Профілізація старшої школи – один із шляхів соціалізації особистості

Петряєва Т.С.

Пошук ефективних моделей соціалізації учнівської молоді здійснюється через стратегію профільності, проголошену в Концепції профільного навчання в старшій школі, затвердженій наказом МОН України від 11.09.2009 р. № 854. У П’ятихатському районі застосовуються  дві основні форми  організації  профільного  навчання: внутрішня (профільні класи у  загальноосвітніх навчальних  закладах) і зовнішня (міжшкільні профільні  групи у рамках освітнього округу на базі Центру учнівської молоді).

Протягом 2015/2016 н.р. у П’ятихатському районному центрі учнівської молоді професії водіїв категорії «В» та «С», автослюсарів, операторів комп’ютерного набору та секретарів керівника отримували 63 учні 10-11 класів Виноградівської, ЗеленоярськоЇ, Комісарівської,  Нерудстальської,  Саївської, Холодіївської та Вільнівської ЗШ І-ІІІ ступенів. У 17-ти ЗНЗ району працював 31 профільний клас. У зв’язку зі зменшенням чисельності учнів у класах скоротилася й чисельність старшокласників, охоплених профільним навчанням: 307 учнів із 357 (86%) у минулому навчальному році проти 381 учня з 430-ти (88,6%)  у 2014/2015 н.р.

Найбільше старшокласників, як і раніше, обирають природничо-математичний напрям профільної освіти. Так, у 2015/2016 н.р. у класах даного напрямку навчався 121 учень, з них 62 – у класах математичного, 20 – фізико-математичного, 14 – біотехнологічного, 13 – біолого-хімічного, 12 – екологічного профілю. У класах з профільністю «українська філологія» навчався 81 учень, а в історичних класах – 24 учні.

Результативність профільного навчання найбільш яскраво проявляється під час проходження випускниками шкіл ДПА–ЗНО.

Як видно з наведених діаграм, результативність учнів з класів української філології (П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 3 та Вишнівська ЗШ І-ІІІ ст.), історичного (П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 1, Жовтоолександрівської ЗШ І-ІІІ ст.) та математичного (П’ятихатська ЗШ І-ІІІ ст. № 2, Зорянська і Лозуватська ЗШ І-ІІІ ст.) профілів з профільних предметів у цілому вища, ніж результативність учнів з класів універсального чи інших профілів.

Проте однозначним залишається факт гострої необхідності у суттєвому покращенні навчально-методичного та матеріально-технічного потенціалу навчальних закладів, постійному підвищенні майстерності педагогічних кадрів, вдосконаленні системи психолого-педагогічної підтримки учнів щодо творчого застосування набутих знань (участі у предметних олімпіадах, роботі секцій МАН тощо).