Підготовка учнів до свідомого вибору професійних перспектив – складова процесу соціалізації старшокласників

                                                Петряєва Т.С.,

                     методист КНМУ «П’ятихатський РМК»
 

         Модернізація освіти, спрямована на демократизацію та підвищення її якості, зумовлює потребу інноваційного розвитку всіх освітніх ланок, у тому числі і старшої школи, у рамках якої завершується виконання  суспільством його обов’язкової функції з формування соціально пристосованої особистості підлітка та відбувається соціальне, професійне і громадянське самовизначення молоді, тобто соціалізація особистості. Пошук ефективних моделей соціалізації учнівської молоді здійснюється через стратегію профільності, проголошену в Концепції профільного навчання в старшій школі, затвердженій наказом МОН України від 11.09.2009 р. № 854.

Проведене у травні 2015 року в 11-ти загальноосвітніх навчальних закладах району (П’ятихатських ЗШ І-ІІІ ст. № 1, № 2, № 3, Вишнівській, Лихівській, Жовтянській, Жовтоолександрівській, Зорянській, Лозуватській ЗШ І-ІІІ ст., Долинському та Біленщинському НВК) моніторингове дослідження стану впровадження профільного навчання, у якому взяли участь директори шкіл, батьки дітей та 59 одинадцятикласників, засвідчує, що переважна більшість учнів позитивно ставиться до його впровадження в системі загальної середньої освіти і обирає профіль навчання самостійно або за порадою сім’ї. При цьому вирішальними факторами вибору профілю є бажання підготуватися до вступу до ВНЗ та інтерес до певного циклу предметів.

Вирішальний фактор вибору профілю	К-сть учнів	Вплив на вибір профілю	К-сть учнів
1. Інтерес до певного циклу предметів	18	1. Обрав самостійно	31
2. Бажання задовольнити свої інтереси	7	2. За порадою сім’ї	15
3. Бажання отримати профільну підготовку	7	3. За рекомендацією адміністрації школи, класного керівника	9
4. Бажанням підготуватися до ВНЗ	21
5. Для реалізації творчого   потенціалу	3	4. За порадою друзів,   однокласників	4
6. Допрофільна підготовка	3

 
     

Проте учні відзначають відсутність можливості змінити профіль навчання при появі такого бажання, що пояснюється малокомплектністю сільських шкіл. Відсутність повної інформації про регіональні ВНЗ та умови вступу до них, про місцевий ринок праці та попит фахівців на ньому, з якою учні та їхні батьки мають бути ознайомлені завчасно, призводить до того, що одинадцятикласники наприкінці навчання у школі усвідомлюють, що обраний профіль навчання не відповідає або частково відповідає їх реальній професійній орієнтації. Тому зрозумілими є висловлені батьками побажання  не тільки щодо вдосконалення навчально-матеріальної та технічної бази старшої школи, а й необхідності її більш  диференційованої профільності.

№	Запитання	Кількість  відповідей учнів
		«Так»	« Ні »	«Частково», «інше» тощо
1	Чи потрібно запроваджувати профільне навчання ?	37	8	14
5	Чи відповідає профіль навчання напрямку допрофільної підготовки, яку ви отримали?	46	8	5
6	Чи задовольняє рівень викладання профільних предметів?	45	5	9
7	Чи є можливість  змінити профіль навчання?	11	48	-
8	Чи відповідає обраний  профіль навчання майбутній професії?	24	22	13
9	Чи є інформація про  регіональні ВНЗ та про умови вступу до них?	24	8	27
10	Чи є інформація  про місцевий ринок праці та попит фахівців на ньому?	15	10	34

  
У П’ятихатському районі застосовуються  дві основні форми  організації  профільного  навчання  в старшій  школі: внутрішня (профільні класи у  загальноосвітніх навчальних  закладах) і зовнішня (міжшкільні профільні  групи у рамках освітнього округу на базі Центру учнівської молоді).

 Так, з метою задоволення освітніх потреб учнів у 19-ти загальноосвітніх навчальних закладах району у 2014/2015, як і в 2013/2014, навчальному році працювало 36 профільних класів. Проте у зв’язку із зменшенням чисельності учнів у класах поступово скорочується й чисельність старшокласників, охоплених профільним навчанням. У 2014/2015 н.р. таке скорочення становило 2,4% порівняно з 2012/2013 н.р.

   

Зменшується кількість учнів 10-11-х класів, які обирають філологічний та технологічний напрями профільності. У 2014/2015 н.р. порівняно з 2012/2013 н.р. навчалося менше дітей у класах філологічного профілю (українська філологія)  – на 9,7%, а в класах технологічного профілю – на 13,4%. У той же час простежується збільшення частки учнів, які роблять вибір на користь суспільно-гуманітарної та природничо-математичної профілізації старшої школи.

   

       
         Серед проблем шкільного профільного навчання найбільш кричущими є:

-   відсутність технологічної бази профільної школи в Україні. Вчителі-предметники приречені вирішувати цю проблему самостійно. Як правило, перевага надається технологіям особистісно орієнтованого, ігрового та проблемного навчання. Тьюторська,  проектна та ІКТ-технології поки що залишаються в основному гіпотетичними;

-   вкрай слабка матеріально-технічна база. У навчально-виховному процесі 23-х загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ст. задіяні 4 інтерактивні комплекси, а до мережі Інтернет підключено лише 158 комп’ютерів;

-   недостатня навчально-методична база. У фондах шкільних бібліотек району є підручники профільного рівня для 10 класу, хоча і в недостатній кількості. Для 11-го ж класу є лише підручники для профілів математичного напрямку та частково для філологічного профілю (українська філологія).

Наявність підручників профільного рівня у ЗНЗ району

(станом на 01.09.2015 р.)

Назва предмету/курсу	10 клас	11 клас
Українська мова	38	96
Українська література	190	-
Алгебра	60	92
Геометрія	98	92
Фізика	7	43
Інформатика	-	31
Історія України	100	-
Всесвітня історія	100	-
Правознавство	4	-
Біологія	17	-
Хімія	-	-
Географія	15	-

             


Профільне  навчання у П’ятихатському районному Центрі учнівської молоді створює реальні умови для соціалізації учнівської молоді, її  професійного  самовизначення. Тут реалізується технологічний профіль навчання і здійснюється підготовка учнів 8 шкіл району (Вільнівської, Комісарівської, Нерудстальської, Саївської, Зеленоярської, Холодіївської, Виноградівської, Зорянської ЗШ І-ІІІ ст.) за чотирма профілями: водій категорії «В» та «С1», автослюсар, оператор комп’ютерного набору та секретар керівника. Упродовж останніх 3-х років за цими спеціальностями підготовлено 250 старшокласників.

Реалізація моделі розвитку профільного навчання

у  П’ятихатському районному Центрі учнівської молоді

Напрями професійної підготовки	Підготовлено учнів за напрямами	2012/2013 н.р.	2013/2014 н.р.	2014/2015 н.р.
Водій категорії «В» та «С1»	138	91	32	15
Автослюсар	30	10	13	7
Оператор комп’ютерного набору	41	16	12	13
Секретар керівника	41	13	20	8
Всього	250	130	77	43

    
  Як видно з таблиці, кількість старшокласників, охоплених навчанням у ЦУМі, з роками також зменшується, що зумовлено зменшенням кількості 10-11-х класів у ЗНЗ району та їх наповнюваності.

   Проба власних сил та можливостей в окремих предметних галузях у процесі виконання старшокласниками творчих та науково-дослідницьких  проектів у рамках Малої академії наук, участі в інтелектуальних змаганнях підвищує ефективність профільного навчання, проте дані ресурси у школах району використовуються недостатньо. Так, протягом 2012-2015 років жоден учень профільного класу не залучався до науково-дослідницької діяльності у системі МАН України. Низька результативність учнів профільних класів у ІІ етапі Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін у 2014/2015 н.р. засвідчує незадовільний стан роботи педагогічних колективів П’ятихатської ЗШ І-ІІІ ст. №1, №2, №3, Вишнівської, Лихівської, Саївської, Жовтоолександрівської, Лозуватської, Чумаківської ЗШ І-ІІІ ст. та Долинського НВК з їх мотивації та підготовки до районних олімпіад.

Результативність учнів профільних класів

у ІІ етапі Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін 
у 2014/15 н.р

Предмети                                             ЗНЗ  з класами  даного профілю	Всього призерів – учнів 10-11 кл.	Призери – учні профільних 10-11-х кл.
Українська мова і література	4	-
П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 3		-
Вишнівська ЗШ І-ІІІ ст.		-
Лихівська ЗШ І-ІІІ ст.		-
Саївська  ЗШ І-ІІІ ст.		-
Математика	9	6
П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 1		1
П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 2		2
Жовтоолександрівська ЗШ І-ІІІ ст.		-
Зорянська  ЗШ І-ІІІ ст.		3
Лозуватська   ЗШ І-ІІІ ст.		-
Саксаганська  ЗШ І-ІІІ ст.		-
Історія	5	2
П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 1		1
П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 2		1
Жовтоолександрівська ЗШ І-ІІІ ст.		-
Біологія і хімія	6	-
П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 1		-
П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 2		-
Лихівська ЗШ І-ІІІ ст.		-
Правознавство	4	2
П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 1		-
П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 3		1
Жовтянська ЗШ І-ІІІ ст.		1
Чумаківська ЗШ І-ІІІ ст.		-
Географія	3	-
Лозуватська   ЗШ І-ІІІ ст.		-
Інформатика	7	-
Долинський НВК		-

   



Серед учнів 10-11-х класів – призерів обласних олімпіад 2013-2015 рр. з російської та англійської мов, правознавства, біології, географії та екології представників профільних класів не було.

Аналіз статистичних даних результативності випускників профільних класів з предметів, винесених на ЗНО у 2014 р., засвідчив відсутність принципової відмінності їх показників від середніх по району за виключенням більш високих результатів випускників П’ятихатської ЗШ І-ІІІ ст. № 2 і Вишнівської ЗШ І-ІІІ ст. з української мови і літератури та Лозуватської ЗШ       І-ІІІ ст. з математики.

    
За результатами ЗНО-2015 з української мови і літератури Український центр оцінювання якості освіти склав загальноукраїнський  рейтинг  навчальних  закладів. До  нього  увійшли  ЗНЗ,  10  і  більше  випускників  яких  проходили  ЗНО з української мови і літератури (всього 7 264). Рейтинг побудований з урахуванням таких показників:

•  середній тестовий бал,  отриманий випускниками навчального закладу;

• відношення  середнього  тестового  бала випускників  закладу  до  середнього  бала випускників  району,  де  розташований навчальний заклад;

•  кількість випускників навчального закладу;

• максимальний тестовий бал, отриманий випускником навчального закладу.

   Із 7-ми ЗНЗ району, що увійшли до рейтингу, кращий результат – у Вишнівської ЗШ І-ІІІ ст., випускники якої навчалися у класі філологічного профілю (українська філологія) – 2689-те місце по Україні. Тож позитив у питанні результативності профільного навчання у закладах освіти району безумовно є. 

Проте однозначним є і факт гострої необхідності у зміні підходів до організації та реалізації профільного навчання, підвищення його результативності і ролі у соціалізації старшокласників. Перспективними у роботі з вдосконалення профільного навчання у системі середньої освіти бачаться:

·  суттєве покращення навчально-методичного та матеріально-технічного потенціалу навчальних закладів, постійне підвищення кваліфікації, науково-методичного рівня та педагогічної майстерності педагогічних кадрів;

·  забезпечення диференціації навчання через реалізацію варіативної складової Типових навчальних планів відповідно до індивідуальних здібностей, інтересів, нахилів, профільних потреб  учнів, у тому числі створення 8-9 класів з поглибленим вивченням професійно зорієнтованих споріднених предметів;

·  ознайомлення учнів 8-9 класів з реальним станом ринку праці й професіями, найбільш затребуваними сучасним суспільством та адекватними запитам і здібностям учнів;

·  формування соціальної компетентності та вдосконалення системи психолого-педагогічної підтримки учнів щодо творчого застосування набутих знань (участь у предметних олімпіадах, роботі секцій МАН тощо),  професійного самовизначення, розробки власної освітньої траєкторії;

·  ініціювання наступно-перспективних зв’язків шкіл з професійно-технічними та вищими навчальними закладами різних рівнів акредитації з метою набуття учнями навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвитку соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

ЛІТЕРАТУРА

1.     Бабко Т., Минка Г. Система профорієнтаційної роботи / Т. Бабко, Г. Минка // Методист. – 2014. – № 12. – С. 58-72.

2. Галя Л.М. Узагальнені матеріали моніторингового дослідження стану впровадження профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах району / Л.М. Галя // Педагогічний вісник КНМУ «П’ятихатський РМК». – 2015. – № 8. – С. 23-27.  

3.  Кідалова Н., Титаренко О. Проект соціальної дії «ProfУСПІХ: стратегія професійного вибору» / Н. Кідалова, О. Титаренко // Методист. – 2014. – № 2. – С. 33-42.

4.   Лозова О., Гончарова Н. Вплив профільного навчання на вибір професії / О. Лозова, Н. Гончарова // Методист. – 2014. – № 1. – С. 12-17. 

5.     Нормативно-правова база профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах. Інформаційний  збірник. Випуск 1 / Укладач Петряєва Т.С. –  П’ятихатки: КНМУ «П’ятихатський РМК», 2013. – 71 с. 

6.     Островська А. Науково-методичне забезпечення профілізації старшої школи. / А. Островська // Методист. – 2014. – № 4. – С. 50-53.

7.     Проблемний круглий стіл «Шляхи вдосконалення профільного   навчання в освітніх  закладах  району». Інформаційний  збірник. Випуск 2 / Укладач Петряєва Т.С. – П’ятихатки: КНМУ «П’ятихатський РМК», 2014. – 55 с.  

8.     Скляренко П. Психологічний супровід профільного навчання / П. Скляренко // Методист. – 2014. – № 6. – С. 56-59.

9.     Тенденції розвитку суспільно-гуманітарної профільної освіти у ЗНЗ району. Інформаційний  збірник. Випуск 3 / Укладач Петряєва Т.С. – П’ятихатки: КНМУ «П’ятихатський РМК», 2015. – 70 с. 

10. Чугаєвський В.Г. Соціалізація учнівської молоді в умовах профільного навчання / В.Г. Чугаєвський // Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. – 2011. – Вип. 6. – С. 65-72.