Діяльнісний підхід у шкільній освіті

Міні-тренінг

Петряєва Т.С., методист КНМУ «П’ятихатський РМК»

Савченко Л.В., учитель історії Мирнівської ЗШ І-ІІ ст.

Мета тренінгу:

·      вдосконалення навчальної діяльності учасників тренінгу через командне викладання (team-teaching) – співпрацю двох ведучих (планування, викладання, спостереження);

·      апробація вступної «розігріваючої» інтерактивної вправи (вправи-«криголама», icebreaking) для швидкого налаштування учасників на активну взаємодію та продуктивну співпрацю, прояв колективної інтелектуальної спроможності;

·      забезпечення продуктивності навчання за рахунок збільшення вихідного потоку інформації (ідей, продуктів діяльності);

·      застосування отриманих учасниками знань на практиці;

·      надання можливості кожному учаснику рефлексувати з приводу проведеного навчання.

Обладнання: роздатковий матеріал (роздрукована презентація, аркуші паперу для гри та навчальної вправи, стікери).

      Тренер. Психіка людини, формування її свідомості нерозривно пов’язані з її діяльністю і нею обумовлені. Тому особливе значення для забезпечення високої якості освіти має застосування вчителем на уроках діяльнісного підходу, що є одним з «китів», на яких «стоїть» сучасна педагогічна теорія і практика НУШ.

Та, перш ніж розпочинати серйозну розмову, давайте для розігріву розважимося: зіграємо у гру, що допоможе учасникам груп задіяти пам’ять, прискорити мислення, згуртуватися у пошуку швидкого вирішення поставленого завдання, обмінятися емоціями та ідеями.

Робота в групах. Інтелектуальна гра «Три П». Учасники поділені на 3 групи.

Сучасна українська мова налічує близько 256 тис. слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються. Найбільш вживаною в українській абетці є літера «П».

І етап. Кожній групі видається аркуш паперу, на якому написано 1 слово (поняття, термін). Завдання: задіяти асоціативні зв’язки (уявлення, думки, почуття) та пояснити іншій групі це слово, використовуючи при цьому тільки слова на літеру «П» (не менше 3-х слів). Наприклад, слово «будинок» можна пояснювати так: «побудував – проживаю – приміщення». Коли слово відгадане іншою групою, вона пояснює 3-ма словами на «П» наступній групі своє слово. Та, відгадавши його, передає зміст отриманого нею слова 3-ма словами на «П» групі, яка починала і закінчує гру. Слова-асоціації учасники записують під заданим цій групі словом.

Слова для опрацювання: методика (прийоми, педагогіка, підхід, пошук, предмет, пізнавальний процес, підтримка…), самореалізація (планування, продуктивність, помисли, позитивне проектування, повсякденна праця, практична поведінка, потенціал, покликання, прагнення, прийдешнє…), діяльність (практика, починання, підприємництво, перетворення, поведінка, продукт, пізнання, праця…).

ІІ етап. Наступне завдання більш складне. Але спочатку – одна бувальщина.

Було це в далекому 1916 році. У купе потяга «Львів-Відень» їхали англієць, німець, італієць та відомий львівський юрист Богдан Костів. Балачки точилися навколо різних тем, заговорили й про мови: чия краща, багатша і якій належить світове майбутнє. Звісно, кожен заходився вихваляти рідну.

Українець довго думав, нарешті промовив:

–  Нашою мовою звучать понад 300 тисяч народних пісень, тобто більше, ніж у вас усіх разом узятих... Ви ж нічого не сказали про багатство й можливості ваших мов. Чи могли би ви, скажіть, своїми мовами написати невелике оповідання, в якому б усі слова починалися з однієї літери?

–  Це неможливо! – відповіли англієць, німець та італієць.

–  Вашими мовами це неможливо, а українською – зовсім просто. Назвіть якусь літеру! – звернувся Костів до німця.

–  Нехай це буде літера «П», – відповів той.

–  Добре. Оповідання називатиметься «Перший поцілунок».

Популярному перемишльському поету Павлові Петровичу Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення: «Приїздіть, Павле Петровичу, – писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Пантелеймонович Паскевич, – погостюєте, повеселитеся». Павло Петрович поспішив, прибувши першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під’їхали поважні персони – приятелі Паскевичів... Посадили Павла Петровича поряд панночки – премилої Поліпи Полікарпівни. Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав підібрані пречудові поезії. Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези Понятовського, прелюдії Пуччіні. Поспівали пісень, потанцювали падеспан, польку. Прийшла пора – попросили пообідати. Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пива, принесли печені поросята, приправлені перцем, півники, пахучі паляниці, печінковий паштет, пухкі пампушки під печеричною підливою, пироги, підсмажені пляцки. Потім подали пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски полуниць, порічок. Почувши приємну повноту, Павло Петрович подумав про панночку. Поліна Полікарпівна попросила прогулятися Підгорецьким парком, помилуватись природою, послухати пташині переспіви. Пропозиція повністю підійшла прихмілілому поету. Походили, погуляли... Порослий папороттю прадавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п’янило принадними пахощами. Побродивши парком, пара присіла під пророслим плющем платаном. Посиділи, помріяли, позітхали, пошепталися, пригорнулися. Почувсь перший поцілунок: прощай, парубоче привілля, пора поету приймакувати.

Вражає: герой оповідання зумів скласти розповідь, використавши при цьому 176 слів виключно на літеру «П»! Вам же пропонується обмінятися аркушами паперу для гри, скласти 1-2 речення, близькі за змістом заданому групі слову, залучивши вже дібрані слова-асоціації та вставивши за необхідності додаткові слова на «П», після чого зачитати свої міні-оповідання.

Робота в групах

Дякую за гру! Переходимо до «розгляду справи по суті» тренінгу.

Міні-лекція «Діяльнісний підхід у шкільній освіті».

     Викладач. Діяльнісний підхід в освіті – це сукупність прийомів, способів і методів дій, спрямованих на розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь особистості, застосування теоретичних знань на практиці, успішну інтеграцію в соціум і самореалізацію, формування здібностей до самоосвіти і командної роботи.

Реалізація технології діяльнісного підходу в практичному викладанні забезпечується системою дидактичних принципів: мінімаксу (вибору найбільш «обережних» стратегій, різнорівневого навчання), психологічної комфортності, варіативності, творчості, діяльності, безперервності, цілісного уявлення про світ.

Діяльнісний підхід до організації навчання історії вимагає, щоб учні під час вивчення навчального матеріалу здійснювали повний цикл пізнавальних дій, а саме: сприймали навчальний матеріал, усвідомлювали його, запам’ятовували, тренувалися у застосуванні знань на практиці. Діяльність вчителя при цьому повинна складатися з таких елементів:

1)        планування (формулювання мети, вибір типу уроку, методів і прийомів навчання тощо);

2)        організація (підготовка технічних засобів навчання);

3)        стимулювання (збудження пізнавального інтересу учнів, розвиток у них почуття обов’язку та відповідальності);

4)        контроль і коригування (виявлення утруднень і недоліків у діяльності учнів, внесення коректив в організацію навчання);

5)        аналіз результатів.

У залежності від конкретного практичного напрацювання за діяльнісними технологіями визначають наступні типи уроків:

·     уроки відкриття нових знань (реалізують етап побудови нового поняття і встановлення зв’язків з іншими елементами системи);

·     уроки-тренінги (реалізують мету підготовки місця для нового поняття, практичного його опанування);

·    уроки-рефлексії (здійснюють корекцію нового поняття та встановлення зв'язків між новим і вже знайомими елементами системи);

·     уроки контролю (здійснюють контроль діяльності із використання знань та вмінь).

Діяльнісні технології орієнтовані на формування практичних умінь навчально-пізнавальної діяльності, при яких навчальна інформація виступає інструментом, що дає можливість якісно виконувати ту або іншу діяльність.

Діяльність вчителя:

·     визначає разом з учнями проблему навчального характеру в контексті знань, які треба засвоїти;

·     перед поясненням нового матеріалу учням ставить задачу виділити знання, за допомогою яких можна вирішити визначену проблему;

·     ставить задачу провести самостійний пошук знань з різних джерел інформації;

Діяльність учнів:

·     під час пояснення нового матеріалу ведуть записи інформації, ідей, за допомогою яких можна вирішити визначену проблему;

·     працюють колективно або індивідуально, в залежності від запропонованого методу організації навчальної діяльності;

·     під час спілкування висловлюють ідеї, використовують знання;

·     самостійно індивідуально вирішують проблему, вибудовуючи логічно знання стосовно проблеми.

Діяльнісний підхід на різних етапах уроку:

1.        Організаційний етап уроку. Створення учителем позитивного психологічного настрою, атмосфери щирості, коректної вимогливості.

2.        Підготовка учнів до засвоєння нових знань. Актуалізація та корекція опорних знань учнів та практичного застосування набутих вмінь.

3.        Вивчення нового матеріалу. Відпрацювання дій:

·           під час вивчення великого обсягу інформації – інтерактивні технології колективно-групового навчання «Навчаючи вчусь»;

·           для розв’язання складних проблем – інтерактивні технології кооперативного навчання (робота в малих групах: «Діалог», «Пошук інформації», «Коло ідей », «Мозковий штурм»).

4.        Закріплення пройденого на уроці. Неодноразове повторення фундаментальних понять та підсумкове повторення через фронтальне опитування, демонстрацію учнівських та вчительських презентацій, бесіду, практичну роботу, дидактичні ігри і т.д.

5.        Здійснення контролю та оцінки навчальних досягнень учнів. Учні вчаться давати об’єктивну самооцінку за виконання вправ.

Робота в групах.

Тренер. Пропоную за матеріалами переглянутого уроку «Терени творення сучасної України. Сусіди України» (курс «Вступ до історії», 5 кл.), роздрукованої презентації та отриманої під час тренінгу усної інформації заповнити у групах таблицю «Реалізація діяльнісного підходу на уроці», визначивши прийоми, способи і методи дій учителя та учнів на етапах:

І група – організаційного та підготовки учнів до засвоєння нових знань;

ІІ група – вивчення нового матеріалу;

ІІІ група – закріплення пройденого на уроці та здійснення контролю й оцінки навчальних досягнень учнів.

Групи виконують завдання, озвучують його результати.

Учасники тренінгу обговорюють результати заповнення таблиці, прикріплюють аркуші на дошці

Викладач. Як писав Л.С. Виготський, «те, що сьогодні дитина вміє робити в спілкуванні і під керівництвом, завтра вона стане спроможною виконувати самостійно». Отже, діяльнісний підхід є одним із найефективніших методів навчання. Через діяльність учні здобувають знання, уміння та навики, а вчитель постає як організатор навчальної пізнавальної діяльності учнів.

Рефлексія.

Тренер. Прошу виконати індивідуальні завдання на стікерах:

·         оцінити рівень власного прогресу в оволодінні знаннями і вміннями з використання діяльнісного підходу до навчання на уроках історії (за 12-ти бальною шкалою);

·         дати відгук про проведений тренінг одним словом;

·         озвучити свої відповіді;

·         наклеїти стікери на нижню частину аркушу паперу для гри «Три П»;

Аркуші розміщуються на дошці

Викладач. Дякуємо всім учасникам за плідну роботу. Працюймо й надалі з любов’ю – до себе, до дітей, до життя! Адже все, що робиться з любов’ю, приречене на успіх! Матір Тереза стверджувала: «Любов додає сил, оживляє, відроджує. Людина, яка працює без любові, тільки заради заробітку, ніколи не отримає хороших результатів. Можна працювати протягом багатьох годин з любов’ю до своєї справи і не відчути втоми. І можна знесилитись після декількох хвилин роботи, якщо ви робите її з холодним серцем, без любові. Люди запитують себе, як стати невтомним. Секрет простий: любіть те, що ви робите, і тих, для кого ви це робите». Прислухаємося до порад цієї мудрої жінки!