7 кадрів: Бахайські сади Ізраїлю

Петряєва Т.С.

З глибокою вдячністю Олександру та Ользі Кіперварг

Багато років тому в одному з дитячих журналів, які виписувалися для доньки, я зустріла статтю «Бахаїзм» Олександра Бородіна, з якої і дізналася про наймолодшу з релігій на Землі. 
     Названо її на честь засновника Баха-Улли (1817-1892 рр.) – іранця за національністю, пов’язаного долею з історією сучасного Ізраїлю. Переслідуваний на батьківщині за віру, він був довічно ув’язнений у старовинному місті Західної Галілеї Акко, що використовувалося турками-мусульманами у ХІХ столітті як місто-в’язниця.

 

 Усипальня Баха-Улли та музей бахаїзму в саду Бахаї

на північній околиці  м. Акко

 Ось деякі з тверджень Баха-Улли: «Світ – єдина країна і всі люди – її громадяни», «Добробут людства, його спокій і безпека недосяжні, поки твердо не встановиться його єдність», «…безплідні чвари та руйнівні війни минуть, і настане найбільший мир». Він вважав, що починається відродження людства, і в такий критичний час потрібно:

-         відмовитися від будь-яких забобонів, насильства та воєн;

-         забезпечити рівні права жінкам і чоловікам;

-        усвідомити, що всі релігії єдині у головному і відрізняються тільки мірою божественного одкровення;

-         усунути крайні прояви бідності та багатства;

-         домогтися загальної освіти;

-         переконати кожного самостійно шукати істину, не покладаючись на ідеологів та політиків;

-         створити всесвітню федерацію народів і держав;

-         визнати, що релігія – в гармонії з розумом і науковим пошуком.

Бути справжнім бахаї просто і складно водночас: до общин бахаїв, у яких немає священиків і які збираються по суботах за чашкою чаю, нікого не вербують і  не запрошують. Бахаї не пиячать, не вживають наркотиків, не брешуть, не пліткують, не зловтішаються. Дотримуються законів країни, в якій живуть, визнають святість шлюбу. Постяться, тільки коли здорові. Справи і життя присвячують самовдосконаленню і Богові, а через нього – добру. Всяку роботу, що виконується у дусі служіння людству в тій сфері, де кожна людина може найкращим чином реалізувати свої здібності, розглядають як богослужіння.

«Бог відкривається через природу», – говорив Баха-Улла своєму сину. І той після смерті батька носив землю й воду, закладаючи і підтримуючи сад навколо його усипальні. Коли бахаї купили цю ділянку, вони інтегрували вже підрослі оливкові дерева в сад, оформлений у регулярному стилі ландшафтного дизайну. Сьогодні він – місце паломництва бахаїв, один з об’єктів, занесених до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

 Центральна  алея саду, що веде до усипальні Баха-Улли

Сад має рівнинний рельєф і поділяється на внутрішню (обмежено відкриту для відвідувачів) та зовнішню, більш доступну для бажаючих його побачити, частини. Чіткі симетричні композиції, правильні геометричні форми, ідеально прямі доріжки, покриті гравієм, акуратно підстрижені зелені живоплоти, яскраві бордюри та клумби з червоних пеларгоній прикрашають сад. Охайні смарагдові газони правильної форми надають йому парадного вигляду. Вертикальні акценти створюють стрункі кіпариси, акації з пишними кронами та інші високорослі дерева, більшою мірою вічнозелені. Вздовж алей вишикувалися білосніжні обеліски і темні вазони, що виконують функцію садової скульптури. «Кімнати», сформовані високими фігурними живоплотами, запрошують до затишних куточків у саду... Регулярний стиль таки залишається неперевершеним, дивуючи витонченістю, розкішшю і благородством ліній! Навіть ковані брами і решітки служать прекрасним обрамленням саду, тож не дивно, що його називають райським.

     
     Бахаї вірять у те, що фізична краса і гармонія людини з природою  – віддзеркалення її духовних якостей. Вони так само старанно стежать за садом, як за своїм власним тілом, і – його краса знімає стрес, заспокоює, умиротворяє, очищає і заряджає організм світлою енергією, відновлює душевну рівновагу.

На горі Кармель у Хайфі, де розташований Всесвітній центр бахаї, також є  сад –  місце паломництва для послідовників цієї релігії. І він також внесений до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

 Сад Бахаї у Хайфі

(вигляд з верхнього майданчика з видом на місто, порт  і Середземне море)

 Велич Бога, його прихильність до людей передані в гармонії прекрасних бахайських садів. Доглядають за садом у Хайфі, спроектованим видатним архітектором Фаріборзом Сахба (чого вартий тільки храм Лотоса в Індії, автором проекту якого був саме він!) близько 100 садівників – волонтерів-бахаїв з різних держав світу. Для відвідувачів сад відкритий з 2011 року, проте потрапити до нього проблематично навіть із завчасно організованою екскурсією (у туман, дощ, сніг сад закривається з метою запобігання травматизму на слизьких доріжках і сходах). Мені, наприклад, так і не вдалося це зробити. У пам’яті – види знизу, збоку і зверху, в сновному через решітку огорожі. Проте все одно залишилося враження неповторності й неперевершеності його краси. Де ще сьогодні можна побачити «висячі» сади? Дев’ятнадцять терас, залитих сонцем і вкритих квітучими клумбами, кіпарисами, пальмами, апельсиновими деревами, різнокольоровим каскадом збігають з гори. Коли ж ніч спадає на землю і включається підсвітка терас, то здаля вони стають схожими на дорогу, що веде до неба...   Ось воно – восьме диво світу!

Фото автора