Ботанічні заказники П'ятихатщини

Петряєва Т.С.

Функцію збереження малорозмірних та ізольованих ділянок дикої природи в оточенні антропогенних ландшафтів в Україні виконують перш за все заказники. Саме вони, як і в більшості регіонів, залишаються і кількісно, і за площами провідною категорією у складі природно-заповідного фонду Дніпропетровщини. Статус заказника дозволяє не допустити забудови, розорювання, затоплення або поглинання черговим кар’єром певної природної ділянки.

Із 72 заказників Дніпропетровщини загальнодержавного значення три розташовані на землях П’ятихатщини: це лісові заказники «Комісарівський» і «Грушуватський» та ботанічний «Грабівський», а з 49 заказників місцевого значення – один (ботанічний заказник «Урочище Балка Яранська»). За час існування вони вже стали еталонними заповідними об’єктами регіону.

Ботанічні заказники створюються з метою збереження ділянок зростання особливо цінних і рідкісних видів рослин. Заказник «Грабівський» оголошено Постановою Ради Міністрів УРСР від 28.10.1974 р. № 500. Він розташований біля с. Біленщина і включає землекористування Мишуринорізького лісництва ДП «Верхньодніпровське лісове господарство». Загальна площа заказника – 207 га, в тому числі ліси – 204,6 га. Земельна ділянка, оголошена заказником, представляє собою початок яружно-балкової системи зі схилом поверхні на схід із впадінням в р.Омельник. Заказник оголошено з метою охорони і збереження унікального для степового Придніпров’я і цінного в науковому відношенні байрачного лісового масиву з наявністю в деревостані грабу звичайного на південно-східній межі його природного ареалу як своєрідного індикатору природної межі лісостепу та степової зони, збереження і підтримання біорізноманіття флори і фауни заказника, в тому числі видів, занесених до Червоної книги України.

   В  урочищі зростають численні популяції

конвалії звичайної, тюльпану дібровного, рябчика руського 

Заказник являє собою великий байрачний лісовий масив, що вкриває дві балки, які так і називаються – Мала Грабова та Велика Грабова. Красномовні назви привернули до себе увагу видатного дослідника степових лісів О.Л. Бельгарда, який здійснив детальне геоботанічне дослідження урочища. Ще раніше про це місцезростання граба згадував у своїх працях видатний ботанік нашого краю І.Я. Акінфієв. Не виключено, що тоді, наприкінці ХІХ ст., граб зустрічався не лише в цих балках.

Рослинний покрив урочища сформований кленовими, ясеновими, липовими дібровами з домішками  граба, осичників, а також штучно насадженої білої акації. Є ділянки степової рослинності та зарості чагарників. 

 

З понад 50 рідкісних безхребетних тварин, представлених у заказнику, 
такі цікаві види як сатир Герміона, великий дубовий вусач,  перламутрівка  Адіппа 

 
    Заказник є цінним осередком для популяцій козулі європейської, дикої свині, борсука, лісового тхора.

    Ботанічний заказник «Урочище Балка Яранська» – найвіддаленіший із заходу заповідний об’єкт Дніпропетровщини, розташований на межі з Кіровоградською областю в 1,5 км західніше с. Миколаївка. Заказник оголошений рішенням облвиконкому від 21.07.1977 р. № 473. Його загальна площа 4,2 га включає  землекористування Мишуринорізького лісництва ДП «Верхньодніпровське лісове господарство».

Урочище Балка Яранська на карті краю

 

   

Вид балки

Це земельна ділянка із штучно створеними насадженнями шипшини (тепер її зарості здичавіли) на фоні степової рослинності. До заказника примикають куртини терену та глоду звичайного природного походження. Тут трапляються рідкісні види рослин і тварин різних категорій. Більша частина балки, за межею заказника, засаджена листяним лісом.

          

Глід,          терен,         шипшина

                                                            Сліди кабана,  купа сліпака                                                                            

      Рішенням облради від 19.03.2002 р. № 525-22/ХХІІІ затверджено перелік 15 цінних природних територій, що резервуються для подальшої організації об'єктів природно-заповідного фонду в П'ятихатському районі в рамках реалізації програми екомережі України. Це приводороздільні балкові об'єкти «Червоний Луг», «Чистопільський», «Суханівський», «Кушнарівський»; балково-степові та придолинно-балкові: «Верхньосаксаганський», «Балка Демуріна», «Макортівський»; байрачно-степові балкові «Червоно-Дереївський», «Урочище Ровеньки», «Урочище Червона Гірка», «Яковлівський», «Княжі байраки»; балковий лісостеповий комплекс «Лихівський»;  природні  ділянки  по  берегових  схилах   р. Жовтої  та  біля  витоків р. Саксагань.