БУКОВІ ПРАЛІСИ КАРПАТ

Українські Карпати – справжня перлина серед природних прикрас нашої країни. Їх гірські схили вкриті зеленим оксамитом смерекових, букових та мішаних лісів. І це 20% лісового скарбу держави!

Колись широколистяні ліси, сформовані у післяльодовиковий період, займали 40% території Європи, а бук був однією з найважливіших їх складових. Не дивно, що європейська топоніміка сповнена географічних назв, що походять від назви дерева:

-       Буковина (історичний регіон, що включав окремі території сучасних України та Румунії);

-       Буковець (декілька десятків населених пунктів на території України, Болгарії, Чехії, Хорватії, Словаччини, Угорщини та Румунії, а також окремі природні об’єкти – гора та гірський масив у Словаччині, два озера в Польщі, Буковецька полонина в українських Карпатах тощо);

-       понад 700 географічних об’єктів у Швейцарії, близько 1500 – у Німеччині, по декілька – в Австрії, Франції, Іспанії, Данії.  

 Бук – листопадне дерево висотою до 40 м і діаметром до 1,5 м, що живе до 500 років. Колоноподібний стовбур, покритий гладенькою сріблясто-сірою корою, увінчується зеленою кроною, серед густого листя якої ховаються невеликі, трохи більші за зернятка соняшника, горішки. Тож це справжнє олійне дерево. А ще бук дає цінну деревину, з якої виготовляють якісні меблі, добувають дьоготь та ліки. В результаті господарської діяльності європейці знищили букові ліси на більшій частині займаної ними території. На рівнинах їх вирубували під угіддя та забудову, у горах – під випаси худоби. На сьогоднішній день найбільші масиви величних, древніх і незайманих, букових лісів збереглися на малодоступних схилах Карпат на висоті 250-1400 м над рівнем моря.

        Букові праліси Карпат – перший і наразі єдиний природний об’єкт України, внесений у 2007 році до списку Світової природної спадщини ЮНЕСКО, в якому представлені 203 природних об’єкти. Заповідне ядро українсько-словацько-німецького об’єкту «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» (німецька складова додана у 2011 р.) – транснаціональний кластер із 33670,1 га лісу, майже 70% якого (23512,5 га) знаходиться в Україні. Це території Карпатського біосферного заповідника та Ужанського національного природного парку – найстарішого резервату бука європейського, або лісового.

Природним комплексам прадавніх букових лісів притаманна  специфічна флора і фауна. Флора представлена сотнями видів судинних рослин, лишайників, мохоподібних, водоростей, грибів, серед яких багато ендеміків. Тваринний світ є типовим для Східних Карпат: тут мешкають олень карпатський, козуля, кабан дикий, борсук, ласка, куниця лісова, заєць-русак, лисиця, сокіл-сапсан, сова сіра, довгохвоста, бородата, дятли, крутоголівка та ін. Рідко зустрічаються бурозубка альпійська, підковоніс малий, кіт лісовий, рись звичайна, ведмідь бурий, тритони гірський та карпатський, ропуха сіра, жаба гостроморда, балканська, полоз лісовий, гадюка звичайна, саламандра, лелека чорний, беркут. І тут все ще можна побачити декілька десятків рослин і тварин, занесених до Міжнародного та Європейського Червоного списків.

Визнані людством унікальними букові праліси Карпат та буферна зона навколо них є неоціненним скарбом, гордістю і джерелом високого престижу українців та України. Адже це справжній музей природи, генетична скарбниця майбутніх лісів! Чарівні ландшафти, мальовничі гірські долини, відносно м’який клімат, традиційний побут населення, дерев’яна сакральна архітектура зумовлюють потужний рекреаційно-туристичний потенціал Карпат. На любителів мандрів чекають облаштовані науково-пізнавальні туристичні маршрути та екологічні стежини, бази відпочинку, гірсько-лижні бази та підйомники, санаторії та пансіонати… Та екологи б’ють тривогу: якщо масові вирубки дерев у Карпатах (селянами – на дрова, лісгоспами – на продаж) не припинити, у найближчі 10-15 років незаймані ліси істотно порідшають і пишатися нам тоді буде вже нічим!

ДУГА СТРУВЕ В УКРАЇНІ

Головна мета Списку Світової спадщини ЮНЕСКО – зробити відомими і захистити об’єкти, які є унікальними у своєму роді. Станом на початок 2017 р. Список містить 1052 найменування культурних і природних об’єктів, 7 з яких знаходяться в Україні. Один з них, а саме Київ: собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра (XI ст.), визнаний шедевром людського творчого генія.

Видатною культурною цінністю усього людства вважаються і пункти геодезичної Дуги Струве. Це перша в історії ЮНЕСКО науково-технічна пам’ятка, що перетинає 10 країн Європи (Норвегію, Швецію, Фінляндію, Росію, Естонію, Латвію, Литву, Білорусь, Молдову і Україну), з ініціативи яких у 2005 р. на сесії Міжурядового комітету з охорони світової культурної і природної спадщини й ухвалено включити Дугу Струве (34 пункти) до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Дуга Струве – мережа з 258-ти тріангуляційних трикутників із точно встановленими географічними координатами трьох вершин кутів, дві з яких слугували основою для створення наступного трикутника. Крайні геодезичні пункти (Фугленеса на мисі Норд-Кап у Норвегії та «Старонекрасівка» поблизу м. Ізмаїл в Україні) позначені монументальними стовпами на знак вдалого завершення робіт. Мережа служила для визначення параметрів Землі, її форми та розміру. Дугу меридіану довжиною 2822 км і амплітудою 25°20′08″ «от реки Дуная до океана Ледовитого через Россию, Швецию и Норвегию…, измерили геометры трех народов» під загальним керівництвом випускника Дерптського університету, видатного астронома та геодезиста Фрідріха Струве, або Василя Яковича Струве, як його називали в Російській імперії. Під час широтних градусних вимірювань упродовж 1816-1855 років тогочасні геодезисти користувалися в основному теодолітами, з допомогою яких змогли з великою точністю виміряти діаметр планети.

З дев’яти пунктів, розташованих в Україні, чотири офіційно включені до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО:

49°33′57″пн.ш. 26°45′22″сх.д. – «Катеринівка», с. Катеринівка Хмельницької обл.

49°19′48″пн.ш. 26°40′55″сх.д. – «Фельштин», с. Гвардійське Хмельницької обл.

49°08′55″пн.ш. 26°59′30″сх.д. – «Баранівка», с. Баранівка Хмельницької обл.

45°19′54″пн.ш. 28°55′41″сх.д. – «Старонекрасівка», с. Стара Некрасівка  Одеської обл.

 

                            

Пам’ятник у Старій Некрасівці (4-гранна чавунна піраміда на кам’яному фундаменті) споруджений одразу по завершенню тригонометричних робіт.  

Критерієм відбору пунктів до Списку був стан їх збереження. З півсотні українських складових дуги деякі ще не знайдені.

Геодезична Дуга Струве ззовні, здавалося б, нічого цікавого не представляє. Насправді ж це видатний пам’ятник людському розуму, допитливості та наполегливості, який цілком заслужено віднесено ЮНЕСКО до світової спадщини людства.

 

7 червня 2016 року Національний банк України ввів в обіг ювілейну монету номіналом 5 грн «Геодезична дуга Струве (до 200-річчя початку здійснення астрономо-геодезичних робіт)».