КОНКУРС учнівських проектів "7 кадрів"

Шановні колеги, вітаю!

Нагадую, що у зв’язку з початком нашої спільної роботи над новим обласним науково-методичним проектом «Освітні стратегії соціалізації особистості у громадянському суспільстві» (2015-2020 рр.) вам було запропоновано взяти участь у короткостроковому (жовтень-грудень 2015 року) конкурсі учнівських проектів «7 кадрів», а в якості майданчика для обміну готовими проектами та їх взаємооцінювання через коментарі використати одну із сторінок блогу методиста. Це було зроблено з метою:

-         вдосконалення вмінь учителів користуватися засобами Інтернет і хмарними технологіями;

-         розвитку сталого партнерства і взаємопідтримки інноваційної діяльності педагогів через мережеву взаємодію;

-         активізації процесу соціалізації дітей та учнівської молоді в нових соціально-педагогічних умовах.

  

Учнівський проект — індивідуальне або гру­пове учнівське дослідження, здійснене на основі вільного вибору учнів та їхніх інтересів. Задля забезпечення соціальної значимості проектів бажані:

- новизна (для автора, його рідних і близьких тощо) питань, що піднімаються;

- вибір тільки тих тем, що турбують, вражають або цікавлять учнів;

- використання авторських (власних, товаришів, батьків) фото, з уточненням їх авторства;

- перевага конструктиву і позитиву над негативом при розгляді гострих проблем;

- проект мають пронизувати власне ставлення, оцінка, почуття, емоції автора;

Обсяг проектів у паперовому вигляді – до 7 сторінок тексту (шрифт Times New Roman, міжрядковий інтервал – 1, кегль – 14, поля з боків аркуша паперу формату А 4 по 2 см, зверху і знизу – по 1,5 см; абзац – 1 см).

Настав час оприлюднити результати роботи над учнівськими проектами (грудень 2015 р.), а впродовж зимових канікул їх проаналізувати й оцінити!

Тож прошу у коментарях: 

1.     Указувати назви проектів у виді посилання на сторінку з даним проектом в Інтернеті;

2.     Оцінювати сильні і слабкі сторони проектів з рекомендаціями щодо їх можливого вдосконалення.
 Бажаю всім успіху! 
                 З повагою,  Т.С. Петряєва

Продовження - на сторінці від 20 січня 2016 р. 

Мої с/фільми. Заповідні куточки П'ятихатщини

Заповідні куточки П'ятихатщини: заказники ботанічні

Мої с/фільми. Встреча выпускников

Таких, как я, немного: я одна

Мої с/фільми. Философия бытия

 Философия бытия (По кн. Мегре В.Н. "Сотворение")

ПРОВЕДЕННЯ ЗНО-2016

Відповідно до  наказу Міністерства освіти і науки України від 14.09.2015 № 923 «Деякі питання проведення в 2016 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти» (із змінами) зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти (ЗНО), в 2016 році проводитиметься з 05 травня до 10 липня.

Особи, які зареєструються для проходження ЗНО,  матимуть можливість скласти тести з таких предметів: української мови і літератури, історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, англійської мови, іспанської мови, німецької мови, російської мови, французької мови. Кожен учасник ЗНО матиме право скласти тести не більш як із чотирьох навчальних предметів.

Для всіх випускників загальноосвітніх навчальних закладів 2016 року результати ЗНО з української мови і літератури зараховуватимуться як оцінки за підсумками ДПА, що визначатимуться на основі кількості балів, набраних за виконання завдань лише з української мови. Також як результати ДПА зараховуватимуться результати складання тестів із математики або історії України. Випускник має право обрати або історію України, або математику незалежно від профілю навчального закладу, у якому він навчається, а також право скласти тести ЗНО і з історії України, і з математики, але лише один з цих тестів буде зарахований як ДПА. Сертифікаційні роботи ЗНО з історії України укладаються відповідно до затверджених програм ЗНО і будуть містити завдання відповідно до всієї навчальної програми загальної середньої освіти з історії України, а для визначення результату ДПА буде використано лише частину завдань тесту (період ХХ – початок ХХІ ст.). У 2016 р. не планується використання сертифікаційних робіт поглибленого рівня складності.

Для визначення результатів ЗНО-2016 з кожного предмета буде встановлено «пороговий бал», тобто та кількість тестових балів, яку може набрати мінімально підготовлений абітурієнт. Учасники тестування, які не подолають «поріг», не зможуть використати результат ЗНО з цього предмета для вступу до ВНЗ. Усі абітурієнти, результати яких будуть не нижчими від «порогового бала», отримають оцінку за шкалою 100–200 балів та матимуть право брати участь в конкурсному відборі при вступі на навчання.

У 2016 році для вступу до вищого навчального закладу (ВНЗ) абітурієнти подають сертифікати ЗНО лише 2016 року. Учасники ЗНО, які не мають результатів ЗНО з навчальних предметів, визначених МОН України як обов’язкові, до проходження ЗНО з інших навчальних предметів не допускаються.

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 20.10.2015 № 1/11-15239 у 2016 році ЗНО проводитиметься за програмами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 01.10.2014 № 1121 «Про програми зовнішнього незалежного оцінювання для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти», відповідно до статті 45 Закону України «Про вищу освіту».

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 01.11.2015 № 1143 «Про затвердження Календарного плану підготовки та проведення в 2016 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти» реєстрація для участі у ЗНО пройде з 01 лютого по 04 березня 2016 р. на сайті www.dneprtest.dp.ua, внести зміни до реєстраційних даних можна буде з 01.02 по 18.03.2016 р.  У ході ЗНО-2016 відбудуться:

Основна сесія

05.05.2016  Українська мова і література

11.05.2016  Математика

13.05.2016  Історія України

03.06.2016  Російська мова

06.06.2016  Іспанська мова

07.06.2016  Англійська мова

08.06.2016  Німецька мова

09.06.2016  Французька мова

10.06.2016  Біологія

13.06.2016  Фізика

15.06.2016  Географія

17.06.2016  Хімія

Оголошення результатів ЗНО:

до 26.05.2016 – з української мови і літератури, математики та історії України;

до 18.06.2016   –  з російської мови, іноземних мов, біології;

до 25.06.2016   –  з фізики, географії, хімії.

Додаткова сесія

14.06.2016  українська мова і література

16.06.2016  математика

21.06.2016  історія України

22.06.2016  російська мова

23.06.2016  англійська мова

23.06.2016  іспанська мова

24.06.2016  німецька мова

24.06.2016  французька мова

29.06.2016  біологія

30.06.2016  фізика

01.07.2016  географія

04.07.2016  хімія

Оголошення результатів ЗНО додаткової сесії – до 8.07.2016.

 Пробне ЗНО – це добровільне тестування осіб, які мають намір вступати до ВНЗ України, що дає можливість ознайомитися з процедурою проведення ЗНО, оцінити ступінь своєї підготовленості. Пробне тестування у 2016 році буде проводитися 02 квітня (українська мова та література), 09 квітня (решта предметів) для учнів 10-11-х класів. Реєстрація на пробне ЗНО буде проведена на сайті www.dneprtest.dp.ua з 05 (з 8.00 год.) до 30 січня (до 24 год.) 2016 року. Пробне ЗНО дає можливість:

– взяти участь у процедурі проведення ЗНО;

– психологічно адаптуватися до основної сесії ЗНО;

– ознайомитися з різними формами тестових завдань;

– розрахувати час роботи із тестовими зошитами;

– потренуватися в заповненні бланків відповідей;

– визначити власний рівень знань;

– скорегувати підготовку до ЗНО.

Учасники ПЗНО отримають:

– зошит(-ти) з тестовими завданнями пробного ЗНО;

– бланк(-ки) відповідей;

– бланки з правильними відповідями та методику визначення результатів (після завершення процедури пробного тестування).

Пробне тестування проводиться за кошти фізичних (юридичних) осіб. Вартість одного тестування буде оголошено до 25 листопада 2015 року. Інформацію про час і місце проходження пробного ЗНО (запрошення) для осіб, які зареєструються та вчасно сплатять вартість тестування (-вань), буде розміщено на сайті на інформаційних сторінках «Особистий кабінет учасника пробного ЗНО» 12 березня 2016 року. У день проходження ПЗНО допуск особи до пункту пробного тестування здійснюватиметься за наявності таких документів:

– паспорта (свідоцтва про народження);

– запрошення для участі в пробному ЗНО;

– квитанції про сплату вартості послуг за проведення пробного ЗНО.

    Результати тестування визначають за допомогою інформаційного бюлетеня з відповідями на тестові завдання та схеми підрахунку тестових балів, які надаються учасникам пробного ЗНО після виконання ними тестової роботи. Учасникам пробного ЗНО надано можливість визначати власні результати пробного тестування за рейтинговою шкалою 100–200 балів (для отримання результату за рейтинговою шкалою учаснику потрібно буде скористатися спеціальним сервісом, розміщеним в «Особистому кабінеті учасника пробного ЗНО» до 02 квітня 2016 року). Результати пробного ЗНО не використовуються для участі в конкурсі під час вступу до ВНЗ.

(За матеріалами Українського та Дніпропетровського регіонального центрів оцінювання якості освіти)

Алгоритм і зміст роботи вчителів-предметників на окремих етапах індивідуального науково-методичного проекту

Петряєва Т.С.,

 методист КНМУ «П’ятихатський РМК»

I.    Підготовчий етап (2015/2016 н.р.):

·    Визначення теми, мети і завдань проекту, обґрунтування актуальності, новизни і практичної значимості даного дослідження;

·   Довгострокове та річне планування роботи над визначеною проблемою;

·   Вивчення теоретичних основ проблеми, аналіз наукової психолого-педагогічної літератури та передового педагогічного досвіду;

· Участь у науково-методичних заходах (інструктивно-методичних засіданнях, тренінгах, практичних заняттях, ділових іграх тощо);

·   Початкова діагностика стану в межах проблемної ситуації (опитування, анкетування, тестування, моніторингові дослідження).

II.    Організаційно-моделюючий етап (2016/2017 н.р.):

·        Річне планування роботи над проектом;

·        Освоєння методики реалізації проекту, апробація інновацій;

·     Участь у науково-методичних заходах (науково-методичних семінарах, методичних практикумах, панорамах ідей, дискусіях, проблемних столах, ділових іграх тощо);

·       Аналіз проміжних результатів роботи над проблемою.

III. Креативний (продуктивно-діяльнісний) етап (2017/2018 н.р.):

·       Річне планування роботи над проектом;

·  Формування і презентація власного досвіду роботи з науково-методичної проблеми (оформлення розробок, портфоліо, збірок тощо);

·       Участь у науково-методичних заходах (науково-практичних семінарах,   круглих столах, майстер-класах тощо);

·        Аналіз проміжних результатів роботи над проблемою.

IV.   Коригуючий (результативно-узагальнювальний) етап (2018/2019 н.р.):

·        Річне планування роботи над проектом;

·    Кінцеві моніторингові дослідження, створення банку статистичних результатів опрацювання проблеми;

·   Корекція, систематизація та узагальнення результатів проектної діяльності;

·    Розробка практичних рекомендацій щодо ефективного вирішення проблеми та впровадження напрацьованого досвіду в педагогічну діяльність колег;

·        Участь у науково-методичних заходах (науково-практичних семінарах, конференціях тощо);

·        Підготовка матеріалів до педагогічних виставок, ярмарків, творчих звітів, друку у фахових виданнях.

V.  Підсумковий (пропагандистсько-консультативний) етап (2019/2020 н.р.):

·        Річне планування роботи над проектом;

·  Участь у науково-методичних заходах (педагогічних конкурсах, фестивалях, мозаїках, оглядах, виставках, ярмарках, вернісажах тощо);

·     Пропаганда і розповсюдження цінного педагогічного досвіду через періодичні фахові видання, освітні сайти.

P.S.: "В уставах порядки писаны, а время и случаев нет, а посему не следует держаться устава, яко слепой - стены" (Петр I).

7 кадрів: Бахайські сади Ізраїлю

Петряєва Т.С.

З глибокою вдячністю Олександру та Ользі Кіперварг

Багато років тому в одному з дитячих журналів, які виписувалися для доньки, я зустріла статтю «Бахаїзм» Олександра Бородіна, з якої і дізналася про наймолодшу з релігій на Землі. 
     Названо її на честь засновника Баха-Улли (1817-1892 рр.) – іранця за національністю, пов’язаного долею з історією сучасного Ізраїлю. Переслідуваний на батьківщині за віру, він був довічно ув’язнений у старовинному місті Західної Галілеї Акко, що використовувалося турками-мусульманами у ХІХ столітті як місто-в’язниця.

 

 Усипальня Баха-Улли та музей бахаїзму в саду Бахаї

на північній околиці  м. Акко

 Ось деякі з тверджень Баха-Улли: «Світ – єдина країна і всі люди – її громадяни», «Добробут людства, його спокій і безпека недосяжні, поки твердо не встановиться його єдність», «…безплідні чвари та руйнівні війни минуть, і настане найбільший мир». Він вважав, що починається відродження людства, і в такий критичний час потрібно:

-         відмовитися від будь-яких забобонів, насильства та воєн;

-         забезпечити рівні права жінкам і чоловікам;

-        усвідомити, що всі релігії єдині у головному і відрізняються тільки мірою божественного одкровення;

-         усунути крайні прояви бідності та багатства;

-         домогтися загальної освіти;

-         переконати кожного самостійно шукати істину, не покладаючись на ідеологів та політиків;

-         створити всесвітню федерацію народів і держав;

-         визнати, що релігія – в гармонії з розумом і науковим пошуком.

Бути справжнім бахаї просто і складно водночас: до общин бахаїв, у яких немає священиків і які збираються по суботах за чашкою чаю, нікого не вербують і  не запрошують. Бахаї не пиячать, не вживають наркотиків, не брешуть, не пліткують, не зловтішаються. Дотримуються законів країни, в якій живуть, визнають святість шлюбу. Постяться, тільки коли здорові. Справи і життя присвячують самовдосконаленню і Богові, а через нього – добру. Всяку роботу, що виконується у дусі служіння людству в тій сфері, де кожна людина може найкращим чином реалізувати свої здібності, розглядають як богослужіння.

«Бог відкривається через природу», – говорив Баха-Улла своєму сину. І той після смерті батька носив землю й воду, закладаючи і підтримуючи сад навколо його усипальні. Коли бахаї купили цю ділянку, вони інтегрували вже підрослі оливкові дерева в сад, оформлений у регулярному стилі ландшафтного дизайну. Сьогодні він – місце паломництва бахаїв, один з об’єктів, занесених до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

 Центральна  алея саду, що веде до усипальні Баха-Улли

Сад має рівнинний рельєф і поділяється на внутрішню (обмежено відкриту для відвідувачів) та зовнішню, більш доступну для бажаючих його побачити, частини. Чіткі симетричні композиції, правильні геометричні форми, ідеально прямі доріжки, покриті гравієм, акуратно підстрижені зелені живоплоти, яскраві бордюри та клумби з червоних пеларгоній прикрашають сад. Охайні смарагдові газони правильної форми надають йому парадного вигляду. Вертикальні акценти створюють стрункі кіпариси, акації з пишними кронами та інші високорослі дерева, більшою мірою вічнозелені. Вздовж алей вишикувалися білосніжні обеліски і темні вазони, що виконують функцію садової скульптури. «Кімнати», сформовані високими фігурними живоплотами, запрошують до затишних куточків у саду... Регулярний стиль таки залишається неперевершеним, дивуючи витонченістю, розкішшю і благородством ліній! Навіть ковані брами і решітки служать прекрасним обрамленням саду, тож не дивно, що його називають райським.

     
     Бахаї вірять у те, що фізична краса і гармонія людини з природою  – віддзеркалення її духовних якостей. Вони так само старанно стежать за садом, як за своїм власним тілом, і – його краса знімає стрес, заспокоює, умиротворяє, очищає і заряджає організм світлою енергією, відновлює душевну рівновагу.

На горі Кармель у Хайфі, де розташований Всесвітній центр бахаї, також є  сад –  місце паломництва для послідовників цієї релігії. І він також внесений до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

 Сад Бахаї у Хайфі

(вигляд з верхнього майданчика з видом на місто, порт  і Середземне море)

 Велич Бога, його прихильність до людей передані в гармонії прекрасних бахайських садів. Доглядають за садом у Хайфі, спроектованим видатним архітектором Фаріборзом Сахба (чого вартий тільки храм Лотоса в Індії, автором проекту якого був саме він!) близько 100 садівників – волонтерів-бахаїв з різних держав світу. Для відвідувачів сад відкритий з 2011 року, проте потрапити до нього проблематично навіть із завчасно організованою екскурсією (у туман, дощ, сніг сад закривається з метою запобігання травматизму на слизьких доріжках і сходах). Мені, наприклад, так і не вдалося це зробити. У пам’яті – види знизу, збоку і зверху, в сновному через решітку огорожі. Проте все одно залишилося враження неповторності й неперевершеності його краси. Де ще сьогодні можна побачити «висячі» сади? Дев’ятнадцять терас, залитих сонцем і вкритих квітучими клумбами, кіпарисами, пальмами, апельсиновими деревами, різнокольоровим каскадом збігають з гори. Коли ж ніч спадає на землю і включається підсвітка терас, то здаля вони стають схожими на дорогу, що веде до неба...   Ось воно – восьме диво світу!

Фото автора

7 кадрів: «Тростянець» – ландшафтне диво Чернігівщини

Петряєва Т.С.

Видатною пам’яткою садово-паркової архітектури українського Лівобережжя середини ХІХ століття, ландшафтним дивом Чернігівщини є державний дендрологічний парк «Тростянець» Національної академії наук України. Парк,  площа якого складає понад 204 га, створений зусиллями і коштом Івана Михайловича Скоропадського – нащадка гетьмана Івана Скоропадського (1708-1722 рр.) і діда останнього гетьмана України Павла Скоропадського (1918 р.). 

На фоні лісового масиву, у центрі якого знаходиться рукотворний гірський куточок з високими пагорбами, спокійна гладь ставків, неймовірна краса затишних мальовничих галявин, свіже повітря, гармонія та спокій природи приваблюють численних туристів. Парк входить до трійки найкращих дендропарків України (поряд із «Софіївкою», що в Умані на Черкащині, та «Олександрією», що у Білій Церкві на Київщині).

Будівництво парку розпочалося зі створення Великого ставу, який нині розділяє його територію на дві частини, сполучені греблею. До того на цьому місці був звичайний струмок, який було штучно збільшено до 1300 м у довжину і 100 м в ширину. З різних сторін ставу шляхом поглиблення балок і насипання гребель було створено два менших за розмірами ставка – Лебединий і Куциха. Головною окрасою ставів є лебеді, які зовсім не бояться людей.

У 1834 році по берегах ставків були зроблені перші посадки місцевих саджанців ялини, тополі, пізніше – берези, липи, клена, дуба. Згодом насадження доповнилися саджанцями екзотичних видів, що доставлялися з Риги, Петербурга, Парижа, Києва, Нікітського ботанічного саду та ін. Не всі вони приживалися, тож практикувалося щеплення екзотів на місцеві види (південних дубів на місцевому дубі, кедра сибірського на сосні звичайній тощо). І нині на окремих деревах видно місця з’єднання підщепи з прищепою. Одночасно створювалися захисні насадження: степові ділянки за межами парку заліснювалися смугами чи галявинами сосни, берези, ялини, дубу.

      Влаштуванню розсадника, оранжерей, теплиць, фруктового саду, вирощуванню багатьох рідкісних видів хвойних сприяв вчений-садівник, уродженець Ельзасу Карл Шлінглоф, якого у 1857 р. запросив до себе Іван Скоропадський. У розсаднику висівали дуб, ясен, берест, робінію звичайну, липу, всі види хвойних – переважно сосни та модрини. Тут же вирощували саджанці рідкісних видів дерев. У Тростянці вперше на Лівобережній Україні були випробувані ялиці грецька та Фразера, головчастий тис кістянковий, ялини Алькокка та червона, сосни осиста, скручена, кедрова корейська та Жеффрея, туя гігантська, туйовик пониклий, болотний кипарис звичайний, клени завитий, голий, пенсільванський та колосистий, аморфа сивувата, береза чорна, каракас китайський, гледичія люта, дуб черепитчастий, липа маньчжурська, в’яз американський, чекалкін горіх горобинолистий та інші.

З кінця 1850-х років на протилежному господарській садибі березі Великого ставу почалося створення рельєфного ландшафту. В результаті протягом 30 років були насипані гори-кургани висотою до 35 м, що нагадують Альпи. Кудлата, Дідова, Сторожова та інші «гори» обсаджувалися деревами, в основному соснами, та кущами. Низькорослий ялівець козацький, яким покрито крутосхили «гір» та береги ставків, створює неперевершений художній ландшафт, який ефективно виконує ґрунтозахисну функцію, не допускаючи змивів та ерозії ґрунту. А колись тут була безліса рівнина, пересічена неглибокими балками та болотистими низинами вздовж струмка…

  

 У парку щільно засаджені ділянки розділені прогулянковими доріжками і несхожими одна на одну галявинами. Тут можна побачити як знайомі дерева, так і зразки екзотичної рослинності.

  

     Ділянки зі штучно сформованим рельєфом Тростянця можна було б віднести до альпійського типу садово-паркового ландшафту, проте для оформлення гір тут не використовувалося каміння, що звичайно є головним компонентом при формуванні альпійських ландшафтів. Значна територія парку може розглядатися як парковий тип садово-паркового ландшафту, оскільки на галявини в ньому припадає більше третини площі. Але гайки, розташовані серед галявин, часто мають значні площі, в них сформувалися лісові умови. У парку є великі масиви та захисна смуга з сосни уздовж меж, які слід віднести до лісового типу садово-паркового ландшафту. Лучні ландшафти трапляються на дні балок (зокрема, у балці Куциха). Тож дендропарк – це складне поєднання паркового і лісового типів садово-паркових ландшафтів, та ще й на штучно сформованому рельєфі.

«Тростянець» – найбільший за площею дендрологічний парк в Україні, що зберігся у первісному вигляді. Розпорядженням Кабміну 2004 року колекції рослин, які є основою його ландшафтних насаджень, надано статус «Національного надбання України». Для його збереження розроблено методику реконструкції насаджень, головним елементом якої є вирубування малоцінних дерев на значних площах, насадження молодих рослин не на місці, де колись росли цінні дерева, а поряд, та створення газону там, де загинули дерева. Науковий підхід до реконструкції насаджень та наполеглива праця співробітників дендропарку дають нам можливість і сьогодні милуватися чудовими краєвидами та вселяють надію, що й наші діти та онуки матимуть таку можливість.

Фото автора

7 кадрів: Опішне – столиця українського гончарства

Петряєва Т.С.

З 1999 року кожного першого тижня липня в Україні святкують Національний день гончарства. У столиці українського гончарства, одному з центрів культурної самобутності українців – старовинному козацькому містечку, а нині селищі міського типу, Опішному, що на Полтавщині, проводиться у ці дні фестиваль-ярмарок. Він проходить на території музею-заповідника українського гончарства, розташованого на мальовничому пагорбі понад річкою Ворсклою. 

 Багатофігурна гончарна композиція «Доброго ранку, Опішне!»

львів’янина Михайла Дідківського привітно зустрічає кожного  на вході до музею

Упродовж останніх трьох тисячоліть на цій території інтенсивно розвивалося гончарство. Ще 100 років тому в містечку працювали близько тисячі гончарів, вироби яких експортувалися на різні континенти. Опішненська кераміка стала етнічним символом нашої національної культури, світовим мистецьким брендом. Ось чому саме тут 1986 року був заснований Музей гончарства, що згодом перетворився в етномистецький науково-дослідний і культурно-освітній заклад, на базі якого у 1989 р. почав формуватися Державний музей-заповідник українського гончарства. У 2001 році, враховуючи значення музею-заповідника у збереженні, вивченні та популяризації гончарної спадщини українців, йому надано статус національного. Сьогодні він є провідним вітчизняним закладом з дослідження гончарства та кераміки.

У садово-парковій експозиції монументальної керамічної скульптури на подвір’ї музею-заповідника просто неба представлена колекція авторських робіт (понад 150) відомих майстрів з різних регіонів України – учасників Національних симпозіумів гончарства. Серед них вражає «Лев при двох головах» опішненського майстра, лауреата Шевченківської премії Василя Омеляненка (під відкритим небом вона стоїть тут ще з 1997 року!), проте особливо приваблюють роботи інших гончарів, у яких сконцентрована і народна мудрість, і гумор, і сатира: «Рибалки», «Допитливі сусіди», «Сядемо під перелазом, заспіваймо пісню разом!».

Фондові колекції музею представляють гончарні вироби з усіх традиційних центрів гончарства України, роботи провідних українських художників-керамістів. Їх тут понад 40 тисяч – мисок, тарілок, глечиків, горщиків, дитячих іграшок, свічників, статуеток, глиняних панно…

При музеї працює республіканська спеціалізована бібліотека з проблем українського та світового гончарства (близько 100 тис. одиниць зберігання).
     У вартість екскурсії по музею входять відвідини одного з чотирьох меморіальних музеїв-садиб видатних опішненських митців і колекціонерів місцевої кераміки: майстрів Олександри Селюченко і Леоніда Сморжа, родин Пошивайлів та Кричевських.

Здавна опішненська кераміка відома і шанована у різних державах світу. І тепер сюди приїздять з різних країн, щоб насолодитися красою народного гончарного мистецтва. В одному із залів музею можна взяти майстер-клас і власноруч виготовити мисочку чи глечик. І, звичайно ж, отримати на пам’ять свистунця – глиняну іграшку-пташку – зворушливу забавку для малечі і приємну згадку про подорож для дорослих.

Фото автора