Тясминський каньйон: за єврогрант – до євростандарту

Туризм в усьому світі набуває ознак однієї з провідних, високоприбуткових та найбільш динамічних галузей господарства. 2017 рік виявився одним із найуспішніших для туризму в історії: туристична сфера зросла на 4,6%, що перевищує ріст світового ВВП (3%). Найбільше на туризмі заробляють Франція, США, Іспанія, Китай та Італія. Україну за 2017 рік відвідало лише 14,6 мільйонів іноземців (з них офіційно туристів – лише близько 39 тис. осіб). Хоч це і на мільйон більше, аніж у 2016-му, проте все одно «скромно» в порівнянні з лідерами в галузі. Згідно з даними адміністрації Держприкордонслужби України, найбільше в Україну з туристичною метою приїжджало жителів Білорусі, Туреччини, Росії, Ізраїлю та Німеччини. Натомість українські туристи найчастіше подорожували в «теплі краї»: Туреччину, Єгипет, Об’єднані Арабські Емірати. Крім того, серед лідерів опинились Болгарія та Білорусь. Розвиток туризму – одне із зобов’язань, що взяла на себе Україна в межах Угоди про Асоціацію Україна-ЄС. Затверджена в нашій державі Стратегія розвитку туризму та курортів передбачає, що до 2026 року в Україні збільшаться:

- кількість іноземних туристів – у 2,5 рази;

- кількість суб’єктів туристичної діяльності, внутрішніх туристів, робочих місць у сфері туризму – у 5 разів;

- наповнення бюджетів усіх рівнів від провадження туристичної діяльності – в 10 разів;

- туристи витрачатимуть під час подорожей в Україні до 80 млрд грн;

- буде створено позитивний імідж України як країни, привабливої для туризму.
       У 2014 р. між Урядом України та Європейською Комісією щодо надання нашій країні допомоги у формі секторальної бюджетної підтримки (СБП) була підписана, а в 2017 р. почала діяти, угода про фінансування державної регіональної політики. Водночас Україна так і не виконала зобов’язання винести на розгляд ВР законопроекту щодо вдосконалення державної політики у сфері туризму, а Держстат не оновив методологію та інструментарій державних статистичних спостережень з питань туризму. А наступного року українська влада має особливу увагу звернути на підтримку зеленого туризму, розвиток агрорекреаційних кластерів.

       За офіційними даними, у 2017 р. з туристичними родзинками Черкащини ознайомилися понад 1,1 млн осіб, що на 40% більше, ніж у 2016 р. Торік на Черкащині стартував процес об’єднання туристичного бізнесу в Асоціацію гостинності Черкащини. За результатами роботи її туроператорів на загал представлено 12 нових туристичних маршрутів. Комфортне проживання і захоплюючі подорожі Черкащиною, в тому числі й до м. Кам’янка, пропонує туристичний комплекс «Черкащина 365».

Місто Кам’янка відоме своїм історико-культурним заповідником, пов’язаним із іменами декабристів, О. Пушкіна та П. Чайковського, а серед любителів природи – краєвидами скелястих берегів Тясминського каньйону.

Пушкінська скеля – невеличкий острівець з рожевого граніту на р. Тясмин. Це улюблене місце відпочинку О.С. Пушкіна, який бував у містечку двічі упродовж 1820-1822 рр. Скеля – геологічна пам’ятка природи (пл. – 0,18 га, висота – 5 м, статус отриманий у 1972 р.). З неї починається Тясминський каньйон, вік якого 2 млрд років.

Вчені та краєзнавці давно намагаються пояснити виникнення назви р. Тясмин. Більшість з них вважає, що назва є праслов’янським гідронімом, утвореним від зниклого «тесминь» – «порубіжжя, межа»: на південь від басейну річки починається степова зона, що визначає інший характер матеріального виробництва, побуту, суспільних відносин і духовної культури, ніж у населення лісового та лісостепового ландшафту. Завідувач літературно-меморіального музею О.С. Пушкіна і П.І. Чайковського Олександр Мушта, який проводить екскурсії каньоном на човнах, озвучує також версію походження назви річки від турецького «тасма», що означає «нашийник, ремінець»: ця права притока Дніпра має довжину 161 км, але від витоків річки до місця її впадіння в Кременчуцьке водосховище по прямій лінії всього 33 км – у середній течії Тясмин утворює закрут, що змінює напрям річки на 180°.

Підвищена хвиляста поверхня Придніпровської височини зумовилює те, що річка в районі м. Кам’янка має вигляд каньйону. Тясминський каньйон, згідно з рішенням Черкаського облвиконкому від 13.05.1995 р. № 288, – комплексна пам’ятка природи місцевого значення. На думку геологів, він утворився у протерозойських гранітах за часів танення льодовика. Круті, майже прямовисні скелі в окремих місцях піднімаються вгору на 12-15 метрів.

На скелястих берегах каньйону ростуть переважно глід, американський (польовий) та татарський клени, важливі з екологічної (виконують протиерозійну роботу) та наукової точки зору.

На степових схилах домінують ковилово-типчакові угрупування, які колись переважали в українських степах, а нині збереглися лише подекуди. Крім таких характерних степових видів різнотрав’я, як рутвиця мала, вероніка австралійська, миколайчики сині, тут зростають і мало поширені в регіоні види – півники угорські, ковила волосиста (тирса), що занесені до Червоної книги України. Ділянки степу на пологих схилах з гранітними виходами – «лобами» – майже скрізь вкриті типчаком і розетками молодила руського, яке рідко побачиш у такій кількості. В цьому угрупуванні зростають також властиві кам’янистим степам рослини – цибуля подільська, чебрець та інші. Заповнені гумусом тріщини скель заселяють ауринія скельна, тонконіг вузьколистий, а з кущів – кизильник чорноплідний.

Крім того, гранітні скелі каньйону прикрашені комплексом реліктових мохів, яких там більше 50 видів. Малопомітні і непривабливі, ці рослини відіграють важливу роль у природі: виступають у ролі піонерів заселення незаселеного субстрату; накопичують і утримують радіоактивні речовини; регулюють водний баланс ландшафтів; можуть погіршувати продуктивність сільськогосподарських земель, сприяючи їх заболочування, і в той же час забезпечують рівномірне перенесення поверхневого стоку вод у підземний, оберігаючи грунти від ерозії; сприяють утворенню торфу, що використовується як паливо. З рідкісних видів мохів каньйону вчені виділяють ентостодон угорський та десматодон ранді, які мають обмежене поширення в Європі та Україні, а також сланцюваті мохи. Останні при несприятливих посушливих умовах згортаються у трубочки і в такому стані не втрачають життєздатності багато років.

Поширені тут і різні види папороті (аспленій колосовидний та стінний, багатоніжка звичайна, цістоптеріс ламкий та ін.).

Кам’янська об’єднана територіальна громада у 2018 р. перемогла в конкурсі проектів регіонального розвитку і виграла грант у 7,3 млн грн, які надає державному бюджету України Європейський Союз для розвитку туризму. На ці кошти планується впорядкувати територію біля каньйону – автомобільні під’їзди, пішохідні доріжки вздовж берега, оглядові майданчики, освітлення, човнову станцію, сходи, місця для купання, три джерела… Планів у керівництва громади багато, вони вже почали втілюватися, тож скоро Тясминський каньйон приваблюватиме до Черкащини ще більше мандрівників із різних куточків України і не тільки.

Фото автора

Шаєва гора - місце сили

Шаєва гора – державне заповідне урочище площею 24,2 га в Смілянському районі Черкаської області, створене рішенням Черкаської обласної ради у 2000 р. з метою збереження лісостепового ландшафту на Центральнопридніпровській височині.

Це унікальний природний комплекс з горбистим ландшафтом понад річкою Тясмин зі степовою рослинністю та штучними деревостанами (сосновим, робінієвим, грабовим).

На території урочища поширені рослини і тварини, занесені до Червоної книги України (гніздівка звичайна, ковила пірчаста, метелики махаон, мнемозина і подалірій, жук-олень, вусач мускусний, ящірка зелена та ін.).

Шаєва гора – це пагорб висотою 153 м над рівнем моря, що складається з білої і блакитної глини. У минулому столітті археологами на ній було знайдено предмети епохи бронзи, залишки скіфського городища і виявлено сліди старовинного фортечного укріплення, обнесеного глибоким валом. Від гори, вниз по течії р. Тясмин, тягнеться більше чотирьохсот курганів, у яких знайдено багато поховань із різними побутовими речами та знаряддями праці з каменю, кісток, дерева та бронзи.
       Пагорб знаходиться на лінії геологічного розлому вздовж р. Тясмин, що обумовлює енергетичні аномалії. Такі місця називають місцями сили. У стародавні часи люди знали про такі місця, відчували їх силу і облаштовували на них святилища (капища), а пізніше на капищах будували церкви.  Сьогодні Шаєву гору ще називають Малим Афоном.

Якось Михайло Іванович Кривко, керівник громадської організації «Відродження історико-культурної спадщини Черкащини», повертаючись після збору трав, проїжджав з товаришами повз Шаєву гору. Була гроза, машина Михайла застрягла біля підніжжя. Він сприйняв це як знак того, що йому потрібно піднятися на цю гору і щось побачити. На горі, коли вдарив грім і блискавка прорізала небосхил, Михайло спіткнувся об камінь, який надалі виявився першим каменем у спіралі давньослов’янського капища. Відкрилися й інші камені. Коли ж Михайло дійшов по спіралі каменів до центру, йому прийшло видіння хреста незвичної форми на цьому місці. Вирішено було встановити хрест там, де він показався. Пізніше, перебуваючи паломником на Афоні, Михайло Іванович побачив на вершині гори так само розташовані три величезні камені і хрест. З собою в паломництво Михайло брав для освячення ікону св. Пантелеймона, виготовлену черкаським майстром з базальту. Сьогодні вона знаходиться на встановленому хресті Св. Пантелеймона. Всього ж у 2013 р. до церковних свят на Шаєвій горі встановлено три хрести: хрест Святого Великомученика Пантелеймона Цілителя, хрест Спаса та хрест Святої Трійці.

Крім того, біля підніжжя гори було відкрито джерело, освячене 11 липня 2014 р. до дня Святого Апостола Петра і Павла.

Вода джерела протікає у шарі блакитної глини, тому має цілющі властивості. Поряд облаштована невелика кабінка для обливання студеною водою, після якого відчуття, ніби заново народився.

Місцевість ця напрочуд мальовнича: схили пагорбів і луки влітку буяють різнотрав’ям, чистим п’янким повітрям не можна надихатися. 

Зручну можливість відвідати це прекрасне живописне місце надає туристичний комплекс «Черкащина 365», що входить до української мережі готелів «Відпочинок 365». 
                                                                                                                    Фото автора