Використання медіа у шкільній географічній освіті

21 березня 2018 р. на базі П’ятихатської ЗШ І-ІІІ ст. № 1 відбувся районний семінар-практикум вчителів географії на тему «Використання медіа у шкільній географічній освіті».
       Безмежний медіасвіт сьогодні формує суспільство, культуру, уявлення про реальність Медіасфера розважає, озброює інформацією, вчить. Знаходити доступ до потрібних медіа, розуміти й оцінювати їх зміст, обробляти інформаційний масив та створювати власні медіапродукти й поширювати їх, спілкуватися за допомогою невербальних форм комунікації та технічних засобів покликана медіаграмотність. Сучасне українське суспільство в умовах численних внутрішніх та зовнішніх викликів (соціально-економічних, технологічних, геополітичних) потребує відпрацьованих до автоматизму навичок медійної  грамотності кожної людини, а загальноосвітні школи – це саме ті заклади, які мають активно долучитися до формування медіаграмотних громадян через реалізацію компетентнісного підходу до навчання. 
      Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти інформаційно-комунікаційна компетентність визнана однією з ключових компетентностей, а навчальними програмами передбачається внесок кожного навчального предмета у формування зазначеної компетентності, адже медіаграмотність дозволяє учням набувати таких навичок, які гарантують їм більш високий коефіцієнт корисної дії з будь-якого предмету: спостережливості, критичного мислення, оцінювання та синтезування інформації,  цілісного бачення і розв’язування проблеми самостійно та у співпраці з іншими, ефективного донесення власного розуміння та рішення до інших тощо. Залучення в освіту нових комунікативних медіа, якими є глобальна комп’ютерна мережа Інтернет і мультимедійні системи, сприяє інтерактивності, гнучкості та інтеграції різних видів навчальної інформації, дає можливість враховувати індивідуальні особливості учнів і сприяти підвищенню їх мотивації. 
      Необхідність впровадження у педагогічну діяльність електронних медіа значно активізувало творчий пошук учителя, зорієнтувало його на досягнення якісно нових результатів навчально-виховного процесу, а освоєння ролі консультанта для учня висунуло серйозні вимоги до рівня компетентності самого педагога. Проте, на жаль, і донині спостерігається розрив між рівнем опанування медіатехнікою учнями і багатьма вчителями-предметниками не на користь останніх. У той же час зберігається протиріччя між потребою у використанні інноваційних засобів для навчання і браком науково-методичного, матеріально-технічного забезпечення їх застосування.
      Підтримати вчителів географії ЗНЗ району у творчому педагогічному пошуку шляхів впровадження медіазасобів у навчально-виховний процес – одне з провідних завдань методичної служби, тож саме тому для проведення семінару-практикуму була обрана відповідна тема. Методист РМК Петряєва Т.С. ознайомила вчителів з результатами учасників обласних олімпіад-2018 з географії та економіки, рекомендаціями щодо підготовки та проведення ДПА з географії у 9-х та ЗНО в 11-х класах. Богданова В.Я., керівник ШМО вчителів природничо-математичного циклу П’ятихатської ЗШ І-ІІІ ст. № 1 висвітлила навчальні можливості сервісів LearningApps та Blendspace, приклади їх використання на уроках природничих дисциплін.

Веб-квест з курсу «Географія. Україна і світове господарство» (9 кл.) з теми «Транспорт України»  провела учитель географії П’ятихатської ЗШ І-ІІІ ст. № 1 Бандуріна А.М. Головне завдання веб-квесту (сайту в Інтернеті, з яким працюють учні та вчителі, виконуючи ту чи іншу навчальну задачу) було успішно виконано: на основі отриманих у ході підготовки до створення підсумкових тематичних матеріалів дев’ятикласники під керівництвом учителя узагальнили інформацію про транспорт України у формі інтернет-звітів пошуково-дослідницьких груп. Учителі географії ЗНЗ району, працюючи разом з учнями за комп’ютерами, мали нагоду відстежити послідовність організації та проведення веб-квесту, відчути його численні переваги перед традиційним вивченням матеріалу.

                    

        У ході психолого-педагогічного тренінгу «Щастя жити на планеті Земля», проведеному Бандуріною А.М. та заступником директора школи з навчально-виховної роботи Охріменко О.А., вчителі долучилися до світових традицій святкування Міжнародних Днів Землі та Щастя, опрацювали ряд психолого-педагогічних технік для подальшого використання в професійній діяльності («Усе про себе», «Зоряне дихання», «Яблуко – модель Землі», «Ярмарок ідей», «Емоції як повітряні кульки», «Книга щастя» та ін.), оволоділи навичками поєднання предметних і психологічних знань у роботі з розвитку емоційної сфери учнів. Розробка заходу буде розміщена у травневому випуску науково-методичного вісника РМК «Педагогічний вісник».

 

 

 

 

       

Визначивши основні теоретичні та практичні засади використання медіа у шкільній географічній освіті, познайомившись з досвідом роботи вчителя географії П’ятихатської ЗШ І-ІІІ ст. № 1 Бандуріної А.М., учасники семінару-практикуму приймають рекомендації:

1.    Поліпшувати власну загально-педагогічну культуру, в тому числі і в галузі ІК-технологій та медіаграмотності.

2. Системно реалізувати на уроках та в позаурочний час інноваційні можливості електронних медіазасобів з метою посилення мотивації навчання, підвищення ефективності сприйняття навчального матеріалу учнями, практичної реалізації особистісно-орієнтованої моделі навчання, індивідуалізації та диференціації навчально-виховного процесу, соціалізації дітей.

3. Активізувати співпрацю на рівні «вчитель-учень-вчитель» через електронну пошту, шкільні сайти, вчительські та учнівські блоги, соціальні мережі як один із сегментів шкільного життя в сучасних інформаційних умовах.

Вітаємо переможця Міжнародного конкурсу для вчителів!

На виконання Указу Президента України № 580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки» та в рамках заходів на реалізацію Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (наказ МОН України від 16 червня 2015 року № 641), що відповідають вимозі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабміну України № 1392 від 23 листопада 2011 р.) про українознавче спрямування всіх освітніх галузей 15 жовтня 2017 року – 15 лютого 2018 року проводився Міжнародний конкурс «Українознавчі пріоритети навчально-виховного процесу». У ньому взяли участь учителі українознавства, гуманітарних та природничих дисциплін, початкових класів навчальних закладів різних типів і форм власності в Україні та українських освітніх осередків за кордоном.

Згідно з наказом Науково-дослідного інституту українознавства від 27 лютого 2018 року № 6 «Про визначення переможців Міжнародного конкурсу для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів України та освітніх установ української діаспори «Українознавчі пріоритети навчально-виховного процесу» серед переможців конкурсу названо вчителя географії Культурянської ЗШ І-ІІ ступенів П’ятихатського району Томчука Анатолія Володимировича. У номінації «Авторський розвивальний навчальний урок з предметів природничого циклу на українознавчій основі» його урок з  теми «Моніторинг довкілля. Природоохоронні заходи» посів ІІ місце! Урок свого часу готувався до районного семінару-практикуму вчителів географії і викликав щире захоплення колег.

 Вітаємо Анатолія Володимировича з успішною участю у Міжнародному конкурсі!

Формування громадянської компетентності учнів методами шкільної суспільствознавчої освіти

2 березня 2018 р. на базі П’ятихатської ЗШ І-ІІІ ст. № 1 відбувся районний семінар-практикум  вчителів  історії на  тему  «Формування громадянської компетентності учнів методами шкільної суспільствознавчої освіти».

Українському суспільству сьогодні вкрай необхідне покоління громадян, які приймають громадянські цінності, мають розвинуте почуття відповідальності за долю країни. Тож цілком логічно, що Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р. метою повної загальної середньої освіти визначає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, серед яких є й громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей. Під громадянською компетентністю розуміється здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства.
       Громадянська компетентність є поєднанням компонентів:

· мотиваційного (виявляється в інтересі до суспільного життя, вірі в певні суспільні ідеали, в державу);

· когнітивного (полягає в знаннях у галузі права, політики, суспільствознавства, державотворення тощо);

· діяльнісного (реалізується через шкільне самоуправління, волонтерство, тренінги та зустрічі, спрямовані на згуртованість, краєзнавчі екскурсії, екологічні та соціальні акції на підтримку або неприйняття певної ідеї тощо).
      У закладах середньої освіти ІІ-ІІІ ступенів можливості щодо формування громадянської компетентності учнів найбільш сконцентровані у курсах історії (5-11 кл.), «Правознавство» (9-10 кл.), «Людина і світ» (11 кл.). Саме на уроках цих предметів відбувається формування в учнів ідентичності та почуття власної гідності у результаті осмислення соціального і морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу, розвиток уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів. На уроках учні знайомляться із матеріальними і духовними надбаннями людства, правовими аспектами діяльності суспільства, усвідомлюють основні демократичні поняття, вчаться сприймати та відповідати на сучасні індивідуальні та суспільні виклики і загрози.

У школах району процес розвитку когнітивної (пізнавальної) складової громадянської компетентності учнів завжди був і залишається тісно пов’язаним з формуванням діяльнісної компоненти, усвідомленням поняття малої батьківщини як невід’ємної частини громадянськості, а в останні роки зона впровадження соціальної практики значно розширилася у зв’язку з розвитком волонтерського руху. Разом з тим є моменти, на яких варто зосередити увагу вчителям-суспільствознавцям задля переосмислення підходів у реалізації виховного потенціалу предметів, зокрема:

-       спостерігається певна ідеалізація українського суспільства, затушовування соціальних антагонізмів, мало приділяється уваги аналізу таких явищ, як бідність, наркоманія, безпритульність, злочинність, які діти можуть спостерігати в реальному житті;

-       необхідна зміна вікових акцентів у практичному вирішенні проблеми дискримінації в зв’язку з її «помолодженням» (поширенням в учнівському середовищі випадків побиття, підніжок, блокування, штовхання; словесних знущань, залякувань, пліток та образливих висловів про зовнішній вигляд дитини, її вагу, релігію, етнічну приналежність, здоров’я, особливості стилю одягу; ізоляції дитини, бойкоту, її навмисного відсторонення від групи на перервах, в їдальні, під час позашкільної діяльності; кібербулінгу тощо);

-       потребують вдосконалення практичні вміння учнів аргументувати власну громадянську позицію, і вчителю варто презентувати гідні зразки таких умінь на власному прикладі.

Спонукати вчителів історії ЗНЗ району до творчого педагогічного пошуку в процесі формування громадянської компетентності учнів в умовах сьогодення – одне з провідних завдань методичної служби, саме тому для проведення семінару-практикуму була обрана відповідна тема. Методист РМК Петряєва Т.С. ознайомила вчителів з результатами учасників обласних олімпіад-2018 з історії та правознавства, рекомендаціями щодо підготовки та проведення ДПА з суспільствознавчих дисциплін у 9-х та 11-х класах,

вчителі історії П’ятихатської ЗШ І-ІІІ ст. № 1 Скрипник Ю.С. та Жовтянської ЗШ І-ІІІ ст. Копіцина Т.Г. представили свої педагогічні наробки з формування громадянської компетентності учнів.

Виступ Копіциної Т.Г. з питання «Формування громадянської свідомості учнів

як основи їх самореалізації у суспільстві» (з досвіду роботи)

Скрипник Ю.С. показав урок з курсу «Людина і світ» (11 кл.) з теми «Громадянське суспільство» та усний журнал «Випробуваннями зростаємо» (10 кл.). Упродовж уроку вчитель працював над вдосконаленням умінь учнів вчитися впродовж життя, спілкування державною мовою (уміння доступно і переконливо висловлювати думки, вести аргументовану дискусію на відповідну тематику), над формуванням соціальної та громадянської (готовність робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків), інформаційно-цифрової (використання цифрових технологій для пошуку потрібної інформації, її нагромадження, перевірка і впорядкування; створення вербальних і візуальних текстів, мультимедійних презентацій) компетентностями. Для реалізації навчально-виховного потенціалу уроку він використав такі методичні прийоми, як робота зі схемами, з текстом підручника, робота в групах, «Мозковий штурм», дискусія, дослідницька робота. У результаті одинадцятикласники продемонстрували розуміння терміну громадянське суспільство, вміння розрізняти його атрибути та функції, аналізувати досвід розвитку і консолідації громадянського суспільства в Україні.

Поглибленню знань про Революцію Гідності та війну на сході України, формуванню активної громадянської позиції, почуття причетності до європейських цінностей, ознайомленню учнів із життєвими долями бійців-захисників України, вихованню патріотизму та шанобливого ставлення до учасників державотворчих процесів та доленосних подій 2013-2018 рр. був присвячений позаурочний захід «Випробуваннями зростаємо», епіграфом до якого послужили слова репресованого в часи сталінізму українського поета Наума Коржавіна «Час. Дано час. Не підлягає він обговоренню. Обговорюєшся ти, розміщений в ньому». Розробка заходу буде розміщена у травневому випуску науково-методичного вісника РМК «Педагогічний вісник». 

Визначивши основні теоретичні та практичні засади формування громадянської компетентності учнів методами шкільної суспільствознавчої освіти, познайомившись з досвідом роботи вчителів історії  П’ятихатської ЗШ І-ІІІ ст. № 1 Скрипника Ю.С. та Жовтянської ЗШ І-ІІІ ст. Копіциної Т.Г., учасники семінару-практикуму приймають рекомендації:

1.    Забезпечувати прикладне значення предметів суспільно-гуманітарного напрямку, поєднуючи на уроках і в позаурочний час висвітлення теоретичної інформації з аналізом соціального досвіду учнів.

2.    Формуючи компетентність критичного мислення на матеріалах соціально-економічної та суспільно-політичної реальності, утверджувати прагнення учнів не тільки захищати свої права, а й поважати права інших, пробуджувати бажання забезпечувати не тільки індивідуальні, а й суспільні блага, відповідально ставитися до виконання громадянських обов’язків.

3.    Вдосконалювати навички учнів щодо участі у житті демократичного суспільства методами рольових ігор, дебатів, дискусій, учнівських презентацій, різних проектів, акцій, що ґрунтуються на спільній колективній меті та співпраці учасників, у тому числі з використанням медіазасобів.