БУДІВЕЛЬНА КЕРАМІКА КРАЮ

Будівельна кераміка краю: від минулого до сьогодення

«Мозковий штурм» 

Умотивований вчитель, реалізуючи Концепцію нової української школи, виступає активним агентом змін освітнього простору. Для цього він оволодіває ролями коуча, фасилітатора, менеджера, тьютора, консультанта, модератора освітніх траєкторій учнів. Як стати майстром своєї справи в нових умовах? – це питання непокоїть більшість педагогічної громадськості.

Згідно із законом України «Про освіту» (у редакції 2019 р.) освітній процес – це система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей (ст. 16), а педагогічна діяльність визначається як інтелектуальна, творча діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника або самозайнятої особи у формальній та/або неформальній освіті, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей (ст. 21).

З формальною освітою все більш-менш зрозуміло, розберемося з неформальною.

Неформальну освіту, актуальну  як для дітей, так і для дорослих, ще називають «освітою впродовж усього життя». Вона ґрунтується на засадах:

·      «Вчитися в дії» – отримувати різні вміння під час практичної діяльності. Цей принцип реалізується через велику кількість практичних вправ та обов’язкове опрацювання теоретичного матеріалу на практичному ґрунті (наприклад, через роботу в малих групах чи в рольових іграх).

·      «Вчитися взаємодіяти» – цей принцип передбачає навчання роботі в команді та спонукання до співпраці з оточенням, оскільки люди найбільш ефективно навчаються у групах та один від одного.

·      «Вчитися вчитися» – отримання навичок пошуку та обробки інформації, а також вмінь аналізувати власний досвід та отримувати з нього живі знання.

У професійній діяльності вчителя формальна і неформальна освіти тісно пов’язані і найбільш продуктивними є пошуково-дослідницькі та проектно-комунікативні її технології.

Пропоную опрацювати один з варіантів неформальної освіти, а саме – попрацювати над розробкою проекту «Будівельна кераміка краю: від минулого до сьогодення». Конкретне проблемне питання постало в ході життєдіяльності одного з учителів, має краєзнавчу значущість.

Виступ учителя

Розробку проекту проведемо у процесі мозкового штурму. «Мозкови́й штурм» – це метод висування ідей у процесі розв’язання проблеми, один з найбільш відомих способів народження креативного командного рішення. Основна мета груп генераторів ідей – висловити максимальну кількість ідей з їх фіксацією; при генерації ідей критика заборонена; допускається уточнення та комбінування ідей; у підсумковому спільному обговоренні здійснюється аналіз ідей, відбираються найкращі з них для впровадження в практику; штурм триває до 40 хвилин.

Прошу згрупуватися за номерами «ламп розжарювання», отриманими на початку зустрічі, взяти стільці і розміститися за «столами для творчості».

«Броунівський рух» зі стільцями, влаштування за столами

Метод 551. Працюють 3 групи. Учасники кожної групи одержують аркуш паперу з ключовими питаннями проблеми, які обговорюються послідовно. Кожний учасник групи озвучує ідею і викладає письмово власну пропозицію з вирішення проблемного питання у відповідній графі та передає аркуш наступному учаснику. Аркуш йде по колу, поки не побуває у всіх учасників групи. У результаті група обирає 5 найкращих ідей. На все це дається 5 хвилин, після чого за 1 хвилину представник групи з найбільшою «лампою розжарювання» викладає обрані ідеї у логічній послідовності для всіх інших учасників мозкового щтурму.

Тож вперед, у наступ на проблему!

1. Актуальність проблеми	2. Зміст, методи, терміни  дослідження	3. Оформлення кінцевих результатів

Робота у групах з послідовними коментарями ведучого та виступами представників груп

Основна теза першого етапу роботи над проектом – «Все, що я пізнаю, я знаю, навіщо це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосувати».

На другому етапі потрібно визначити, який саме матеріал необхідно дослідити, яким чином і в які терміни.

Третій етап передбачає вибір найбільш привабливих форм систематизації і презентації зібраного матеріалу широкому колу зацікавлених людей.

Оскільки поставлена проблема має інтегрований характер, вона обговорюється у середовищі різних спеціалістів, у даному випадку – серед вчителів історії та географії ЗНЗ району. Коли рішення проблеми спільно сформовані, залишається спільно, залучивши до роботи над даним дослідницько-пошуковим проектом усіх бажаючих (учнів, їх батьків, інших представників громадськості), реалізувати їх та отримати практичний результат. Для подальшої інтерактивної взаємодії пропонується працювати на веб-сервісі Google Classroom, створеному Google для навчальних закладів з метою спрощення створення і поширення файлів безпаперовим шляхом. Мобільні додатки, доступні на iOS і Android, дозволяють користувачам робити фото та прикріпляти їх до файлів, ділитися файлами з інших додатків та мати оффлайн доступ до інформації. 

Участь у проекті поглибить професійні та предметні знання, закріпить уміння взаємодіяти в Інтернет-просторі, а конструктивний діалог та обмін інформацією збагатить кожного. Бажаю всім наснаги, цікавих знахідок та плідної співпраці! В добрий час!

Фотозвіт про семінари вчителів історії та географії П'ятихатщини у 2018/2019 н.р.

Пріоритетами в організації діяльності учителів історії та географії ЗНЗ на рівні районних методичних об’єднань у 2018/2019 н.р. стали надання методичної підтримки вчителям у роботі в умовах Нової української школи, насамперед опрацювання її концепції, та над обласним науково-методичним проектом «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства».

Визначенню педагогами власної стратегії психологічної підготовки до НУШ був присвячений тренінг «Налаштовуємося на життя і роботу в Новій українській школі», проведений методистом РМК Петряєвою Т.С. та практичним психологом П’ятихатської ЗШ І-ІІІ ст. № 2 Курган М.В. 27-28.08.2018 р. Учителям були представлені презентації «Ключові компетентності НУШ. Міждисциплінарна інтеграція», «Теорія поколінь та Нова українська школа», вони із захопленням виконали індивідуальні та групові вправи «Пісочний годинник», «Незапланована подорож», «Правила та антиправила креативності», «Фантом», «Правила та антиправила стресостійкості», «Я дякую учням…».

 

      Формуванню національної свідомості та громадянської ідентичності особистості на рівні школи, спонуканню вчителів історії ЗНЗ району до творчого педагогічного пошуку в процесі формування національної пам’яті та громадянської свідомості учнів в умовах сьогодення був присвячений семінар-практикум вчителів історії ЗНЗ на базі Жовтянської ЗШ І-ІІІ ст., що відбувся 17.10.2018 р. З допомогою учительки історії Жовтянської ЗШ І-ІІ ст. Ісаєвої О.І. вчителі здійснили пізнавальну екскурсію до пам’ятника Б. Хмельницькому, що у с. Жовтому, ознайомились із досвідом роботи над індивідуальними науково-методичними проектами з виховання громадянина-патріота нової формації – ініціативної особистісті продуктивно-діяльнісного типу, яка розуміє минуле і бачить перспективи своєї держави та готова відстоювати її інтереси, представленим у виступах вчителів Лозуватської та Вільнівської ЗШ І-ІІІ ст. Білогруд О.І. та Рудніченко Н.М., відвідали урок Копіциної Т.Г. з нового для вчителів курсу «Громадянська освіта» (10 кл.) та яскраве, емоційно насичене свято «Козацтвом проростає земля українська» (8-11 кл.).

Проблема педагогічної підтримки учнів на шляху їх соціалізації у різних сферах життєдіяльності, утвердження готовності школярів оптимістично сприймати навколишній світ і брати креативну участь у його перетворенні розглядалась на районному семінарі-практикумі вчителів історії за темою «Педагогічна підтримка учнів як запорука їх успішної соціалізації», що відбувся 22.03.2019 р. на базі П’ятихатської ЗШ І-ІІІ ст. № 3. У виступі з досвіду роботи над даною проблемою Сорочинська Н.С. розкрила шляхи реалізації нею диференційованої взаємодії з учнями, підвищення їх самооцінки, утвердження позитивного ставлення до суспільствознавчих предметів через широке використання інтерактивних, пошукових, дослідницьких, проектних технологій і методів, роботи в малих групах, випереджальних завдань тощо. Під час проведення уроків з тем «Суспільно-політичне життя у Наддніпрянській Україні початку ХХ ст.» (курс «Історія України», 9 кл.) та «Адміністративні правопорушення та злочини, відповідальність за них неповнолітніх» (курс «Основи правознавства», 9 кл.) вчителі історії та правознавства школи Сорочинська Н.С. і Головатий В.В. поділилися досвідом розвитку ключових компетентностей учнів, організації педагогічної підтримки дітей на принципах партнерства і взаємоповаги. Вчителі шкіл району були вражені ефективністю відтворення соціокультурної та комунікативно-діяльнісної змістових ліній суспільствознавчої освіти, продуктивністю інтеграції ресурсів соціуму під час позаурочного заходу «Подорож на «машині часу» у 60-70-ті роки ХХ ст.», підготовленого Сорочинською Н.С. разом з учнями 9-х класів.

Успішно пройшов 24 жовтня 2018 р. районний семінар-практикум учителів географії з опрацювання методики реалізації компетентнісного потенціалу шкільної географічної освіти на базі Саврівської ЗШ І-ІІ ст. Як закладати в основу навчально-виховної діяльності розвиток умінь учнів самостійно навчатися, мислити просторово і комплексно, переносити знання у контекст нових ідей та ситуацій, формувати емоційно-ціннісні установки учнів щодо довкілля та людської діяльності в ньому? На ці та інші питання наочно відповіла вчителька географії Саврівської ЗШ І-ІІ ст. Писаренко А.О., яка приймала колег. Вона показала урок з курсу «Материки і океани» (7 кл.) на тему «Африка. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО» та провела інтелектуально-детективний квест «Біда – небіда». Вчителі, працюючи у групах із дітьми, разом з ними окреслювали й вирішували проблемні ситуації, застосовуючи предметні знання, захоплено виконували завдання квесту, а потім, під звуки дощу за вікном, ще й здійснили уявну подорож до Саврівського гранітного кар’єру, переглянувши відео Петряєвої Т.С. та інших користувачів YouTube про цю перлину українського дайвінгу.

З метою ознайомлення з досвідом роботи вчителя географії Адамян Л.В. із впровадження основних положень Концепції Нової української школи у практичну діяльність, вирішення проблеми соціалізації та екологічного виховання учнів через інформаційно-пошукові та практико-орієнтовані дослідження 26.04.2019 р. проведено семінар-практикум учителів географії ЗНЗ району на базі Долинського НВК. Учителі-предметники побачили урок з курсу «Україна і світове господарство» (9 кл.) з теми «Українські та імпортні продукти в споживчому кошику моєї родини» (дослідження з теми «Виробництво харчових продуктів, напоїв»), здійснили подорож історико-геоекологічною стежиною «Колись Алферове, а нині – Долинське» і вкотре отримали підтвердження того факту, що практична спрямованість, прикладне значення (формування системи життєвих цінностей, інформаційної компетентності, розкриття творчого потенціалу тощо) пошукових, дослідницьких та проектних комунікативно-діалогічних форм діяльності сприяють формуванню важливих соціальних установок, зростанню мотивації до вивчення матеріалу, зацікавленого його засвоєння, допомагають розумінню учнями важливості здорового способу життя. А краєзнавство, яке по суті є міждисциплінарним, бо містить географічні, історичні, демографічні, економічні, біографічні, фольклорні, соціологічні, екологічні та інші аспекти, – невичерпне джерело виховання, в тому числі й екологічного, формування соціально активних громадян. Розробка історико-геоекологічних стежин – чудове поєднання процесів оволодіння предметними знаннями і вміннями з вивченням довкілля!

Учасниця Всеукраїнського конкурсу «Учитель року 2019» у номінації «Географія» учителька Жовтоолександрівського ЗЗСО Савченко О.Ю., отримавши належний методичний супровід і підтримку колег, проявивши стійкість і професійне завзяття, увійшла до десятки кращих учителів області! А команда П’ятихатської ЗШ І-ІІІ ст. № 1, підготовлена вчителькою географії Бандуріною А.М., у вересні 2018 р. посіла ІІ місце в обласному етапі Всеукраїнського турніру юних географів.

Яскравих моментів у професійному житті вчителів історії та географії ЗЗСО району в 2018/2019 н.р. було багато, та найкраще – попереду!

Учителям історії та географії до нового навчального року

Незабаром в Україні розпочнеться новий навчальний рік. Після урочистостей з нагоди Дня знань на вчителів чекає копітка праця з управління процесами розвитку учнів, формування їх внутрішнього світу. Буденні труднощі вчительського життя відомі всім, але в педагогічній діяльності є й радощі: бачити, як на твоїх очах дорослішає дитина, як прокидається в ній інтерес до знань та самовдосконалення, як щаслива посмішка осяює її обличчя при досягненні успіху… Крім того, учитель – це професія вічної юності: незважаючи на вік, він живе інтересами підростаючого покоління, спілкування з яким дарує йому можливість все життя залишатися духовно молодим. Тож давайте з юнацьким запалом, невичерпним натхненням і наполегливістю братися до роботи (водночас продовжуємо насолоджуватися відпусткою, а не доводимо себе до стану, коли на початку серпня просинаєшся посеред ночі, бо наснився тобі урок, до якого не готовий)!

Починаємо, як водиться, з детального вивчення профільних документів і рекомендацій, у першу чергу – розподілу навчального часу на вивчення предметів інваріантної складової навчального плану.

Табл. 1-2 до Типової освітньої програми,

затвердженої наказом МОН України

від 20.04.2018 № 405

Навчальний план закладів загальної середньої освіти

з навчанням українською мовою

Освітні галузі	Предмети	Кількість годин на тиждень у класах
		5	6	7	8	9	10	11
Суспільствознавство	Історія України	1	1	1	1,5	1,5	1,5	1,5
	Всесвітня історія	-	1	1	1	1	1	1
	Основи правознавства	-	-	-	-	1	-	-
	Громадянська освіта	-	-	-	-	-	2	-
Природознавство	Географія	-	2	2	2	1,5	1,5	1

У 2019/2020 н.р. чинними у ЗЗСО району програмами з історії є навчальні програми:

«Історія України. 5-9 класи», затверджена наказом МОН України від 21.02.2019 № 236; 

«Всесвітня історія. 7-9 класи», затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804; 

«Історія України.10-11 класи», затверджена наказом МОН України від 21.02.2019 № 236; 

«Всесвітня історія. 10-11 класи (Рівень стандарту/Академічний рівень)», затверджена наказом МОН України від 14.07.2016 № 826. 

Вчитель може проводити вивчення історії України та всесвітньої історії в 7-11 кл. як послідовно, так і паралельно, проте для підвищення результативності навчання пропонується синхронізоване вивчення даних курсів.

Під час вивчення учнями 11 кл. розділу 6 «Творення нової України» рекомендується використовувати інформаційно-довідкові матеріали щодо хронології подій 2014-2019 рр. у АР Крим та під час проведення АТО/ООС на сході України, підготовлені Науково-дослідним центром воєнної історії Національного університету оборони України ім. І. Черняховського, та матеріали, систематизовані Українським інститутом національної пам’яті. Інститут національної пам’яті створив також сайт, присвячений Другій світовій війні, що містить інформацію про ключові події, постаті, карти, інфографіку, фотогалерею, відеоролики й електронні видання про війну, підбірку фільмів «20000 хвилин, які змінять ваше уявлення про Другу світову війну» та інші проекти.

Відповідно до наказу МОН України від 21.02.2019 № 236 до навчальних програм з історії України для 5-11 кл. внесено зміни, якими передбачено вивчення історії створення Православної Церкви України та надання Томосу про автокефалію. Відповідні інформаційні матеріали містяться у листі МОН від25.02.2019 №1/9-90.

Календарне планування навчального матеріалу розробляється учителями безпосередньо в навчальних програмах та затверджується керівником ЗЗСО. Можна користуватись також окремими брошурами, зробленими на основі навчальних програм. Учителі можуть на власний розсуд використовувати резервні години – планувати проведення практичних, контрольних робіт, семінарів, засідань круглих столів тощо. Крім того, можна об’єднувати уроки узагальнення і тематичний контроль, зробивши відповідні записи в журналі. На основі календарних планів розробляються поурочні плани, структура і форма яких визначається вчителями самостійно. Поурочними планами для вчителів можуть слугувати також методичні посібники, що мають гриф МОН України. З урахуванням змін до програми, затвердженої наказом МОН України від 21.02.2019 р. № 236, окремими вчителями вже складено примірне календарно-тематичне планування з курсу «Вступ до історії», 5 кл., синхронізоване календарне планування курсів історії України та всесвітньої історії в 7 кл. та 9 кл. 

Порядок проведення практичних робіт та оцінювання їх результатів залишається в компетенції вчителя. Він може включити практичну роботу як окрему ланку уроку, тоді на правій сторінці журналу поруч з назвою теми робиться відповідний запис. Якщо практична робота проводиться протягом усього уроку, на правій сторінці журналу робиться запис: Практичне заняття на тему «______». Оцінювати у балах результати виконання кожним учнем кожної практичної роботи не обов’язково. Важливо добитися виконання практичної роботи усіма присутніми у класі учнями. Щоб забезпечити оцінювання виконаних робіт, доцільно практикувати взаємооцінювання. Оцінка за практичну роботу виставляється на лівій сторінці журналу у колонці під датою, коли ця робота виконувалась, тим учням, роботи яких перевірив учитель.

Учитель може обмежитись при вивченні теми проведенням уроку узагальнення, чи завершити її вивчення уроком тематичного контролю навчальних досягнень учнів. На правій сторінці журналу робиться відповідний до типу уроку запис: «Урок узагальнення з теми «____________», або «Урок контролю з теми «___________». На уроці узагальнення пізнавальна діяльність учнів оцінюється на розсуд учителя – усіх або вибірково. На уроці контролю оцінюються навчальні досягнення усіх присутніх учнів.

У 2019/2020 н.р. чинними є такі програми з правознавства: для 9-го класу «Навчальна програма з основ правознавства» 2016 р., для 10-11-х профільних класів – «Правознавство» (профільний рівень), затверджена наказом МОН України від 14.07.2016 № 826.

У 10 кл. продовжується вивчення інтегрованого курсу «Громадянська освіта», програма з якого затверджена наказом МОН України № 1407 від 23.10.2017 р. Зміст програми не містить уроки узагальнення і тематичного контролю, проте вчитель на свій розсуд може (за необхідності) планувати такі уроки, оскільки програма не містить розподілу навчального матеріалу за годинами. У контексті російської інформаційної агресії особливе місце в нашому суспільстві посідає медіаграмотність. На базі онлайн-бібліотеки з медіаосвіти АУП є портал «Медіаосвіта та медіаграмотність», на якому вчителі знайдуть новини медіаосвіти, електронну бібліотеку, календар подій, плани уроків, презентації тощо.

За рахунок варіативної складової навчальних планів продовжується вивчення предмета «Етика» за програмою 2004 р. (5-6 кл.), курсів духовно-морального спрямування.

Учні 6-9 кл. продовжать вивчення географії за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН України від 07.06.2017 № 804. Учні 10-11 кл. вивчатимуть географію за програмою, затвердженою наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407: 10 кл. – курс «Географія: регіони та країни» (рівень стандарту), 11 кл. – курс «Географічний простір Землі» (рівень стандарту). Програмою передбачено виконання 7 практичних робіт у 10 кл. та 10 – в 11 кл., обов’язкових для всіх учнів класу. Для оцінювання в кожному семестрі є 2 практичні роботи на вибір учителя. До більшості розділів курсу запропоновано орієнтовні теми творчого характеру для проведення досліджень. Тематика варіативних досліджень може бути змінена вчителем у рамках вивчення відповідної теми. Із запропонованої тематики досліджень учень за бажанням вибирає 1-2 дослідження (упродовж року) та виконує його індивідуально або у групі. Учитель оцінює таку роботу під час її захисту чи презентації. Кількість годин на вивчення тем з географії є орієнтовною, її можна змінювати в межах визначеного навчального часу. Учитель може на власний розсуд змінити розподіл годин між темами і розділами, використати години резервного часу з метою глибшого вивчення окремих тем, проведення уроків узагальнення після вивчення великих розділів і тем, екскурсій, зустрічей, обговорення дискусійних питань, що виникли під час вивчення певних тем тощо.

Учнівські зошити переглядаються учителями історії та географії один раз на семестр і бал за ведення зошита може (за бажанням учителя) виставлятись у журнал. При виставленні тематичних оцінок учитель на власний розсуд може враховувати або ні оцінку за ведення зошита. Більш детальні рекомендації щодо викладання вище названих предметів у 2019/2020 н.р. містяться у листі МОН України № 1/11-5966 від 01.07.2019.

Учителям варто пам’ятати, що відтепер оцінки учня – це його особиста інформація, яку вчитель не має права оголошувати на весь клас. Безпосередньо на уроці вчитель може загальними фразами оцінити відповідь/роботу учня, але оцінку в балах – виставляти у щоденник на перерві або після уроків в індивідуальному порядку. Це стосується і батьківських зборів. У Міністерстві освіти вважають, що так можна вирішити проблему цькування серед школярів через оцінки.

Корисні для вчителів інтернет-ресурси:

Географія та історія http://osvitanet.com.ua/ Історична правда http://www.istpravda.com.ua/ Всеукраїнський клуб історії http://historical-club.org.ua/ Географіка http://geografica.net.ua/ Інститут модернізації змісту освіти http://www.imzo.gov.ua Всеосвіта https://vseosvita.ua/library/korisni-sajti-dla-vciteliv-71595.html Методичний портал http://metodportal.com/ Методичний портал http://metodportal.net/ БібліоМістечко http://bibliomiste4ko.kharkiv.ua/-korisni-sajti-dlya-vchitelya Освітній портал «Освіта.UA» https://osvita.ua/publishing/urok/ Освітній проект «На Урок» https://naurok.com.ua/journal Острів знань http://ostriv.in.ua/ EdEra – студія онлайн-освіти https://www.ed-era.com/