У період з 12 по 20 жовтня 2020 року проведено пойменоване
онлайн-опитування вчителів історії закладів загальної середньої освіти,
підпорядкованих РВО, з питань організації освітнього процесу за різними формами
здобуття освіти, у тому числі з використанням технологій дистанційного
навчання. Опитування проводилось з метою виявлення професійних потреб і
дефіцитів, освітніх мотивів та інтересів для подальшої раціональної координації
діяльності районного методичного об’єднання. У ньому взяли участь 19 вчителів,
з них мають педагогічний стаж до 3 років – 2, від 3 до 10 років – 1, від 10 до
20 років – 5, більше 20 років – 11 чоловік.
Опитування
показало, що вчителі віддають перевагу очній та змішаній формам навчання.
При
здійсненні вимушеного дистанційного навчання більшість вчителів користуються
персональними комп’ютерами та особистими гаджетами, працюючи у Google Classroom і Viber.
Найгострішими
проблемами при цьому є недостатнє технічне забезпечення, налагодження
ефективної взаємодії з учасниками освітнього процесу і, як наслідок,
неможливість якісно пояснити навчальний матеріал. Вчителі стверджують, що лише
42,1% батьків підтримують зворотній зв’язок і допомагають їм, стільки ж
проявляють байдужість до навчання своїх дітей, а деякі взагалі протистоять
дистанційному навчанню (15,8%).
Переважна
частина вчителів (68,4%) витрачає значно більше часу на підготовку уроків та
проведення дистанційних занять, ніж зазвичай. Комунікація з учнями під час
дистанційного навчання здійснюється вчителями шляхом:
- проведення
самостійних робіт, тестування (94, 7 %);
- надсилання
відеоматеріалів із навчальних тем (78,9%);
- надання
переліку параграфів підручника та вправ для самостійного опрацювання (68,4%);
- проведення
навчальних занять онлайн (15,8%).
Більше
половини вчителів (52,6%) зауважують, що з окремими учнями комунікація відсутня
з різних причин, тож не дивно, що загальний рівень навчальних досягнень учнів
із предметів громадянської та історичної галузі за час дистанційного навчання часто
знижується.
Наявність
відповідей «не знаю» на останнє питання у значній мірі пояснюється тим, що самі
вчителі та їх учні більше готові до очного оцінювання (63,2%) і менше – на
дистанційних платформах (36,8%), оцінювання ж онлайн (в інтернеті в режимі
реального часу) залишається неосвоєним. До того ж тільки 5 з 19 вчителів
практикують створення учнівських портфоліо як інструменту для накопичення і
демонстрації досягнень, відслідковування прогресу учня.
Рівень
власних навичок працювати дистанційно вчителі оцінюють достатньо критично: на
11 балів оцінили їх 2 учасники опитування з 19-ти, на 10 – 6, на 9 – 5, на 8 –
4, на 7 – 1, на 6 – 1.
У силу всіх вище
указаних причин цілком зрозумілим є і переважно невизначене або негативне
ставлення вчителів до дистанційного навчання (хоча 68,4% опитаних вважають, що дистанційні
технології зроблять вчителів важливішими у процесі організації навчання).
За умов
відсутності карантину технології дистанційного навчання використовують 42,1%
опитаних учителів. Ефективність змішаного навчання, на їх думку, залежить від:
- рівного та надійного доступу до інтернету та
онлайн-інструментів роботи усіх учасників навчального процесу – 17;
- пріоритетності живого спілкування, діалогу дітей і
вчителів – 13;
- можливості вчителів отримати підтримку з боку
IT-спеціалістів школи – 9;
- автономії та високого рівня персональної відповідальності
вчителів – 6;
- залучення батьків до участі у плануванні індивідуальної навчальної траєкторії учня та
створенні відповідного середовища – 6;
- гнучкості всієї системи управління школою – 5;
- прозорості планування занять та навчальних очікувань – 1;
- зміни підходів до складання розкладу занять у школі – 1;
Самостійно
опановуючи технології дистанційного навчання, вчителі проходять відповідні курси
у КЗВО «Дніпровська академія неперервної світи», на платформах інших суб’єктів
підвищення кваліфікації педагогічних працівників (ТОВ «Академія цифрового
розвитку», «Prometheus», «EdEra») переглядають
вебінари тощо. Окремі вчителі вже напрацювали успішний досвід з впровадження
технологій дистанційного навчання в практику, особливо з використання сервісу Classroom,
який надає можливість оцінювання рівня засвоєння матеріалу. І саме цей додаток Google
більшість вчителів-предметників пропонує використовувати для організації комунікації
в межах районного методичного об’єднання.
Для
більшості вчителів запровадження дистанційного навчання стало викликом,
оскільки такого досвіду вони раніше не мали або використовували його елементи
частково. Проте вже ні в кого немає сумнівів щодо необхідності ґрунтовного оволодіння
методикою викладання предметів із застосуванням його технологій.
Державна служба
якості освіти України розробила рекомендації педагогічним працівникам щодо
забезпечення якості дистанційного навчання, які потрібно взяти до уваги. Ось деякі
з них:
- вносити необхідні зміни до календарно-тематичного
планування (визначати теми і обсяг навчального матеріалу для самоопрацювання
учнями; теми, з яких будуть проведені відео-уроки, консультації; переглядати зміст
і обсяг домашніх завдань тощо);
- чітко дотримуватися розкладу уроків, уникаючи
перевантаження учнів;
- формувати електронну базу власних уроків (презентацій) та
надавати учням доступ до них;
- задавати творчі завдання за темами відео або телевізійних
уроків;
- надавати учням чіткий алгоритм виконання завдань (тема, що
опрацювати, де взяти матеріал для виконання завдання, куди надіслати роботу, кінцевий
термін її прийому);
- забезпечувати під час та після виконання завдань
зворотній зв’язок з учнями (коментарі, чати тощо);
- систематично здійснювати перевірку знань учнів в
онлайн-режимі або на дистанційних платформах, де є відповідна функція та
інструментарій;
- разом з оцінкою надавати свої коментарі, не критикуючи
учнів;
- інформувати батьків про рівень навчальних досягнень їхніх
дітей;
- проводити діагностичну перевірку навчальних досягнень
учнів після повернення до очної форми навчання з метою з’ясування їх готовності
до подальшого освітнього процесу.
І серед робочих буднів пам’ятаймо, колеги,
обнадійливий вислів з Рігведи – «хто йде, той дійде»!
