Головна мета Списку
Світової спадщини ЮНЕСКО – зробити відомими і захистити об’єкти,
які є унікальними у своєму роді. Станом на початок
2017 р. Список містить 1052 найменування культурних і природних об’єктів, 7 з
яких знаходяться в Україні. Один з них, а саме Київ: собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра (XI ст.), визнаний шедевром людського творчого генія.
Видатною культурною цінністю усього людства вважаються і пункти геодезичної Дуги Струве. Це перша в історії ЮНЕСКО науково-технічна пам’ятка, що перетинає 10
країн Європи (Норвегію, Швецію, Фінляндію, Росію, Естонію, Латвію, Литву,
Білорусь, Молдову і Україну), з ініціативи яких у 2005 р. на сесії
Міжурядового комітету з охорони світової культурної і природної спадщини й ухвалено
включити Дугу Струве (34 пункти) до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Дуга Струве – мережа з 258-ти тріангуляційних трикутників із точно
встановленими географічними координатами трьох вершин кутів, дві з яких
слугували основою для створення наступного трикутника. Крайні геодезичні
пункти (Фугленеса на мисі Норд-Кап у Норвегії та «Старонекрасівка»
поблизу м. Ізмаїл в Україні) позначені монументальними стовпами на знак вдалого
завершення робіт. Мережа служила для визначення параметрів Землі,
її форми та розміру. Дугу меридіану довжиною 2822 км і амплітудою 25°20′08″ «от реки Дуная до океана Ледовитого через Россию,
Швецию и Норвегию…, измерили геометры трех
народов» під загальним керівництвом випускника
Дерптського університету, видатного
астронома та геодезиста Фрідріха Струве, або Василя Яковича
Струве, як його називали в Російській імперії. Під час широтних градусних вимірювань
упродовж 1816-1855 років тогочасні геодезисти користувалися в основному теодолітами, з допомогою яких змогли з великою точністю
виміряти діаметр планети.
З дев’яти
пунктів, розташованих в Україні, чотири офіційно включені
до Списку
Світової спадщини ЮНЕСКО:
Пам’ятник
у Старій Некрасівці (4-гранна
чавунна піраміда на
кам’яному фундаменті) споруджений
одразу по завершенню тригонометричних робіт.
Критерієм
відбору пунктів до Списку був стан їх збереження. З півсотні українських
складових дуги деякі ще не знайдені.
Геодезична
Дуга Струве ззовні,
здавалося б,
нічого цікавого не представляє. Насправді ж це
видатний пам’ятник
людському розуму, допитливості та наполегливості,
який цілком заслужено віднесено ЮНЕСКО до світової
спадщини людства.
7 червня
2016 року Національний банк України ввів в обіг ювілейну монету номіналом 5 грн
«Геодезична дуга Струве (до 200-річчя початку здійснення астрономо-геодезичних
робіт)».
Немає коментарів:
Дописати коментар