязі особлива: вона містить срібло, йод і гліцерин, тож має цілющі властивості. Волосся після купання у ній стає шовковистим, а шкіра – пружною, дрібні ранки й порізи швидко гояться.

Чимало людей приїздять сюди не тільки для того, щоб помилуватися красою найбільшого з вітчизняних озер, а й щоб помолитися у віками намоленому храмі, що височіє майже на самісінькому його березі.

Історики твердять, що уже в першій половині ХVІ ст. у с. Світязь, що лежить на березі озера, діяла православна церква. Після Берестейської унії 1596 року під тиском католицької Польщі вона стала уніатською. Після третього поділу Польщі у 1795 році ця територія була приєднана до Волині, тож розпочався процес повернення в православ’я. У відомості про церкву свя­тих апостолів Петра і Павла від 23.12.1796 року зазначено, що храм дерев’яний, старий, але до священнослужіння придатний. Проте 1834 року храм зго­рів від недопаленої свічки. У 1840-х роках стараннями представників родини польських магнатів Браницьких у Світязі споруджено муровану церкву. В часи УРСР вона, як пам’ятник архітектури, була взята під охорону держави.

Сьогодні у церкві навіть вдень панує напівморок. З тих далеких ча­сів тут збереглися іконостас, Райські ворота, Голгофа, ікони Спасителя, Богородиці та святителя Миколая. Світязяни люблять свій храм, дбають про його благоустрій, тут завжди багато живих квітів.

Петропавлівський храм на оз. Світязь

Білокам’яний храм, що вже близько 170 років височіє над мальовничим озером, отримав друге життя, ставши у 2006 році головним храмом чернечої громади. Петропавлівський чоловічий монастир Володимир-Волинської єпархії Української Православної Церкви МП – наймолодший з монастирів Волині.

Мало кому відомо, що Україна – лідер в області космічної радіофізики, а радіотелескоп УРАН-3 є національним надбанням України. Цей інформаційно-вимірювальний комплекс, призначений для дистанційного радіозондування штучних акустико-іоносферних збурень, розташований на березі Світязя. Він використовується для досліджень атмосферно-іоносферних зв’язків, що виникають у нижніх шарах атмосфери, невід’ємною частиною яких є землетруси, виверження вулканів, запуски ракет, потужні вибухи. Спостереженнями на КБР УРАН-3 вперше виявлено великомасштабну структуру радіовипромінювання космічних радіоджерел: залишки наднової А Кассіопеї та радіогалактики А Лебедя. На сьогодні це єдиний у світі радіотелескоп, що працює у декаметровому діапазоні радіохвиль.

Радіотелескоп «Уран – 3»

Шацьким озерам загрожує зневоднення через видобуток високоякісних крейди, вапняку і пісків із Хотиславського кар’єру в Білорусі, що знаходиться в 300 метрах від кордону з Волинською областю і розташоване нижче, ніж Шацькі озера. Взагалі може зникнути озеро Святе, а головна гордість краю – озеро Світязь – ймовірно обміліє і втратить більшу частину плеса. Від зниження рівня ґрунтових вод можуть постраждати унікальні вільхові й соснові ліси, заповідні болота… Тож зрозуміла тривога науковців, екологів, громадськості, влади України і Білорусі та міжнародних організацій за долю цього унікального куточка живої природи. На прилеглій до кар’єру території відбувається постійне відстеження тиску у водоносних горизонтах, щоб у разі можливої небезпеки своєчасно зупинити видобувні роботи. Адже жодна, навіть найкраща, крейда не варта втрати волинських озер і, передусім, такої блакитної перлини, як озеро Світязь!

Фото автора