Петряєва Т.С.,
методист КНМУ
«П’ятихатський РМК»
Мета – ознайомлення з методами рейтингового та
моніторингового оцінювання будь-якої діяльності, в тому числі
навчально-виховної і педагогічної; засвоєння вчителями історії та географії відмінностей
даних методів; усвідомлення учасниками заняття ролі рейтингового та моніторингового
оцінювання у вдосконаленні управління процесом соціалізації людини.
Обладнання
– картки «Методи оцінювання досягнень», проектор та екран.
І. Організаційна частина.
1. Ознайомлення з метою та структурою заняття.
2. Розподіл учасників заняття на групи для
опрацювання картки «Методи оцінювання досягнень», вибори спікерів груп.
Інструкція. У ході презентації матеріалу в групах опрацьовується
картка «Методи оцінювання досягнень»:
- проставляється порядковий номер ситуації,
що розглядається, під фігуркою людини у розділі, що відповідає виду оцінювання
діяльності;
- визначається доцільність кожного виду
оцінювання за 5-зірковою системою (у строчці біля номера виду);
ІІ. Основна частина.
Головною метою обласного науково-методичного
проекту «Основні стратегії соціалізації особистості у громадянському суспільстві»
(2015-2020 рр.), у рамках якого працюють і вчителі П’ятихатщини, є визначення
освітніх стратегій соціалізації особистості учнів.
Страте́гія
– мистецтво управління
процесами, загальний і деталізований план діяльності, направлений на досягнення
головних цілей.
Оскільки соціалізація школярів передбачає
формування навичок самопізнання і самооцінки, самовиховання і
самовдосконалення, самовизначення і самореалізації, оволодіння здібністю брати
на себе відповідальність за своє життя, а розвиток цих навичок відбувається, у
першу чергу, у навчально-виховному процесі, то пріоритетним завданням учителя
виступає забезпечення якісного психолого-педагогічного супроводу школярів у
цьому процесі. Однією із стратегій соціалізації, на мою думку, є впровадження
відносно нових в українській освітній системі методів оцінювання досягнень
задля формування навичок рефлексії та розвитку «Я-концепції» учнів і вчителів.
Мова йде про рейтингові та моніторингові оцінки будь-якої діяльності, в тому
числі й педагогічної.
Спробуємо детальніше розібратися у
тонкощах рейтингового і моніторингового оцінювання на конкретних прикладах з
нашого життя.
І. З метою відслідковування індивідуальних
професійних змін, результативності педагогічної діяльності продовжується щорічне
оцінювання конкретних досягнень вчителів-предметників на рівні РМО за
такими критеріями:
1. Відкритий урок, позаурочний захід,
теоретичний виступ з науково-методичної проблеми, організація практичного
заняття з учителями ЗНЗ району – по 3 бали; участь у роботі районного і обласного
журі – по 1 б.
2. Участь в обласному конкурсі фахової
майстерності «Учитель року» – 20 б., районних педагогічних виставках і
конкурсах – 3 б., обласних виставках-презентаціях – 5 б., обласних
науково-методичних проектах – 7 б.
3. Замітка у районній інформаційно-громадській
газеті «Злагода» – 1 б.; матеріал, опублікований в електронних методико-педагогічних
виданнях – 3 б.; публікація у фаховому періодичному виданні – 5 б.
4. Наявність опису власного педагогічного
досвіду, схваленого науково-методичною радою ДОІППО – 12 б., виступ з творчим
автопортретом – 3 б.
5. Призові місця вихованців у районних
предметних олімпіадах: І –5, ІІ – 3, ІІІ – 1 б.; в обласних олімпіадах,
обласних та всеукраїнських конкурсах учнівських творчих робіт – по 15, 10 і 5
балів за І, ІІ і ІІІ призові місця відповідно.
У 2015/2016 н.р. лідерами серед 24-х
вчителів історії, спеціалістів за фахом, стали Бондаренко А.Ю., Сорочинська
Н.С. та Скрипник Ю.С., а серед 27-ми вчителів географії – Бандуріна А.М.,
Корженевська О.Р., Кіцела І.І. та Троян Т.І. (оцінювання у повному вигляді є
складовою аналітичних частин щорічних планів роботи РМО).
Упродовж навчального року на
колективно-розподільній основі плідно працювали учасники міжпредметної творчої
групи, а вчитель Виноградівського НВК Бондаренко А.Ю., учасниця конкурсу «Учитель року – 2016» у номінації
«Історія», увійшла в десятку кращих вчителів області. На районний конкурс
учнівських проектів «7 кадрів», що проводився з метою вдосконалення вмінь
учителів користуватися засобами Інтернет і хмарними технологіями, було
представлено 21 дитячу роботу, більшість з яких створювалася під керівництвом
вчителів географії. Недостатня кількість учасників конкурсу пояснюється
неготовністю багатьох учителів-предметників до мережевої взаємодії, взаємодопомоги
і співробітництва. Залишається стабільною робота вчителів з пропаганди цікавих
педагогічних наробок через електронні та друковані методико-педагогічні
видання, проте жоден із спеціалістів не оформив опису власного досвіду роботи
над науково-методичною проблемою до схвалення науково-методичною радою ДОІППО,
що пов’язано з відсутністю у минулому навчальному році вчителів, які б
атестувалися на присвоєння звання «Учитель-методист». Хоча кількість призерів
районних олімпіад з історії, правознавства, географії та економіки у 2015 р.
зменшилася порівняно з 2014 роком, кількість призерів обласного туру олімпіад у
2016 р. збільшилася (двоє учнів Сорочинської Н.С. та учениця Скрипника Ю.С.
посіли призові місця в обласній олімпіаді з історії).
2. Результати шкільних команд-учасниць районних
предметних олімпіад є одним з показників компетентності і професійної
майстерності вчителів-предметників.
Нагадую, що до участі в районних олімпіадах
допускаються тільки учні, які стали переможцями шкільного етапу змагань, а
призери ІІ туру олімпіад визначаються на спільному засіданні журі окремо за
класами у кількості, що не перевищує 50% числа учасників змагань відповідного
класу з орієнтовним розподілом кількості призерів у співвідношенні 1:2:3 і це не
можуть бути учасники, які за сумарним результатом набрали менше, ніж третину
від максимально можливої сумарної кількості балів. Призерами районної олімпіади
з історії у 2016 р. стали 19 учнів, найкращі результати показали 3 вихованці Сорочинської
Н.С., вчительки П’ятихатської ЗШ І-ІІІ ст. № 3. З географії визначено 6
переможців.
За кожне індивідуальне призове місце при
підрахунку загальнокомандного місця додано: за І місце – 5 балів, за ІІ місце –
3 бали, за ІІІ місце – 1 бал. Враховано і наповненість команд представниками
від кожного класу, залученого до проведення олімпіад (за їх наявності у школі). Тож
І місце посіла команда П’ятихатської ЗШ І-ІІІ ст. № 3 (учитель Сорочинська
Н.С.), ІІ місце поділили команди П’ятихатської ЗШ І-ІІІ ст. № 2 (вчителі
Карпенко Г.В. і Комаров С.В.), Зорянської та Лозуватської ЗШ І-ІІІ ст. (вчителі
Бруслікова Л.В. та Білогруд О.І. відповідно), ІІІ місце – за командою
Новотроїцької ЗШ І-ІІ ст. (учитель Горбатенко І.І.). З географії командні місця
розподілено так: І – команда Зорянської ЗШ І-ІІІ ст. (учитель Малоок Є.В.), ІІ –
Жовтянської ЗШ І-ІІІ ст. (учитель Міщенко М.В.), ІІІ – Мирнівської ЗШ І-ІІ ст.
(учителі Савченко Л.В. і Бондар Т.А.).
3. Результати ДПА-2016 з історії України в 11-х
класах ЗНЗ району засмучують і викликають тривогу. Найбільший середній бал
(8 б.) – в учня Зеленоярської ЗШ І-ІІІ ст. Найнижчий середній бал – у
випускників Чумаківської ЗШ І-ІІІ ст. (3,8 б.). Учні профільних історичних класів
П’ятихатської ЗШ І-ІІІ ст. № 1 та Жовтоолександрівської ЗШ І-ІІІ ст. не
показали гідних навчальних досягнень (середні бали 5,5 та 6,0 відповідно).
Низьким рівень навчальних досягнень виявився у 5-ти випускників (4,8%) із 104
учнів ЗНЗ району, високого ж рівня не засвідчив жоден одинадцятикласник (%).
Навіть достатній рівень знань та умінь з предмету продемонстрували тільки 18
учнів (17,3%). 77,9% одинадцятикласників (81 учень) отримали 4-6 балів, тобто
проявили середній рівень навчальних досягнень з предмету.
4. Не втішають і результати ЗНО
випускників ЗНЗ району.
З метою з’ясування динаміки розвитку, визначення
тенденцій та діагностики проблем проведено ретроспективний аналіз результатів
ЗНО з 2008 по 2016 р. по всій Україні (включаючи результати областей та всіх
адміністративно-територіальних одиниць).
Дані обласних діаграм дали
можливість побудувати відповідні діаграми з районними результатами. Вони
показують, на скільки відсотків результат району вищий або нижчий за результат Дніпропетровської
області.
З історії України лише показник 2008 р.
знаходиться у плюсовій зоні (+11, 32%), і це був другий результат після Жовтих
Вод (+33,17%). В усі ж інші роки результат району був нижчим за обласний, а в
2016 р. – одним з найнижчих. З географії результат району був вищим за обласний
у 2008, 2010 та 2016 роках. Проте у 2011 та 2014 роках він був найнижчим в
області, а в 2012 – передостаннім серед мінусових результатів. Якщо визначати
тенденції результативності випускників ЗНЗ району у ЗНО упродовж 2008-2016
років образно, то стосовно історії України це «вільне падіння», а географії – «у
шторм на морі».
З метою вивчення впливу соціально-економічних
чинників на якість освіти Інститутом освітньої аналітики України протягом
червня 2016 р. проводилося анкетування випускників ЗНЗ 2015/2016 н.р.
Виявилося, що цілеспрямовано готувалися до складання ЗНО з історії України –
74,1%, з географії – 59,5% випускників. Підготовка до ЗНО з оплачуваним
репетитором була серед найбільш ефективних способів покращити результат тестування.
Та учні, які отримували освіту в сільській місцевості, частіше готувались
самостійно або під час занять за ініціативою вчителя. Зрозуміло, що респонденти,
які готувалися до ЗНО, показали значно кращі результати ніж ті, хто не
готувався (частка тих, хто отримав результати у проміжку 180-200 балів, серед останніх
у 5 разів менша).
Що стосується впливу місця проживання випускників
на їх загальноосвітні досягнення, то середній бал з усіх предметів ЗНО в проміжку
180-200 отримали 12,6% випускників міських ЗНЗ, у той час, як цей показник у
селах становить лише 3,5%. А от частка учнів, які отримали результати у
проміжку 100-119 балів, удвічі більша в селі, ніж у місті. Учнів, які навчалися
у ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах (97,6% таких закладів знаходяться
у містах) та отримали в середньому з усіх предметів 160 і вище балів, у 1,5 разів
більше порівняно з іншими типами навчальних закладів.
Розрив у навчальних досягненнях дітей у розрізі
освіти їхніх батьків більший навіть, ніж розрив між учнями міських та сільських
шкіл. Середній бал ЗНО з усіх предметів у дітей, чиї батьки мають вищу освіту,
на 22,6 балів вищий, ніж у тих, чиї батьки мають середню освіту. Діти освічених
батьків або опікунів мають набагато більші шанси вступити на бюджетну форму
навчання, ніж діти з родин, де батьки мають професійно-технічну або середню освіту.
Найвищі бали ЗНО отримали діти, чиї батьки працюють
у сферах зайнятості, які потребують кваліфікованої праці. Респонденти, у яких
хоча б один з батьків працює в освіті, отримали середній бал ЗНО на 8 балів, а
діти програмістів – на 9 балів вищий ніж ті, чиї батьки працюють у інших
сферах. Найнижчий бал виявився у респондентів, чиї батьки працюють у сільському
господарстві, будівництві, сфері транспорту та зв’язку. За анкетами випускників
чітко прослідковується позитивний вплив наявності сімейної бібліотеки, що
пов’язано із соціальним статусом батьків.
Цікаво, що ті учні, яких батьки контролюють
частіше, при складанні тестів ЗНО рідше отримують високі бали, і – навпаки.
Ймовірно, контроль в одинадцятому класі не здатний вплинути на успішність
випускника, кращі результати на тестах отримують самостійні та відповідальні
учні.
Що ж може стати «рятівним кругом» у ситуації, що склалася
з результативністю випускників ЗНЗ району під час проходження ними ДПА та ЗНО?
На мій погляд, це:
1. Використання вчителями не тільки
рейтингового, а й моніторингового оцінювання рівня навчальних досягнень учнів
для відстеження динаміки розвитку їх предметних і загальноосвітніх
компетентностей та відповідної корекції власної педагогічної діяльності.
2. Активне залучення учнів до самостійного
складання ними різноманітних дидактичних ігор задля реалізації ідеї
самонавчання і соціального самоствердження.
3. Сприяння усвідомленню батьками учнів необхідності
їх навчальної самоорганізації та ролі книги як джерела знань.
ІІІ. Рефлексія.
Вправа «Допоможемо собі самі»
Розробка вчителями 3-х дієвих рекомендацій щодо вирішення проблеми
підвищення якості і результативності навчально-виховного процесу як умови
успішної соціалізації учнів
з урахуванням їх реальних
навчальних досягнень та соціально-економічного стану сімей, з яких вони
походять:
-
колегам
і собі;
-
учням;
-
батькам.
(робота в групах, фіксація і озвучення спікерами
складених рекомендацій)
Вправа «Повертання».
Після підсумкового групового обговорення розподілу
за методами оцінювання досягнень видів оцінювання, висвітлених у ході заняття,
та визначення доцільності кожного виду оцінювання за 5-зірковою системою спікер
кожної групи аргументовано висловлює спільну позицію її учасників з означених
питань.
Щоб досягти мети, насамперед, потрібно йти. Усім,
хто йде, а не стоїть на місці, щасливої дороги!
Література
1. Звіт «Вплив соціально-економічного
середовища на результати навчання учнів (вихованців) загальноосвітніх
навчальних закладів» [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://testportal.gov.ua/files/other/zvit_oputyv_2016.pdf
2. Петряєва Т.С. Готуймо учнів до ДПА/ЗНО з
5-го класу! [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://petryaeva7.blogspot.com/2016/09/5.html.
3. Регіональні дані ЗНО – 2016 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://stat.testportal.gov.ua/
4. Рейтингова система як інструмент
моніторингу успішності учнів [Електронний ресурс] / за
матеріалами Г. Колесової // Педрада, 15 грудня 2016 – Режим доступу: http://www.pedrada.com.ua/article/297-qqq-16-m12-15-12-2016...=3016876&utm_medium...
5. Ретроспективний аналіз результатів ЗНО за
2008-2016 роки [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://dneprtest.dp.ua/cms/index.php?..._joomla&action=show_info...
Немає коментарів:
Дописати коментар