Усвідомлене входження в педагогічну справу починається з осягнення засад і суті педагогічної діяльності. Педагог (від грец. Παιδαγογ – вихователь) – людина, якій за фахом належить відкривати дітям глибини наук, життєву мудрість, передавати навички діяльності, тож справжнім учителем може стати той, хто розуміє, що шлях в обраній ним професії потребує праці над собою, постійного саморозвитку і самовдосконалення. Короткий вислів «Піднімаючи інших, підносишся сам» передає зміст взаємодії складових неперервного процесу навчання самих освітян через власний професійний досвід, очні та онлайн-курси підвищення кваліфікації, живе спілкування під час тематичних зустрічей колег.
Покликання ж працівника методичної служби – це сприяння професійному розвитку педагогічних працівників, їх психологічна підтримка, надання консультацій через спільноти (методичні об’єднання, творчі групи) та на персональних шляхах реалізації їх професійного потенціалу. Очікуваний результат виконання цього відповідального завдання – успішний вчитель, тобто вчитель, який:
- ефективно впроваджує як традиційні, так і новітні педагогічні технології;
- активно сприяє творчому становленню школярів та їхній індивідуалізації;
- здатний до продуктивної командної роботи;
- вміє генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя;
- знається на інформаційно-комунікаційних технологіях відповідно до вимог сучасного суспільства.
Саме таким має бути учитель Нової української школи.
З метою науково-методичного забезпечення організації педагогічної праці, поширення інформації з питань професійного розвитку педагогічних працівників ЗЗСО, ДНЗ, КПНЗ «П’ятихатський центр учнівської молоді» райметодкабінетом у 2013 р. засновано «Педагогічний вісник» – електронний журнал, який виходить щоквартально. Робота з комплектації його випусків (збирання матеріалів, здійснення їх редагування, художньо-технічне оформлення) цікава, бо це не стільки правильна розстановка ком, тире і дефісів, чергування прийменників і префіксів «у» та «в», виправлення орфографічних та стилістичних помилок, скільки вдумлива правка дописів, взаємодія з авторами на шляху до якісного тексту. Задоволення від спілкування з людьми творчими, відчуття, що після твоєї роботи допис стає кращим, надихають. Це як допомогти людині, яка посадила дерево, у догляді за ним, щоб воно добре укорінилося і росло. Наразі здійснено 28 випусків «Педагогічного вісника».
Забезпечуючи участь випускників шкіл району у процедурі проведення ЗНО, подаю до ДпРЦОЯО інформацію щодо оновлення довідника ЗЗСО для формування бази даних учасників ЗНО та подальшого ведення статистичного аналізу; беру участь в інтернет-конференціях ДпРЦОЯО для відповідальних за ЗНО, доводжу інформацію щодо організації та проведення пробного і основного ЗНО до керівників шкіл; прослідковую стан реєстрації учасників ЗНО; організовую підвезення учасників ЗНО до пунктів тестування та в зворотному напрямку; аналізую результати ДПА/ЗНО у розрізі ЗНЗ та предметів, пропоную шляхи їх підвищення, висвітлюю їх під час нарад керівників шкіл, засідань вчителів-предметників, на сайті РМК та у власному блозі.
У ході організаційно-методичного забезпечення допрофільного і профільного навчання з’ясовую тенденції формування мережі профільних класів, реальний стан організації профільного навчання у закладах освіти, в т.ч. через вивчення результатів ЗНО, організовую обговорення шляхів вдосконалення профільної освіти на рівні керівників ЗНЗ у ході тематичних семінарів-практикумів, забезпечую їх інформованість шляхом висвітлення питань профільної освіти на нарадах, розміщення нормативно-правових та інструктивно-методичних документів МОН України на сайті РМК, аналітичних матеріалів на сторінках електронного журналу «Педагогічний вісник», власного блогу.
Відкриті уроки різних типів; практичні заняття; тренінги («Динамічність самоосвіти вчителя – запорука успішної реалізації індивідуального науково-методичного проекту», «ДПА/ЗНО наближається!», «Налаштовуємося на життя і роботу в Новій українській школі»); коучинг «Технології відстеження результативності та визначення актуальних орієнтирів навчально-пізнавальної діяльності учнів»; круглий стіл («Визначення основних показників соціальної компетентності учнів для системного їх відстеження та корекції»); майстер-класи (Савченка Г.В. та Савченко О.Ю. «Розробка інструментарію моніторингу сформованості соціальної компетентності учнів», Копіциної Т.Г. «Формування розвиненої правосвідомості та правової культури учнів», Грідіної Н.Б. «Індивідуальний творчий стиль професійно-педагогічної діяльності вчителя»); мозковий штурм (Розробка проєкту «Будівельна кераміка краю: від минулого до сьогодення»); цікаві позаурочні заходи (екскурсія на електросталеплавильний комплекс «Інтерпайп Сталь», до пам’ятника Богдану Хмельницькому у с. Жовтому, усний журнал, святкові дійства, подорож у часі, театралізована вистава, інтелектуально-детективний квест, ігровий тренінг, уявна подорож до Саврівського кар’єру, подорожі історико-геоекологічними стежинами краю та ін.) – ось далеко не повний перелік колективних форм і методів навчання педагогів на рівні РМО вчителів історії та географії.
Працюючи разом з учителями історії та географії над обласним науково-методичним проєктом «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства» (2015-2020 рр.), спрямовувала свою діяльність на:
· посилення потенціалу вчителів щодо моделювання роботи над індивідуальними науково-методичними проектами, визначення ними власної стратегії психологічної підготовки до НУШ, оволодіння методиками діагностики та корекції соціально-психологічного портрету учня;
· вдосконалення вмінь учителів з проведення моніторингового оцінювання загальноосвітніх досягнень та компетентностей учнів, відпрацювання навичок партнерства та взаємодії у процесі активного навчання;
· активізацію творчого пошуку щодо розвитку медіаграмотності учнів у сучасних інформаційних умовах (семінари-практикуми: П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 2, П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 1), національної пам’яті та громадянської свідомості і компетентності (семінари-практикуми: Жовтянська ЗШ І-ІІІ ст., П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 1), здійснення діяльнісного підходу в навчанні та реалізацію компетентнісного потенціалу шкільної географічної освіти (семінари-практикуми: Мирнівська ЗШ І-ІІ ст., Саврівська ЗШ І-ІІ ст.);
· ефективну реалізацію педагогічної підтримки учнів як запоруки їх успішної соціалізації, диференційовану взаємодію вчителів з учнями через широке використання інтерактивних, пошукових, дослідницьких, проєктних технологій і методів (семінари-практикуми: П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 3, Долинська ЗШ І-ІІІ ст., Мирнівська ЗШ І-ІІ ст., ОНЗ «Жовтоолександрівський ЗЗСО»);
· вдосконалення вмінь учителів користуватися засобами Internet і хмарними технологіями, розвиток сталого партнерства і взаємопідтримки інноваційної діяльності педагогів через мережеву взаємодію (інтернет-проєкт «7 кадрів»);
Ціннісне позитивне ставлення до себе, усвідомлене визнання своїх сильних і слабких сторін та їх прийняття, реальне, а не ілюзорне розуміння власних досягнень – надзвичайно важлива емоційна складова самосвідомості людини. Допомогти вчителю досягти адекватного, бажано високого, рівня самоповаги як джерела енергійності, життєрадісності, оптимізму – одне із завдань методиста. З цією метою щороку серед вчителів-спеціалістів проводжу моніторинг конкретних досягнень за декількома показниками, який стає структурним елементом річних планів роботи РМО. Кожен учитель знає: його здобутки бачать і цінують.
Отримавши належний методичний супровід, проявивши стійкість, витримку і професійне завзяття, у 2015-2020 рр. увійшли до десятки кращих учителів області учасниці Всеукраїнського конкурсу «Учитель року»:
- Копіцина Т.Г., вчителька Жовтянської ЗШ І-ІІІ ст., у номінації «Правознавство», 2015 р.;
- Бондаренко А.Ю., вчителька Виноградівської ЗШ І-ІІІ ст., у номінації «Історія», 2016 р.;
- Савченко О.Ю., вчителька ОНЗ «Жовтоолександрівський
ЗЗСО», у номінації «Географія», 2019 р.
У процесі роботи над обласним науково-методичним проектом набутий вчителями педагогічний досвід пропагувався через засоби масової інформації. Упродовж 2015-2020 рр. у фахових журналах «Географія», «Історія та правознавство», «Економіка у школах України», «Нива знань», на порталі «Учительський журнал он-лайн», в освітніх веб-проєктах «На урок» та «Всеосвіта», електронному журналі П’ятихатського РМК «Педагогічний вісник» учителями історії та географії розміщено статті:
· «Географія» – 10;
· «Історія та правознавство» – 7;
· «Економіка у школах України» – 2;
· «Нива знань» – 1;
· «Учительський журнал он-лайн», «На урок», «Всеосвіта» – 22;
· «Педагогічний вісник» – 56.
Лідерами у цій справі виступають Бандуріна А.М., Корженевська О.Р., Савченко О.Ю., Скрипник Ю.С., Комаров С.В., Болтромюк В.В.
Мої ж матеріали у ці роки публікувались у журналах «Методист» (3), «Історія і правознавство» (3), «Географія» (1), на освітньому онлайн-порталі «На урок» (20), на «Методичному порталі» (2), у «Педагогічному віснику» (18).
Вміння співпрацювати завжди було однією з найбільш затребуваних якостей працівника освітньої галузі. Цінний досвід спілкування, справжнє задоволення приносить продуктивність командної роботи, особливо над пошуково-дослідницькими, краєзнавчими довготривалими проєктами, результатами яких стають друковані чи електронні збірки, авторські дослідження, проведені на основі комунікативно-діяльнісної інтеграції ресурсів соціуму. Яскравим прикладом останнього є робота Сорочинської Н.С. з вивчення соціокультурного життя мешканців м. П’ятихатки у 50-70-х роках ХХ століття, проведена у співпраці з учнями, їх батьками, іншими жителями міста. Справа методиста у спілкуванні з такими креативними вчителями – підтримати їх ідею, допомогти реалізувати її та оформити результати пошуку.
Усе має здатність рано чи пізно закінчуватись, у роботі ж над проєктами завжди присутнє обнадійливе «далі буде». І це радує.
Старт нового обласного науково-методичного проєкту «Педагогічні стратегії розвитку самоефективної особистості в освітньому просторі Нової української школи» (2020-2023 рр.) спонукає кожного активізувати власну неформальну освіту. У той же час тривалий карантин у зв’язку з коронавірусом зіграв роль прискорювача переходу школи до якісно нового змішаного навчання, тож самоосвіта тепер як ніколи виступає одним із ключових аспектів, що формують успішність вчителів. А необхідність відповідати вимогам часу, підтримувати педагогічний загал у процесі впровадження інновацій спонукає вдосконалювати власні методичні компетентності шляхом самоосвіти через проходження онлайн-курсів на Prometheus, Edera та інших освітніх платформах.
Калина – український національний символ. Її назва походить від праслов’янського «каліті», тобто гартувати. У цьому слові сконцентрована філософія буття українців, його життєдайна сила. Загартовані різними випробуваннями у різні віки й покоління, ми продовжуємо жити й творити, наводити лад у собі, а вчителі – ще й сіяти розумне, добре, вічне. Тож,
