Роздуми у дні зимового сонцестояння

Сьогодні, 22 грудня, о 7:30 за київським часом настало зимове сонцестояння. Наша зірка у своєму видимому русі по екліптиці максимально віддалилася від небесного екватору (проекції земного екватору на небесну сферу) і досягла найбільшого південного схилення – найнижчого положення відносно видимого горизонту. І завмерла на 3 доби. А вже з 25 грудня сонячний диск почне поступово підніматися над горизонтом, ніч скорочуватися, а день приростати. 

У зв’язку з цим космічним явищем давні слов’яни святкували Коляду (вчені виводять слово КОЛЯДА від слова КОЛО – давньої назви Сонця, бога світла і тепла, миру і родючості). Народження Сонця наші предки величали піснями – колядками. З часом народне свято злилося з християнським Різдвом, невід’ємними атрибутами якого залишаються подарунки і колядування. Проте, як це не дивно, й до сьогодні в Україні зберігаються розбіжності у даті його святкування.

«У перших же рядках Біблії сказано, – пише Я. Лучків, – що небесні світила на небі започатковані для відділення дня від ночі і щоб стали вони знаками, і часами умовленими, і днями, і роками. Тобто відлік часу люди проводять днями, тижнями, місяцями, роками тощо згідно з розташуванням небесних світил. У 1582 р. взамін Юліанського календаря світ отримав новий, досконаліший, Григоріанський календар. І всі західні християни живуть за одним календарем. А що, дозвольте спитати, стримує українців? Адже ми живемо за тим самим календарем, що й усі. Сівбу намагаємося проводити в найсприятливіші астрономічні строки. Тобто за небесним календарем, а не церковним. Тож виходить, що живемо ми одночасно за двома вимірами часу. Як це узгоджується зі здоровим глуздом? Церква у нас, як і в усьому західному світі, відокремлена від держави. Але ж не від нашого духовного життя. І від кого відокремлюємось ми – більшість українських громадян, – коли сідаємо за різдвяну Вечерю в день за календарем, хибність якого доводять небесні світила! Здорова ж людина не може перебувати одночасно у двох часових реаліях. Це фантастика. А коли людина, всупереч здоровому глузду, практикує таке роздвоєння свідомості, то це, здається, є шизофренією».

А відбувається все це тому, що в Росії у світській сфері григоріанський календар було прийнято 1918 року, 25 грудня за юліанським календарем припало на 7 січня за григоріанським. Подальше використання юліанського календаря у житті православної церкви призвело до дивного феномену старого нового року і до того, що реальний Новий Рік припадає на сорокаденний піст, який закінчується на Різдво.

Олесь Доній, український громадський діяч і ведучий програми «Ідейний вибір» розглядає питання так: «Російське Різдво чи християнське Різдво? Ви з Росією чи з Європою та рештою світу? 25 грудня та 7 січня – символічні дати не стільки для християнських конфесій (бо всі дати є відносними, і жоден з істориків не наважиться сказати, коли ж насправді народився Христос), скільки свідчать про світоглядний вибір – із Заходом чи з Росією. У 1923 році свій світоглядний вибір на Всеправославному Соборі у Константинополі зробили православні церкви, прийнявши так званий Новоюліанський календар, і з тих часів більшість православних церков і держав світу (зокрема Греція, Болгарія, Румунія, Кіпр, і, звісно, і сам Константинопольський Патріарх) відзначають Різдво разом з католиками та протестантами 25 грудня. 7 січня відзначає Різдво так званий «Рускій мір». Цей день є державним вихідним для Росії, Казахстану, Киргизстану... та України. Тобто, навіть після агресії Росії, Україна світоглядно лишається частиною «Руского міру» в плані державних свят. Що цікаво, такі країни як Білорусь, Молдова, Албанія для себе визначили два державних вихідних – 25 грудня та 7 січня і таким чином, не втручаючись у релігійне життя громад, надали можливість врівноважитися впливу умовних «Заходу» і «Росії» на своїй території».

Народні депутати України хочуть забезпечити право значної частини населення України на святкування Різдва Христового того дня, який відповідає їх релігійним та світоглядним переконанням, і долучити цей день до числа офіційних святкових днів України. У Раді вже зареєстрували законопроект, яким пропонують встановити неробочим днем 25 грудня, коли українці святкують католицьке Різдво. «В Україні нараховується близько 11000 релігійних католицьких і протестантських громад, що складає біля 30% від усіх релігійних організацій України, які святкують Різдво Христове за Григоріанським календарем, тобто 25 грудня», – йдеться у пояснювальній записці до законопроекту. – Крім цього, загалом у світі більшість християнських церков відзначає Різдво Христове саме 25 грудня. Для багатьох українців така дата також є прийнятною з огляду на оптимізацію святкування релігійного свята Різдва Христового, що супроводжується постом, та світського – Нового року», – зазначено у проекті закону.

Тим часом члени Тристоронньої контактної групи і представники ОРДО і ОРЛО у Мінську взяли на себе зобов’язання щодо дотримання всеосяжного, стійкого і безстрокового режиму припинення вогню на сході України саме з 24 грудня 2016 р. Хай БОГ помагає!
       Миру і благополуччя всім! Хай радість, кохання наповнять ваш дім, оселяться щастя та спокій у нім!