середу, 10 серпня 2016 р.

Шкільне краєзнавство П'ятихатщини



Петряєва Т.С.
Розвинути в учнів почуття любові до Батьківщини, свого народу, його культури, традицій, гордості за досягнення й творчі злети та бажання долати труднощі, вирішувати проблеми – найважливіше завдання кожного вчителя історії та географії. Саме на основі цих якостей формується громадянська свідомість особистості. Добре відомо, що любов до Батьківщини починається з любові до рідної домівки. Але любов без знань – ілюзія. Цілісне уявлення про рідний край можна сформувати в учнів лише за умови систематичного ретельного дослідження краєзнавчого матеріалу.
У шкільних підручниках не знайдеш матеріали з історії та географії П’ятихатщини, тож вчителі-предметники разом з учнями загальноосвітніх шкіл району за підтримки з боку методиста райметодкабінету впродовж останніх 17-18 років наполегливо працюють над пошуком, вивченням і узагальненням краєзнавчого матеріалу. За цей час спільними зусиллями створена різноманітна педагогічна продукція, призначена не тільки для працівників і вихованців освітніх закладів, а й для широкого загалу громадськості району, для всіх тих, хто цікавиться краєзнавством, любить мандрувати і вивчати свій край.
 У далекому 2000-му році вийшов з друку посібник Дніпропетровщина. Історія рідного краю. Розробки уроків та позаурочних заходів (5-11 кл.) : Посібник для вчителів // За редакцією Т.С. Петряєвої. — Дніпропетровськ : НМОПІ «АЛЬФА», 2000. — 81 с. Визначені в розробках структура, прийоми та методи передбачали організацію різноманітної активної пізнавальної діяльності учнів на уроках та у позаурочний час. Їх форми, переважно нестандартні, були підібрані з урахуванням вікових особливостей учнів, а зміст спрямований на задоволення навчальних інтересів, потреби самовираження, розширення кругозору, збагачення світогляду, реалізацію творчого потенціалу, розвиток емоційної сфери школярів, створення умов для формування відносин співробітництва між учителями та учнями.
Оскільки з 1 вересня 2013 р. вступив у дію Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392, Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затверджені наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 17.05.2013 № 551, перед учителями історії вперше постала необхідність проводити у 5-му класі практичні заняття на краєзнавчій основі. Учителями історії П’ятихатських ЗШ І-ІІІ ст. № 1 та № 2 Петряєвою Т.С. і Комаровим С.В. було розроблено і запропоновано колегам для використання у роботі практичні заняття, побудовні на поєднанні особистісно орієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів до навчання:
Розробки окремих практичних занять знаходяться за посиланнями:
Розробки занять розміщено не тільки на сайті методкабінету, а й опубліковано у фаховому журналі «Історія і правознавство» (№№ 6, 9, 12 за 2015 р.).
До 80-річчя Дніпропетровської області у 2012 р. групою вчителів географії проведена серйозна пошуково-дослідницька робота, до якої активно залучалися учні: вивчалася діяльність об’єктів господарювання та природоохоронних підприємств і територій. Для широкого загалу надруковано на сторінках районної громадсько-інформаційної газети «Злагода», а також розміщено на сайті методкабінету (http://metodkabpyatuhatki.klasna.com/uk/site/geografiya.html) серію статей, які пізніше увійшли до розділу ІІ посібника:
Цей посібник, створений спільними зусиллями багатьох учителів географії загальноосвітніх шкіл району (Козачок І.Г., Жалдак Т.І., Галафастової Т.М., Шевченко І.О., Левченко Л.О., Томчука А.В., Мастєрової Н.А., Плахотнік Л.О., Яхновця Я.Й., Міщенка М.В. та ін.) містить характеристику географічного положення, геральдики й топоніміки, геологічної будови, рельєфу та мінерально-сировинних і земельних ресурсів, внутрішніх вод, рослинного і тваринного світу, господарської діяльності населення та її впливу на навколишнє природне середовище (розділ І); опис окремих господарських і природних об’єктів краю (розділ ІІ).
До 90-річчя П’ятихатського району, що святкувалося у вересні 2013 року, закінчено оформлення слайдо- та відеофільмів, переглянутих і обговорених учителями географії під час роботи відеосалону «Мій рідний край – моя земля», а пізніше розміщених на сайті методкабінету. За змістом деякі з них краєзнавчо-дослідницькі, окремі – загально-географічні, інші – філософські, проте всі вони щирі і зворушливі (http://metodkabpyatuhatki.klasna.com/uk/site/2013-pyatikhatshchini---9.html).
У 2014 р. для вчителів історії та географії, організаторів позакласної та позаурочної роботи і просто любителів мандрів, які хочуть знати свій рідний край, видано електронну збірку Стежинами П'ятихатщини (Паспорти історико-геоекологічних стежин) / за ред. Т. С. Петряєвої — П'ятихатки: КНМУ "П'ятихатський РМК", 2014. — 141 с. (https://drive.google.com/open?id=1ij2xJMVomxHZBxVAtvCLawvBVUaW3EUm).
Опис окремих стежин можна знайти також за посиланнями:
·  Лемещук А. В., Історична стежина «Села понад річкою»
·  Томчук А.В. Геоекологічна стежина "Культурянські перлини"
Автори збірки знайомлять читачів з пам’ятками історії та монументального мистецтва, об’єктами культурної спадщини, природи, виробничої і невиробничої діяльності людей на маршрутах, прокладених ними по найбільш цікавих місцях П’ятихатщини. Можливо, колись стежками нашого прекрасного степового краю, дослідженими й описаними вчителями та їх вихованцями, захочеться помандрувати не тільки його мешканцям! 
       З метою вдосконалення вмінь учителів користуватися засобами Інтернет і хмарними технологіями; розвитку сталого партнерства і взаємопідтримки інноваційної діяльності педагогів через мережеву взаємодію; активізації процесу соціалізації дітей та учнівської молоді в нових соціально-педагогічних умовах у жовтні-грудні 2015 р. проходив конкурс учнівських проектів «7 кадрів». Учителі історії та географії ЗНЗ району запропонували широкому загалу 14 цікавих учнівських проектних робіт із країно- та краєзнавства. Змінивши змістове навантаження, конкурс був продовжений у лютому-квітні 2016 року. Як єдину тему проектних досліджень було обрано проблему «Людьми земля славиться» (на краєзнавчих матеріалах). Дослідницькі роботи учнів вийшли дуже цікавими! В них розповідається і про місцевих майстринь української вишивки, і про волонтерів, і про випускника школи, який став капітаном далекого плавання, і про інших видатних людей отчої землі.
       У 2016 році завершився процес декомунізації, який на теренах району торкнувся назв багатьох вулиць міста, селищ і сіл та назв деяких населених пунктів. Про результати роботи з декомунізації розповідається у статті Петряєвої Т.С. "Декомунізована П'ятихатщина".

четвер, 4 серпня 2016 р.

Профілізація старшої школи – один із шляхів соціалізації особистості

Петряєва Т.С.

Пошук ефективних моделей соціалізації учнівської молоді здійснюється через стратегію профільності, проголошену в Концепції профільного навчання в старшій школі, затвердженій наказом МОН України від 11.09.2009 р. № 854. У П’ятихатському районі застосовуються  дві основні форми  організації  профільного  навчання: внутрішня (профільні класи у  загальноосвітніх навчальних  закладах) і зовнішня (міжшкільні профільні  групи у рамках освітнього округу на базі Центру учнівської молоді).
Протягом 2015/2016 н.р. у П’ятихатському районному центрі учнівської молоді професії водіїв категорії «В» та «С», автослюсарів, операторів комп’ютерного набору та секретарів керівника отримували 63 учні 10-11 класів Виноградівської, ЗеленоярськоЇ, Комісарівської,  Нерудстальської,  Саївської, Холодіївської та Вільнівської ЗШ І-ІІІ ступенів. У 17-ти ЗНЗ району працював 31 профільний клас. У зв’язку зі зменшенням чисельності учнів у класах скоротилася й чисельність старшокласників, охоплених профільним навчанням: 307 учнів із 357 (86%) у минулому навчальному році проти 381 учня з 430-ти (88,6%)  у 2014/2015 н.р.
Найбільше старшокласників, як і раніше, обирають природничо-математичний напрям профільної освіти. Так, у 2015/2016 н.р. у класах даного напрямку навчався 121 учень, з них 62 – у класах математичного, 20 – фізико-математичного, 14 – біотехнологічного, 13 – біолого-хімічного, 12 – екологічного профілю. У класах з профільністю «українська філологія» навчався 81 учень, а в історичних класах – 24 учні.
Результативність профільного навчання найбільш яскраво проявляється під час проходження випускниками шкіл ДПА–ЗНО.

Як видно з наведених діаграм, результативність учнів з класів української філології (П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 3 та Вишнівська ЗШ І-ІІІ ст.), історичного (П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 1, Жовтоолександрівської ЗШ І-ІІІ ст.) та математичного (П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 2, Зорянська і Лозуватська ЗШ І-ІІІ ст.) профілів з профільних предметів у цілому вища, ніж результативність учнів з класів універсального чи інших профілів.
Проте однозначним залишається факт гострої необхідності у суттєвому покращенні навчально-методичного та матеріально-технічного потенціалу навчальних закладів, постійному підвищенні майстерності педагогічних кадрів, вдосконаленні системи психолого-педагогічної підтримки учнів щодо творчого застосування набутих знань (участі у предметних олімпіадах, роботі секцій МАН тощо).