вівторок, 25 липня 2017 р.

Українці на "Планеті Альфреда Нобеля"



Біля університету ім. А. Нобеля у Дніпрі, що готує фахівців з економіки, менеджменту, торгівлі, лінгвістики та права для підприємницького сектора, у 2008 р., до 40-ї річниці заснування Банком Швеції Нобелівської премії з економіки, встановлено пам’ятник «Планета Альфреда Нобеля». Це гранітний монумент у 5 м заввишки, у вигляді руки, що підтримує земну кулю (діаметр 3 м). Навколо кулі – шлейф, що вється вслід за фігурою музи науки, розуму й інтелекту. На поверхні земної кулі встановлені барельєфи 802-х нобелівських лауреатів, виготовлені зі сплаву, отриманого при утилізації бойових стратегічних ракет на Південному машинобудівному заводі.
Серед лауреатів Нобелівської премії немає українців за громадянством – Україна не мала власної державності до 1991 року. Водночас серед них є вчені, письменники, діячі культури, які народилися, зростали чи жили і працювали в Україні. Так, нобелівськими лауреатами стали: 
-   Ілля Ілліч Мечников Ілля Іллч Мечников з Харківщини «за праці з імунітету»(1908); 
Зельман Абрахам Ваксман з Вінничини (1952) «за відкриття стрептоміцину першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу»(1952); 
- Шмуель Йосиф Халеві Аґнон з Тернопільщини «за глибоко оригінальну й майстерну прозу за мотивами життя єврейського народу» (1966); 
- Роалд Гоффман зі Львівщини «за розробку теорії протікання хімічних реакцій» (1981). Саме йому належать слова «Україно, обітована земле мого серця!». 18 липня 2017 р. Гоффману виповнилося  80 років. З цієї нагоди науковець записав відеозвернення до українців:


- Георгій Харпак (Жорж Шарпак) з Рівненщини «за винахід та вдосконалення детекторів частинок, особливо багатопровідної пропорційної камери» (1992); 
- Світлана Алексієвич з Івано-Франківщини «за поліфонічні тексти, що є монументом страждання і хоробрості в наш час» (2015); 
Ігор Тамм, викладач Одеського політехнічного та Таврійського університетів «за відкриття і тлумачення ефекту Вавілова-Черенкова» (1958);
- Лев Ландау викладач Українського фізико-технічного інституту і Харківського університету «за піонерські теорії конденсованих середовищ, особливо теорії рідкого гелію» (1962).
Немає сумніву, що українці ще принесуть багато користі людству як у галузях фізики, хімії, фізіології і медицини, літератури, економіки, так і в справі захисту миру. Ще з’являться серед лауреатів Нобелівської премії українці за громадянством!

пʼятницю, 21 липня 2017 р.

Індустріальні парки Дніпропетровщини



Індустріальний (промисловий) парк це облаштована відповідною інфраструктурою територія, у межах якої її учасники можуть здійснювати господарську діяльність у науково-дослідній сфері, сферах промислового виробництва, інформації і телекомунікацій.
Такий тип освоєння територій або модернізації занедбаних промзон заснований на декількох концепціях:
·  є можливість використання наявної спеціалізованої інфраструктури (залізничні підїзні шляхи, порти, потужні електричні джерела, джерела подачі газу), створення якої часто не під силу окремому підприємству;
·  розгортання нового бізнесу стає більш дешевим, якщо використовується інтегрована інфраструктура в одному місці;
·  суміжні підприємства проектуються так, щоб у виробничому ланцюгу вони створювали автономні промислові кластери;
·  відокремлені промислові райони легше контролювати з точки зору екології.
У Європі індустріальні парки з’вилися наприкінці ХІХ ст., на початку 2000-х років опановувати цей інструмент залучення інвестицій в економіку почали східноєвропейські країни. У Польщі, Угорщині, Чехії функціонують сотні індустріальних парків, створені за фінансової підтримки ЄС. В Україні розвиток таких парків почався лише з прийняттям Верховною Радою Закону «Про індустріальні парки» від 21.06.2012 № 5018-VI, в якому визначено правові та організаційні засади їх створення і функціонування на території України з метою забезпечення економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності територій, активізації інвестиційної діяльності, створення нових робочих місць, розвитку сучасної виробничої та ринкової інфраструктури.

 Станом на 30.06.2017 р. у нашій державі ініційовано створення 30 індустріальних парків, з яких 25 включені до Реєстру індустріальних парків. В Україні також функціонують 6 приватних індустріальних парків, які не включені до Реєстру.
Реєстр індустріальних парків

Найменування
індустріального (промислового) парку
Строк, на який створено парк, років
Дата включення до Реєстру
Місцезнаходження
парку
Площа парку,
га
Долина
30
03.02.2014
м. Долина,
Івано-Франківська обл.
27,14
Славута
50
07.02.2014
м. Славута, Хмельницька обл.
50,00
Львівський індустріальний парк "Рясне - 2"
50
07.02.2014
м. Львів,
у межах промвузла "Рясне - 2"
23,49
Індустріальний парк "Коростень"
30
01.04.2014
м. Коростень,
Житомирська обл.
42,20
Індустріальний парк "Центральний"
50
01.04.2014
м. Кременчук,
Полтавська обл.
168,55
Індустріальний парк "Свема"
30
06.06.2014
м. Шостка, Сумськаобл.
92,00
Індустріальний парк "Соломоново"
30
06.06.2014
с. Соломоново, Ужгородський р-н Закарпатської обл.
66,20
"Перший український індустріальний парк"
40
08.07.2014
смт. Велика Димерка,
Броварський р-н
Київської обл.
105,00
Індустріальний парк "BIONIC HiLL""
39
01.09.2014
м. Київ
56,74
Індустріальний парк "iPark"
49
01.09.2014
с. Візирка, Комінтернівський р-н Одеської обл.
16,00
Індустріальний парк "Кривбас"
30
01.09.2014
м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
26,03
Індустріальний парк "Тростянець"
30
14.10.2014
м. Тростянець,
Сумська обл.
39,96
Індустріальний парк "Мироцьке"
30
30.05.2016
с. Мироцьке,
Києво-Святошинський р-н
Київської обл.
33,67
Вінницький індустріальний парк
30
15.07.2016
м. Вінниця
60,7
Індустріальний парк "ЖИТОМИР-СХІД"
40
27.10.2016
м. Житомир
24,7324
Індустріальний парк "Новодністровськ"
30
13.01.2017
м. Новодністровськ,
Чернівецька обл.
15,36
Індустріальний парк "Фастіндастрі"
30
13.01.2017
м. Фастів,
Київська обл.
15,00
Індустріальний парк "Павлоград"
30
14.02.2017
Павлоградський р-н, Дніпропетровська обл.
250,00
Яворівський індустріальний парк
30
26.04.2017
Яворівський р-н,
Львівська обл.
40,00
Індустріальний парк "Золотоноша"
30
18.05.2017
м. Золотоноша,
Черкаська обл.
39,9285
Камянка-Бузький індустріальний парк
30
31.05.2017
м. Камянка-Бузька,
Львівська обл.
24,4671
Індустріальний парк "Вінницький кластер холодиль-ного машинобудування"
30
31.05.2017
м. Вінниця
19,2676
Новороздільський індустріальний парк
50
15.06.2017
м. Новий Розділ,
Львівська обл.
46,4
Індустріальний парк "Нововолинськ"
30
30.06.2017
м. Нововолинськ,
Волинська обл.
20,0
Індустріальний парк "Лиманський"
40
30.06.2017
м. Лиман,
Донецька обл.
27,5220
Місто Кривий Ріг – одне з найбільших виробників залізної руди в світі. Задля зниження рівня монопрофільності міста, створення умов для діяльності підприємств легкої промисловості та інших виробництв з робочими місцями для жінок, підвищення рівня інвестиційної привабливості території у 2014 р. був створений індустріальний парк «Кривбас». На теренах цього парку були передбачені високі технології, машинобудування, виготовлення будматеріалів, логістичний центр, легка промисловість. Проте даний проект так і не був втілений у життя. Спрацювала низка перешкод для запуску організаційно-економічного механізму індустріального парку: несприятливі умови підприємницької діяльності й погіршення інвестиційного клімату в 2014 р., обумовлені політичною нестабільністю, бойовими діями на сході держави, непривабливою ситуацію із захистом права власності, тиском адміністративного регулювання, недосконалістю судової системи тощо. Сьогодні ідея створення технопарку в Кривому Розі ще чекає на реалізацію.

 П’ять тисяч робочих місць та мільярдні інвестиції сподівається отримати Дніпропетровщина у найбільшому в Україні індустріальному парку «Павлоград». Для інвесторів тут створили найкомфортніші умови: влада регіону згідно з українським законодавством гарантує їм прозорість в оформленні документів, індивідуальний підхід у співпраці, митні пільги та гнучку систему надання земельної оренди. Поряд із технопарком проходить міжнародна траса, а в обласному центрі Дніпрі є річковий та аеропорт. У радіусі 300 км – 17 млн жителів (40% населення України), 440 тис. підприємств і організацій, на які припадає майже 50% прибутку всіх підприємств країни. Умови, обов’язкові для виконання кожним інвестором: зареєструватися у Павлоградському районі та сплачувати тут податки, створити щонайменше 50 нових робочих місць, виробництво має бути екологічно чистим, шкідливі викиди в атмосферу заборонено.
Індустріальний парк «Павлоград», що займає територію колишнього полігона ремонтно-механічного заводу, поділено на сім секторів відповідно до профілю виробництв, які можна на них розташувати: під машинобудування відведено 120 га, під виробництво будматеріалів – 50 гектарів, переробку сільгосптоварів – 25, легку промисловість та Hi-tech технології – 20. Передбачені ділянки для енергозабезпечення та логістики. ». Підприємці з Польщі, Австрії та Англії вже збираються розмістити тут виробництва сонячних батарей, синтез-газу та метанолу, лікарських засобів. Реалізація тільки цих ідей сприятиме створенню майже 1 тис. високотехнологічних робочих місць і залученню у Наддніпрянський край понад 5 млрд гривень.
У планах – створення індустріального парку на лівобережній частині м. Дніпро. Вже є попередні домовленості із партнерами з Туреччини, Китаю та Індії, є ключові бренди у межах України, готові перенести своє виробництво із депресивних промислових зон в сучасний індустріальний парк, який буде орієнтований на розвиток та впровадження прогресивних розробок у сфері інформаційно-комунікаційних та біотехнологій, приладобудування, електроніки, енергозбереження та використання джерел альтернативної енергії. Територія, яку ПАТ «ІНТЕРПАЙП НТЗ» передає громаді, настільки велика, що знайдеться місце і для житлового комплексу (до 7 тис. мешканців), школи, дошкільного дитячого закладу, паркінгів, системного озеленення.
Створення індустріальних парків – це стійка світова тенденція, яка не зміниться у довгостроковій перспективі. Їх створення є надзвичайно актуальним для економіки як України в цілому, так і її регіонів, оскільки це можливість позбавити державу невластивих їй функцій, залучити інвесторів, оптимізувати бюджетні витрати на інфраструктуру, диверсифікувати економіку, а головне – зменшити відтік українських висококваліфікованих фахівців за кордон.