Хвалімо себе, бо ми того варті!

Петряєва Т.С., консультант КУ «Центр професійного розвитку педагогічних кадрів»

П’ятихатської міської ради Дніпропетровської області

 

Себе треба любити і хвалити. Не доручати ж таку відповідальну справу чужим людям.

Макс Фрай

 

Самоефективність та успішність діяльності особистості значною мірою залежать від її Я-образу та самооцінки. У цьому контексті дуже важливим є бажання і вміння людини здійснювати самопідтримку, яка б додавала їй внутрішні сили та мотивацію вчитись, змінюватись і рухатись далі, адже життя – це завжди тісне переплетення успіхів і невдач.

Відсутність задоволення, радості, натхнення в кожному дні – один із симптомів втрати людиною мотивації діяльності внаслідок зовнішньої критики її можливостей і результатів роботи; знецінення її бажань та ідей; браку похвали за її перемоги і здобутки; передчуття нею негативних змін і проживання складних життєвих обставин тощо. Подолати роздратування, вийти з пригніченого стану, відновити внутрішню гармонію і впевненість у собі, запобігти самовигоранню необхідно, та як?

Вважається, що всі свої «програми» людина пише власними думками, а оскільки «контрольний пакет» управління ними належить їй самій, то варто лише опанувати позитивне мислення для підвищення самооцінки, наприклад, через самопохвалу і самоподяку!

Побоювання хвалити себе – це результат наших стійких уявлень і заборон, взятих із джерел народної творчості та глибоко вкорінених у нашій свідомості:

-       не хвали сам себе – нехай тебе люди похвалять;

-       самолюб – всякому не люб;

-       хто сам себе хвалить, той злих сусідів має;

-       добра справа сама себе хвалить;

-       погана та дівка, що сама себе хвалить та ін.

 

«Частіше хваліть себе!» – закликають психологи сьогодні, бо самопохвала

-       підтримує нашу внутрішню дитину, яку потрібно любити безумовно;

-       конструктивно змінює свідомість, оскільки найбільш правдива і щира в емоційному плані;

-       діє як антидепресант (поліпшує настрій, знімає почуття образи, безнадійності, розчарування і сум’яття; послаблює тугу, нервову напругу і тривогу; підвищує психічну активність);

-       позитивно впливає на самовпевненість, самоствердження в комунікаціях з оточенням;

-       налаштовує на сприйняття світу в яскравих і теплих тонах.

Підтримувати себе, бути собі опорою у складних, кризових ситуаціях особливо важливо. Замість тривалого переживання внутрішньоособистісного конфлікту за невдачу (надмірної самокритики, самоїдства, самодорікання, самоприниження, самозвинувачення – іноді в якості захисної стратегії, тож демонстративних) варто зосередитися на думці, що конкретна ситуація – це урок життя, і визначити, чому саме він вчить, знайти шлях і взяти на себе відповідальність за розв’язання проблеми, тобто зробити кроки, що заслуговують на повагу і схвалення. І за відмову від негативного емоційно-ціннісного ставлення до власної особи похвалити себе!

Похвала живить і заряджає, тож хвалити себе потрібно систематично за:

-       правильні дії;

-       позитивні особистісні якості;

-       рух в напрямку особистісного зростання і професійного вдосконалення;

-       вправність у щоденних домашніх клопотах;

-       вміння цінувати кожну мить життя тощо.

Психологи пропонують роботи це з використанням таких технік, як:

- «Щоденник успіху» (щоденний запис 3-5 навіть дрібних приводів для самопохвали зі зведенням до мінімуму важливості установки «робити це – твій обов’язок»);

- Записник «100 моїх успіхів» (запис усіх досягнень, починаючи з дитячих, його періодичне перечитування);

- «Дві сторони однієї медалі» (складання переліку власних недоліків із протиставленням їх позитивної значимості за допомогою сполучника «зате» на зразок «хоч марнотратний, зате щедрий»);

- «Дошка пошани» (розміщення над робочим столом експозиції речей, що свідчать про власні досягнення у професійній сфері);

- «Говоріння» (озвучення думки, вимовляння вголос мотивуючих похвал не тільки за успішні результати, а й за наміри і кроки на шляху до успіху).

Ці та інші вправи, на перший погляд складні, врешті-решт стають невичерпним джерелом бажання продовжувати мандри тернистою дорогою життя і насолоджуватися ним. Надія Красоткіна – українська поетеса, співавторка науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» – закликає хвалити себе відважно і сміливо, бо

Себе ж ви краще знаєте, ніж інші.

Свої можливості, таланти, інтерес…

І хто за вас це зробить цікавіше?

Та тільки ви! У цьому й є прогрес.

Бо творчо ви працюєте, цікаво,

На цім увагу треба загострить.

Для блага, щастя, спокою і слави –

Хваліть себе, хваліть, хваліть, хваліть!!!

Колись цього ми, правда, не робили

По скромності. Та що не говоріть,

Не завжди своєчасно нас хвалили.

Та час не той! Хваліть себе, хваліть!

P.S. Дана публікація є продовженням дописів автора з теми обласного науково-методичного проєкту «Педагогічні стратегії розвитку самоефективної особистості в освітньому просторі НУШ» (початок – див. «Самоефективність і діяльність особистості»)

Джерела:

1.   Ананова І.В. Особистісні особливості, що визначають схильність до переживання почуття провини / І. В. Ананова, І. В. Ващенко // Проблеми сучасної психології. – 2016. – Вип. 34. – С. 31-45. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pspl_2016_34_5

2.       Аникушина Е. Как правильно себя хвалить? – Режим доступу: https://cutt.ly/KzwDltl

3.       Арьє А. Марафон позитивних змін: похвали себе сама! – Режим доступу: https://cutt.ly/TzwCdHX

4.       Барабаш О. Самопідтримка як спосіб прояву любові до себе. – Режим доступу: https://cutt.ly/ezwVA7k

5.       Бахарев А. 6 стратегий похвалы: теперь вы будете знать, как хвалить правильно. – Режим доступу: https://cutt.ly/bzwVpvo

6.       Бурцева А. Полезно себя хвалить. – Режим доступу: https://cutt.ly/NzwSb3J

7.       Веденеева В. Научиться хвалить и поддерживать себя. – Режим доступу: https://cutt.ly/wzwJPU7

8.       Киселевская С. Психологическая помощь – как научиться хвалить самого себя. – Режим доступу: https://cutt.ly/ezwXFnb

9.       Кіріченкова О. Як запобігти вигоранню на роботі. – Режим доступу: https://cutt.ly/ozwB3R1

10.     Красоткіна Н. Хваліть себе. – Режим доступу: https://cutt.ly/MzwUVy0

11.     Мочалкина К. Без ложной скромности: как научиться себя хвалить? – Режим доступу: https://cutt.ly/TzwCGgi

12.     Пилигузова Ю. Учимся хвалить самого себя: 10 нескромных приемов. – Режим доступу: https://cutt.ly/YzwJqJk

13.     Плошкина А. 10 вещей, за которые вам стоит себя хвалить. Попробуйте прямо сейчас. – Режим доступу: https://cutt.ly/hzwJ7NJ

14.     Похвала как способ мотивации: зачем хвалить себя и своих сотрудников. – Режим доступу: https://cutt.ly/GzwK9l6

15.     Савинова В. Блог психолога: долгая дорога к себе. – Режим доступу: https://cutt.ly/TzwOPIw

16.     Степаненко В. Чим небезпечна втрата мотивації та навіщо хвалити себе щодня. – Режим доступу: https://cutt.ly/QzwBP8j

17.     Тренінг впевненості в собі: 7 потужних способів, як підвищити самооцінку, ефективні вправи. – Режим доступу: https://cutt.ly/azwNWU5

18.     Черныш В. «Я потрясающий специалист»: почему нужно хвалить себя и не стесняться. – Режим доступу: https://cutt.ly/2zwPkWm

Самоефективність і діяльність особистості

Петряєва Т.С., консультант КУ «Центр професійного розвитку педагогічних кадрів»

П’ятихатської міської ради Дніпропетровської області 

         Глобальні виклики ХХІ століття, в тому числі коронавірусна пандемія, виявили недостатню спроможність багатьох людей швидко адаптуватися до кризових ситуацій, брак особистісних ресурсів у професійній діяльності, відсутність розвинутих навичок адекватної самооцінки, саморегуляції ціннісно-мотиваційних процесів та самопідтримки. Саме тому перед сучасною освітою гостро стоїть проблема формування і розвитку самоефективної особистості.  

     Самоефективність – це відчуття власної здатності самостійно, активно і продуктивно здійснювати діяльність та досягати особистісно-значущого результату. Взагалі результативність людини у різних сферах життєдіяльності знаходиться у прямій залежності від усвідомлення нею рівня власної компетентності!

Рівень оцінки власного потенціалу у певній сфері діяльності можна визначити за допомогою опитувальника, який показує ті напрями самокорекції, що забезпечать підвищення самоефективності людини, конструктивні перетворення її Я-концепції. Опитуваний визначає ступінь своєї незгоди чи згоди з кожним із запропонованих тверджень за шкалою з діапазоном оцінок від «-5» (абсолютна незгода) до «+5» (абсолютна згода), використовуючи проміжні оцінки залежно від ступеня незгоди чи згоди з твердженням. 

Діагностика самоефективності (методика Дж. Маддукса і М. Шеєра)

 

№ з/п	Питання	Незгода						Згода
		-5	-4	-3	-2	-1	0	1	2	3	4	5
1.	Коли я що-небудь планую, я завжди впевнений(а), що можу виконати дану роботу.
2.	Одна з моїх проблем полягає в тому, що я не можу відразу взятися за роботу, яку  мені необхідно виконати, а відтягую цей момент до останнього.
3.	Якщо я не можу виконати роботу з першого разу, я продовжую спроби до тих пір, поки не впораюся з нею.
4.	Коли я ставлю важливі для себе цілі, мені рідко вдається досягти їх.
5.	Я часто кидаю справи, не закінчивши їх.
6.	Я намагаюся уникати труднощів.
7.	Якщо щось здається мені занадто важким, я не стану навіть намагатися виконувати це хоч як-небудь.
8.	Якщо я роблю щось вкрай необхідне, але не дуже приємне для мене, я все одно буду продовжувати до тих пір, поки не доведу справу до кінця.
9.	Якщо я вирішив(ла) щось зробити, я буду йти напролом до кінця.
10.	Якщо мені не вдається швидко вивчити щось нове, я відразу кидаю цю справу.
11.	Коли проблеми виникають раптово, мені не вдається впоратися з ними.
12.	Я не  намагаюся навчитись чомусь новому, якщо воно здається занадто складним для мене.
13.	Невдачі не бентежать мене, а тільки змушують здійснювати ще більш наполегливі спроби впоратися з ситуацією.
14.	Я відчуваю впевненість у своїх силах при вирішенні складних проблем.
15.	Я цілком впевнений(а) у собі.
16.	Я легко кидаю справи.
17.	Я не схожий(а) на людину, яка легко справляється з будь-якими проблемами в житті.

 

Алгебраїчна сума балів відображає оцінку самоефективності у сфері діяльності. Підрахунок балів здійснюється після зміни знака перед позначеною цифрою на шкалі у ряді тверджень згідно з «ключем» до тесту. Ключ: знак балів у твердженнях 2, 4, 5, 6, 7, 10, 11, 12, 16, 17 змінюють на протилежний.

За результатами опитування за даною методикою понад 900 представників різних соціальних верств і різних вікових категорій психологом Огнєвим А.С. встановлено середні значення самоефективності у сфері діяльності. Вони знаходяться в інтервалі від –7 до +53 балів, а показники за межами цього інтервалу свідчать про занижену або завищену оцінку опитуваним свого потенціалу. Результати дослідження можна використовувати при розробці індивідуальних програм самокорекції та саморозвитку.

Відчуття власної компетентності змінюється залежно від наявності умінь, необхідних для різних видів діяльності, перш за все – когнітивних (вміння концентруватись, сприймати і запам’ятовувати інформацію, логічно і творчо мислити, робити висновки, приймати рішення тощо). Ці уміння можна розвинути, оволодіння одним навиком (особливо здатністю концентруватися) позитивно впливає на інші. Зростанню та відчуттю власного потенціалу людини також сприяють: 

- зміна нею установок і ставлень до проблемних ситуацій;

- розгляд можливих шляхів вирішення проблем, вибір з них найбільш оптимальних;

- досягнення цілей своїми силами;

- продуктивна взаємодія з іншими людьми, причетними до розв’язання схожих проблем.

Самоефективність особистості найяскравіше проявляє себе у ситуаціях вибору, в умовах складних обставин, життєвих змін. Рівень домагань, спрямований людиною на реалізацію своїх життєвих перспектив, прагнення моделювати ефективну поведінку, що відповідає ситуації, залежать від її власного Я-образу та самооцінки, а вона супроводжується самоаналізом і саморегуляцією, які є складовими особистісного саморозвитку і самовдосконалення впродовж всього життя.

Успішність людської діяльності визначається, крім наявності необхідних знань, умінь і навичок, силою мотивації (прагненням до успіху, особистісного розвитку, підтвердження самооцінки і власної значущості). Укладач довідника з психології І. Кондаков описує самоефективність як впевненість людини у своїй здатності підтримувати власну мотивацію, мобілізувати когнітивні ресурси та здійснювати дії, необхідні для контролю над певними подіями. З огляду на все вищезазначене можна розглядати самоефективність ще й як джерело самоповаги і почуття власної гідності особистості.

 

Джерела:

1. Гальцева Т.О. Види самоефективності особистості: їх характеристика та дослідження / Т. О. Гальцева // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. – 2015. – Вип. 4. – С. 110-114. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2015_4_24

2. Диагностика самоэффективности. Методика Маддукса и Шеера. – Режим доступу : https://cutt.ly/1jFqNAX

3. Кревська О.О. Мотиваційні чинники професійної самоефективності особистості / О. О. Кревська // Східноєвропейський нац. ун-т ім. Л. Українки, м. Луцьк. – 2018. – С. 213. – Режим доступу : https://cutt.ly/ijA38Lc

4. Орішко Н.К. Специфіка самовдосконалення особистості на різних етапах її онтогенезу / Н. К. Орішко // Проблеми сучасної психології. – 2013. – Вип. 21. – С. 507-519. – Режим доступу : https://cutt.ly/ljA24vR

5. Потєряхін О.Л. Самоефективність і мотивація діяльності. – Режим доступу : https://cutt.ly/bjMSA37

6. Шапошник Д.О. Методологічні засади дослідження самоефективності особистостості / Д. О. Шапошник // Проблеми сучасної психології. – 2012. – Вип. 17. – С. 690-701. – Режим доступу : https://cutt.ly/DjA2AJ7

7. Що таке когнітивні здібності. Поняття та навички. – Режим доступу : https://cutt.ly/GjFjPZi