Моделювання системи роботи РМО вчителів географії над науково-методичною проблемою

Петряєва Т.С.,
методист КНМУ "П'ятихатський РМК"

Робота, написана з метою аналізу та узагальнення практичних аспектів моделювання системи роботи РМО вчителів географії ЗНЗ П’ятихатського району над науково-методичною проблемою «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості» (2010-2015 роки),  знайомить з досвідом реалізації функцій, стратегічно-цільового управління та змістом науково-методичної роботи на районному рівні. Вдосконалення системи методичного супроводу розвитку креативності вчителів розглядається як запорука їх дієвості у розробці й реалізації власних педагогічних проектів.

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Функції науково-методичної роботи в дії

1.1. Реалізація діагностичної функції  методичної роботи з учителями-предметниками на районному рівні

1.2. Освітньо-організаційна та креативно-моделювальна складові управління науково-методичною роботою РМО

1.3.  Координація науково-методичної роботи вчителів географії ЗНЗ району

Розділ ІІ. Утвердження пріоритетів креативної освіти на рівні особистості вчителя як мета роботи  методиста

2.1. Сучасне трактування поняття «креативність»

2.2. Компоненти педагогічної креативності

2.3. Умови розвитку педагогічної креативності

Розділ ІІІ. Зміст покрокової роботи РМО вчителів географії над обласним науково-методичним проектом та її результативність

3.1. Робота РМО на підготовчому та організаційно-моделюючому етапах проекту

3.2. Продуктивна діяльність вчителів на ІІІ-ІV етапах проекту

3.3. Формування культури рефлексії вчителів-предметників на підсумковому етапі проекту

3.4. Презентація роботи членів РМО на обласному та республіканському рівнях

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Згідно з Національною стратегією розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки «зусилля органів управління освітою всіх рівнів, науково-методичних служб… мають бути зосереджені на реалізації пріоритетних напрямів розвитку освіти, подоланні наявних проблем, вирішенні перспективних завдань сталого розвитку» [3,с.10]. Оскільки умовою розвитку сучасної школи й освіти є інтелектуально-критичне сприйняття учителями соціально-педагогічної реальності, їхнє гнучке нестандартне мислення, стійка внутрішня мотивація до реалізації оригінальних ідей та інновацій на рівні змісту, форм і методів навчання, то, організовуючи науково-методичну роботу з учителями загальноосвітніх шкіл в рамках обласного проекту «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості» (2010-2015 роки), методична служба П’ятихатського району  поставила за мету створення системи забезпечення високоякісного рівня її функціонування, утвердження нових цінностей педагогічної діяльності, зміни пріоритетів у виборі вчителями методів і технологій навчання й виховання учнів.

У Положенні про районний (міський) методичний кабінет (центр) зазначено, що його діяльність «ґрунтується на принципах науковості, гнучкості й прогностичності науково-методичної роботи з педагогічними кадрами» [11]. Оскільки ця робота є «цілісним, закономірно побудованим динамічним об’єктом, у якому встановлений порядок взаємопов’язаних і взаємодійних складових елементів, що утворюють її внутрішню структуру» [1,с.19], то вона є системою, а методист – її конструктором. За В.Сагатовським, система – це скінченна множинна функціональних елементів й відношень між ними, виокремлена із середовища відповідно до певної мети в межах визначеного часового інтервалу [4]. Методологічною основою вивчення системи є системний підхід – один із способів дослідження, за яким досліджуваний об’єкт розчленовують на елементи, що їх розглядають в єдності, тобто як систему. А. Немченко вважає, що системний підхід є найбільш впорядкованою надійною основою для управління складними сферами взаємозв’язаної діяльності, дозволяючи розкривати й аналізувати складові компоненти системи і послідовно поєднувати їх один з одним [5]. Визначення елементів системи допомагає зрозуміти, чим керувати, на які елементи впливати, щоб вона функціонувала ефективно. За твердженням Ю. Конаржевського, системний підхід – це методологічна орієнтація в науковому пізнанні об’єктивної дійсності і практика управління складними системами [13].

Представники української педагогічної науки, розглядаючи здебільшого теоретичні аспекти управління науково-методичною роботою, переконливо доводять переваги системного підходу до неї (Н. Мельник [2,с.101-108], В. Пуцов [12,с.14-19], Є. Павлютенков, В. Крижко [6], А. Стельмах [13] та ін.). «Планування розвитку системи науково-методичної роботи – це, по суті, прийняття реального управлінського рішення щодо моделювання оптимального варіанта управління нею», – стверджував І. Жерносек [7,с.20-15].

Темою даного дослідження обрано моделювання системи роботи РМО вчителів географії над науково-методичною проблемою, об’єктом дослідження є науково-методична робота з учителями географії ЗНЗ П’ятихатського району; предметом дослідження – структурні, управлінські  і змістові складові науково-методичної роботи з географами. Мета дослідження – аналіз та узагальнення практичних аспектів моделювання системи роботи РМО вчителів географії. Завдання дослідження – визначення відповідності результатів науково-методичної роботи з учителями географії ЗНЗ району меті діяльності методиста – утвердження пріоритетів креативної освіти на рівні особистості вчителя. Для розв’язання поставленого завдання використані такі методи дослідження, як аналіз, синтез, конкретизація, узагальнення, моделювання, спостереження, опис, систематизація. Практичне значення дослідження полягає у висвітленні оригінальних ідей та інновацій на рівні змісту і форм науково-методичної роботи з учителями-предметниками у рамках РМО.

Розділ І. Функції науково-методичної роботи в дії

Науково-методична робота – складова єдиної системи безперервної освіти педагогічних працівників і цілісна система взаємопов’язаних заходів, дій, засобів, що заснована на досягненнях науки, передового досвіду і конкретному аналізі професійних потреб педагогічних працівників. Ефективне управління такою динамічною системою можливе за умови якісної реалізації її функцій.

1.1. Реалізація діагностичної функції  методичної роботи з учителями-предметниками на районному рівні відбувається через аналіз кількісного та якісного складу членів РМО (беруться до уваги освіта, стаж педагогічної роботи, кваліфікація, фах – у сільських школах часто географію викладають спеціалісти з інших предметів), вивчення кола проблем, які цікавлять учителів, пріоритетних для них форм організації роботи. Ці питання з’ясовуються шляхом анкетування, що надає кожному реальну можливість не тільки брати участь у плануванні заходів із підвищення професійної компетентності, а й забезпечує відповідність діяльності РМО індивідуальним запитам педагогів (Додаток 1). Тож, виконуючи сигнально-інформаційну функцію, анкетування сприяє реалізації принципів спрямованості і конкретності у роботі РМО.

Діагностика рівня теоретично-практичної готовності учителів до вирішення науково-методичної проблеми проводиться на основі контрольно-оцінювального тестування (Додаток 2). Аналіз виконання тестових завдань дає змогу вчителю цілеспрямовано керувати індивідуальним процесом самоосвіти і самовдосконалення, а на рівні РМО – виявляти особистісні зміни в розвитку професійних компетентностей педагогів і коригувати зміст, методи і форми колективної роботи у разі потреби. Якщо анкетування і тестування вчителів практикуються на першому етапі роботи над проблемою, то на інших етапах  проводиться опитування з метою відслідковування індивідуальної діяльності вчителів, результативності роботи по самоосвіті, виявлення потреб учителів у консультаціях, майстер-класах, обміні досвідом вирішення проблемних питань на рівні РМО. У той же час аналіз опитування дає можливість своєчасно вносити зміни у річні та перспективний плани, визначатися не тільки з адресною допомогою, а й колом учителів, які її можуть надати.

З метою відстеження індивідуальних професійних змін, результативності педагогічної діяльності вчителів-предметників проводиться моніторинг їх досягнень за певними показниками по роках (Додаток 3). Використання моніторингу як форми педагогічної діагностики забезпечує мотивацію зростання професійної майстерності, стимулювання творчих пошуків, підвищення результативності роботи вчителів, формує в них адекватну самооцінку власного педагогічного досвіду, визначає напрямки вдосконалення методичної роботи з учителями району на перспективу.

1.2. Освітньо-організаційна та креативно-моделювальна функції методичної роботи з учителями географії реалізуються через їх участь у колективних, групових та індивідуальних видах діяльності (Додаток 4).           

Реалізація локального підходу у географічному краєзнавстві – пріоритетний напрямок роботи РМО у 2010-2015 рр. Поряд із традиційними колективними формами роботи РМО (семінар-практикум, науково-методичний семінар, інструктивно-методичне засідання) знаходять практичне втілення такі цікаві форми роботи, як автопортрет учителя, відеосалон, практична робота, екскурсії на природно-господарські об’єкти району і області, фестиваль педагогічних інновацій, тренінг з використання ІКТ, огляд індивідуальних систем роботи над проблемою у формі педагогічної мозаїки.

Якщо погодитися з твердженням Конфуція, що «від незнання до знань ведуть три шляхи: шлях роздумів – найблагородніший, шлях наслідування – найлегший, шлях досвіду – найгіркіший» [1,с.20], то креативні вчителі обирають найблагородніший, але в той же час найгіркіший шлях – шлях проторення дороги для інших. Такі вчителі об’єднуються у творчу групу, діяльність якої носить випереджальний характер і базується на принципах науковості, єдності теорії і практики.

У районі створено довгострокову творчу групу у складі 7 вчителів. У 2010-2015 роках вони працювали над проблемою «Формування предметних географічних компетентностей учнів  методами проектної та інформаційно-комунікаційної технологій». Науково-методична складова діяльності творчої групи тісно пов’язана з краєзнавчо-дослідницькою, оскільки метою її роботи було визначено створення навчального посібника з географії П’ятихатщини. Група працює на колективно-розподільній основі, її робота спрямована на практично корисні, продуктивні проміжні та кінцеві результати, здійснюється за поетапним алгоритмом (Додаток 5).

Індивідуальна складова роботи над науково-методичною проблемою починається з вибору кожним учителем теми самоосвіти, сформульованої в рамках реалізації обласного проекту, визначення мети і шляхів її досягнення. В порядку допомоги учителям запропоновано орієнтовні теми і алгоритм довгострокової роботи по самоосвіті [9,с.6].

Коло дій по вирішенню індивідуальної науково-методичної проблеми вчителі визначають самостійно, конкретизуючи перспективний і уточнюючи річні плани по самоосвіті. Методист РМК і керівник РМО шляхом опитування прослідковують результати діяльності кожного вчителя, залучають їх до активної участі у діяльності РМО за принципом «навчаючи – вчуся», що унеможливлює сталу пасивність педагогів, споживацьку позицію щодо методичної діяльності на районному рівні.

Процес індивідуальних професійних змін, узагальнені характеристики педагогічної успішності, показники результативності самоосвіти у міжатестаційний період традиційно оцінюються самими учителями через оформлення творчих звітів, проте починає запроваджуватися і стає пріоритетною більш ефективна форма оцінювання самоосвітньої діяльності – портфоліо. Проблемно-орієнтоване портфоліо дозволяє і визначити динаміку кваліфікаційного зростання учителя, і накопичувати й демонструвати його здібності до творчого практичного застосування методичних надбань, і презентувати власні творчі напрацювання та досягнення з вирішення науково-методичної проблеми перед колегами по РМО, і вибудовувати перспективи подальшого саморозвитку та самовдосконалення.

1.3. Координаційна функція управління науково-методичною роботою реалізується у процесі аналізу результативності творчого пошуку кожного вчителя, динамічного зв’язку між творчою групою і РМО, узгодження їх роботи через перспективне і річне планування.

Здійснюючи перспективне прогнозування поетапної науково-методичної діяльності РМО, що деталізується і конкретизується у річних планах, методична служба дотримується випереджально-моделювального принципу (Додаток 6). Щоб досягти істотних результатів роботи над науково-методичною проблемою, охоплюються як навчальна, так і виховна робота з предмету; планування опрацювання проблеми складається колегіально і всі вчителі беруть участь у її реалізації. Пріоритетні напрями роботи РМО («Реалізація локального підходу у географічному краєзнавстві»), творчої групи («Формування предметних географічних компетентностей учнів методами проектної та інформаційно-комунікаційних технологій») та індивідуальної роботи вчителів знаходяться у змістовному взаємозв’язку з обласним проектом. Перебуваючи у єдиному освітньому процесі, вчителі активно обмінюються інформацією і досвідом.

Розділ ІІ. Утвердження пріоритетів креативної освіти на рівні особистості вчителя як мета роботи методиста

2.1. Пріоритетність розвитку якісно нової освіти вимагає переходу від управління оперативного до стратегічно-цільового. У зв’язку з цим відповідальною частиною управління науково-методичною роботою з педагогічними працівниками є визначення її мети – запланованого результату діяльності [12,с.17]. Оскільки мета трансформується відповідно до соціального замовлення суспільства, а воно спрямовує сучасну освіту на виховання компетентної людини-новатора, яка уже в стінах школи оволодіває прийомами творчої інноваційної діяльності,  то й кінцевим результатом діяльності методиста бачиться утвердження пріоритетів креативної освіти на рівні особистості вчителя як запоруки зростання компетентностей учнів.

Терміном «креативність» сьогодні позначають творчість, що не тільки висуває ідеї, але й доводить їх до конкретного практичного результату. Педагогічна креативність – це динамічна якість учителя, що зумовлює інноваційний активно-пошуковий процес організації його педагогічної діяльності та виявляється в уміннях:

·   нестандартно (творчо) розв’язувати професійні проблеми, використовуючи найбільш оптимальні засоби;

·   успішно взаємодіяти з оточенням, особливо за нестандартних ситуацій;

·   створювати нові оригінальні продукти педагогічної діяльності, що мають особистісну й соціальну значущість;

·   нетрадиційно підходити до організації навчально-виховного процесу;

·   розвивати креативність дітей.

2.2. Компоненти педагогічної креативності різнотипні:

·  внутрішні – мотиваційний (прагнення до нового, гуманістичні настановлення), когнітивний (загальні професійно-педагогічні знання, знання теорії педагогічної креативності), рефлексивний (усвідомлення проблем, сприйняття невизначеності);

·  зовнішні – організаторський (соціальна спрямованість, стимулювання й створення креативного середовища), діяльнісний (дивергентне та системне мислення, комунікативність), продуктивний (демонстрація зразків результатів педагогічної креативності, креативний ступінь рішення навчально-виховних завдань) [8,с.39-40].

Дивергентне мислення – тип мислення, що відбувається в різних напрямах та дозволяє варіювати шляхи розв’язання проблеми, отримувати несподівані висновки і результати (Дж. Гілфорд). Дивергентне мислення  педагогів характеризують такі якості:

·   швидкість (здатність висловлювати максимальну кількість ідей у певний проміжок часу);

·   гнучкість (здатність висловлювати широке коло різноманітних ідей);

·   оригінальність (здатність породжувати нові нестандартні ідеї);

·   точність (закінченість, здатність удосконалювати або надавати завершений вигляд своїм думкам).

2.3. Креативність як динамічну якість особистості не можна сформувати, її можна тільки виховати і розвинути. Проте, якщо пряме навчання продуктивній творчості неможливе, то цілком можливе створення умов, що стимулюють її.

Зрозуміло, розвитку креативності вчителів, як і всіх людей взагалі, перешкоджають численні фактори: а) ситуативні (ліміт часу; стан стресу, підвищеної тривожності; бажання швидко знайти рішення; занадто сильна або занадто слабка мотивація; наявність фіксованої установки на конкретний спосіб вирішення проблеми; невпевненість у своїх силах, викликана попередніми невдачами; страх; підвищена критика оточення тощо); б) особистісні (конформізм; невпевненість у собі; занадто сильна впевненість; емоційна пригніченість і стійке домінування негативних емоцій; уникнення ризикованої поведінки; домінування мотивації уникнення невдачі над мотивацією прагнення до успіху; висока тривожність, як особистісна риса; сильні механізми особистісного захисту і ряд ін. чинників). Тому процес їх мотивації до продуктивної творчості, тобто створення відповідних умов, повинен бути постійним і системним. Досвід доводить, що сплеск креативності, висока внутрішня мотивація вчителя виникають у випадку, коли:

- методист спільно з учителями окреслює дальні і ближні цілі діяльності, формує образ передбачуваного результату;

- учитель вважає завдання, що перед ним ставиться, цікавим, значущим, достатньо складним, проте виконуваним;

- методист виступає не тільки каталізатором (збуджувачем, прискорювачем) творчої діяльності, а й індикатором (прикладом) для наслідування;

- учитель відчуває довіру і підтримку з боку методиста;

- методист підкреслює внесок учителя у загальну справу, критикує лише конструктивно, здійснює індивідуальний підхід, враховуючи темперамент, характер, життєві обставини учителя;

- учитель усвідомлює користь власного досвіду для себе особисто, учнів, колег;

- між методистом і вчителем встановлюються комфортний емоційний взаємозв’язок, спілкування на паритетних засадах.

Коли задіяні ще й різноманітні механізми і фактори стимулювання креативності (наслідування, індукції творчості від одного педагога до іншого, резонанс, ланцюговий механізм, атмосфера змагальності тощо) [6,с.45-47], творчий підхід до педагогічної справи стає для вчителів не винятком, а правилом.

Ефективність окреслених прийомів з утвердження пріоритетів креативності у свідомості та діяльності вчителів, механізмів і факторів її стимулювання підтверджується результативністю роботи методичного об’єднання учителів географії загальноосвітніх шкіл району.

Розділ ІІІ. Зміст покрокової роботи РМО вчителів географії над обласним науково-методичним проектом та її результативність

В основу роботи РМО вчителів географії над обласним науково-методичним проектом «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості» (2010 – 2015 рр.) покладено покроковий підхід.

3.1. На І, підготовчому, етапі науково-методичного проекту з учителями географії ЗНЗ району проведено науково-методичний семінар, у ході якого членами творчої групи висвітлено теоретичні засади формування предметних географічних компетентностей учнів  та проектного навчання, а з метою закріплення практичних навичок учителів по розробці навчально-методичних проектів виконано практичну роботу «Складання та захист моделі навчального проекту з реалізації краєзнавчого підходу у шкільній географічній освіті». Діагностика рівня теоретично-практичної готовності учителів до вирішення науково-методичної проблеми проведена шляхом контрольно-оцінювального тестування. Аналіз результатів виконання тестових завдань виявив позитивні зміни у розвитку професійних компетентностей педагогів, розуміння ними поняття «компетентність», суті компетентнісного підходу в освіті, знання методичних прийомів формування інформаційної, просторово-хронологічної, самоосвітньої, комунікативно-мовленнєвої, полікультурної, дослідницької та інших географічних компетентностей.

Висвітлюючи тему семінару-практикуму «Забезпечення саморозвитку та самореалізації учнів засобами географії», вчителька Чумаківської ЗШ        І-ІІІ ст. Мастєрова Н. провела змістовний урок з курсу «Географія материків і океанів» (7 клас) за темою «Особливості прояву кліматотвірних чинників у зв’язку з географічним положенням та розміром материка Євразія», виховний захід  – географічну візитівку села Чумаки «Село моє, для мене ти єдине». Реалізуючи власний творчий потенціал, учні разом з учителями школи  та старожилом села Свистуном В. висловили любов до рідної землі у віршах, малюнках, фото та піснях. У порядку обміну досвідом та з метою подальшого вдосконалення роботи із самооцінювання педагогічної діяльності представлено автопортрети учителів Яцук С., Петльованої Л., Троян Т., проблемно-орієнтоване портфоліо Кіцели І., розпочато опрацювання індивідуальних таблиць «Моніторинг конкретних досягнень учителя географії».

Протягом ІІ, організаційно-моделюючого, етапу обласного проекту, що передбачав пошук, обробку та апробацію передового досвіду з проблем розвитку креативності учасників педагогічного процесу, здійснювалося оформлення і практичне відпрацювання вчителями-предметниками власних розробок, колективне обговорення індивідуальних наробок, їх корекція для вдосконалення системи педагогічного супроводу творчого розвитку особистості школярів. На семінарі-практикумі на базі Пальмирівської ЗШ І-ІІ ст. на тему «Забезпечення творчої самореалізації дитини в інформаційно-комунікаційному просторі» продемонстровано досвід учителя школи Бондаренка М. з вирішення даної проблеми при опрацюванні краєзнавчого матеріалу на уроці з курсу «Соціально-економічна географія України» (9 кл.) на тему «Економіка району як складова економіко-територіального поділу України (Придніпровський економічний район)».

Презентація досвіду роботи учителя Яхновця Я. з реалізації діяльнісної складової змісту географічної шкільної освіти відбулася на відповідному тематичному семінарі-практикумі на базі Саївської ЗШ І-ІІІ ст. Вчителі району подивилися й обговорили зміст і методи, застосовані колегою на уроці з курсу «Фізична географія України» (8 кл.) на тему «Природно-територіальні комплекси, екологічні проблеми та природоохоронні території П’ятихатщини».

Педагогічна творчість не обмежується навчальними планами і програмами. До 80-річчя Дніпропетровської області у 2012 році групою вчителів географії проведена серйозна пошуково-дослідницька робота, до якої активно залучалися учні: вивчалася діяльність об’єктів господарювання (ТОВ «Чапаєва Агро», фермерського господарства «Влада», приватного підприємства з вирощування садженців троянд ПП Галаган, метеорологічної станції Комісарівка, Ерастівського кар’єроуправління, кінного племрепродуктора на базі Ерастівської дослідної станції) та природоохоронних підприємств і територій (П’ятихатського та Лихівського лісництв ДП «Верхньодніпровське лісове господарство», заказників державного значення: лісових – «Комісарівського» і «Грушуватського», ботанічного – «Грабівського» та ботанічного заказника місцевого значення «Урочище Балка Яранська»). Для широкого загалу в лютому-жовтні 2012 р. на сторінках районної громадсько-інформаційної газети «Злагода», а також на сайті РМК (http://metodkabpyatuhatki.klasna.com/uk/site/geografiya.html) розміщено серію статей:

·        Бандуріна А. Успіх – у новітніх технологіях

·        Бондаренко М. Не хлібом єдиним

·        Грідіна Н. Тут знають все про погоду

·        Корженевська О., Плахотнік Л. Ерастівські граніти

·        Павлова Н., Малоок Є. Краса степів П’ятихатських

·        Петряєва Т. Ріднокраю заказники ботанічні

·        Чирва С., Петльована Л., Чорна І. Зелене багатство ріднокраю.

3.2. У ході вирішення завдань ІІІ, креативного, етапу роботи над проблемою проведено семінар-практикум на базі Культурянської ЗШ І-ІІ ст. на тему «Планування індивідуальних досягнень та відстеження ефективності навчальної праці учасників навчально-виховного процесу», на якому був представлений досвід учителя школи Томчука А. з вирішення даної проблеми при опрацюванні краєзнавчого матеріалу на уроці з курсу «Фізична географія України» (8 кл.) на тему «Моніторинг довкілля. Природоохоронні заходи». Вчителі побачили високу результативність пошуково-дослідницької роботи восьмикласників з вивчення проблем забруднення околиць рідного села побутовими відходами та забезпечення його жителів екологічно чистою питною водою, зацікавленість дітей в охороні навколишнього природного середовища.

До 90-річчя П’ятихатського району, що святкувалося у вересні 2013 року, закінчено оформлення слайдо- та відеофільмів, переглянутих і обговорених учителями під час роботи відеосалону «Мій рідний край – моя земля», а пізніше розміщених на сайті методкабінету. За змістом деякі з цих мультимедійних проектів краєзнавчо-дослідницькі («Заповідні куточки П’ятихатщини» Петряєвої Т., «Саксаганський борошномельний млин» Корженевської О., «Малі річки П’ятихатщини» Міщенка М., «Агровиробниче товариство «Агроцентр-К» Малоок Є., «Запорука успіху – новітні агротехнології» Бандуріної А.), окремі – загальногеографічні («Степ», «Времена года в степи» Козачок І.), інші – філософські («Від екології природи – до екології душі» Кіцели І., «Землі української малесенький куточок – моє село» Савченко О., «Мій рідний край Чумаки» Мастєрової Н., «Мій рідний край, моя Комісарівка» Швець Л., «Рятуймо, люди, світ й гармонію природи!» Плахотнік Л.).

У рамках IV, коригуючого, етапу роботи над проектом у 2013 р. проведено районний семінар-практикум на тему «Розвиток креативності учнів засобами шкільної географічної освіти» на базі Комунарівської ЗШ І-ІІІ ст. Учитель школи Петльована Л., презентуючи власний досвід роботи над означеною проблемою, показала фрагмент узагальнювального уроку з розділу «Географічне пізнання Землі» (курс «Загальна географія», 6 клас), надавши колегам можливість побачити в дії методичний прийом-гру «Морський бій». Учителька започаткувала розробку геоекологічних стежин і, зацікавлюючи даним напрямком роботи своїх колег, провела відеопрезентацію першої такої стежини – «Воронівські краєвиди».

Дослідження розвитку особистості вчителів у процесі вдосконалення їх фахових знань та умінь, зростання професійної майстерності задля підвищення якості навчально-виховного процесу проведено в рамках Фестивалю педагогічних інновацій [10]. У ході фестивалю відбувся обмін досвідом із застосування попередньо обраних для огляду інновацій; дана оцінка вчителями власного включення в інноваційні процеси; визначено серед апробованих інноваційних технологій найбільш оптимальні, ефективні та перспективні; виявлено лідерів та аутсайдерів педагогічних інноваційних процесів для подальшої корекції науково-методичної роботи на рівні РМО; досвід Корженевської О. з використання ІКТ визнано гідним проведення нею відповідного майстер-класу для колег.

Табл. «Оцінка вчителем ___________________ конкретної інновації

та власного включення в інноваційні процеси»

№ з/п	Назва інновації	Оптимальна/ Ефективна / Перспективна	Етап інноваційного процесу, на якому знаходиться вчитель
			засвоєння	насичення	рутинізація	криза
1	Інформ.-комунікаційні  технології
2	Технологія проблемного навчання
3	Технологія  навчально- ігрової діяльності
4	Технологія інтерактивного навчання
5	Технологія  навчання на основі опорних схем
6	Технологія  модульно- блочного навчання
7	Технологія проектної діяльності

Після аналізу заповнених учителями карток з таблицею «Оцінка вчителем конкретної інновації та власного включення в інноваційні процеси» встановлено, що із 7-ми запропонованих для розгляду інноваційних технологій найбільш впроваджуваними є технології навчання на основі опорних схем і знакових моделей (22 чол.), навчально-ігрової діяльності та інтерактивного навчання (21 чол.), інформаційно-комунікаційна технологія (20 чол.), технології проблемного навчання (17 чол.) та проектної діяльності (14 чол.). Вони визначені вчителями як оптимальні, ефективні та перспективні. Що стосується оцінки власного включення в інноваційні процеси (маються на увазі саме ці технології), то вчителі визначили своє перебування на етапах:

- засвоєння (апробації та діагностики результатів) – 27%;

- насичення (широкого впровадження з позитивною результативністю) –   55%;

- рутинізації (перетворення інновації в норму, традицію) – 18%.

Що стосується технології модульно-блочного навчання, то 64% вчителів оцінили її для себе як кризову, тобто таку, що вичерпала можливості нововведення.

Екскурсію вчителів географії та історії до м. Дніпропетровська на комплекс «Інтерпайп Сталь», що відбулася у листопаді 2013 року, можна назвати екскурсією в майбутнє. Вчителі на власні очі побачили перший виробничий комплекс в Україні, на якому умови праці перевершують стандарти лідерів сталеплавильної галузі, а культура виробництва й інноваційні технології поєднані з найкращими зразками сучасного мистецтва (http://petryaeva7.blogspot.com/). Перегляд програми «Сонячний пульс» у Дніпропетровському планетарії, спілкування з його працівниками також залишаться незабутніми для екскурсантів.

Досвід вчителів Виноградівської ЗШ І-ІІІ ст. Сербіна В. та Чистопільської ЗШ І-ІІ ст. Негоди О. з реалізації методу проектів при викладанні географії в школі був представлений на районному семінарі-практикумі, що відбувся у квітні 2014 р. Після показу тематичної презентації з досвіду роботи Сербін В. провів колег історико-геоекологічною стежиною «Земля моїх батьків – моя земля». Подорож стежиною викликала у вчителів захоплення і школою, і весняним ліском, і занедбаним парком колишнього поміщика Рибки, і тихим ставком, і мисливським будиночком, і величавим курганним могильником, і привітною балкою Запорізькою з чистою і холодною джерельною водою, що й не дивно – жива природа завжди вабить і зцілює людські душі. Дитячі проекти про Червону книгу, природоохоронні об’єкти і території були представлені на уроці Негоди О. з курсу «Загальна географія» (6 клас) по темі «Вплив господарської діяльності людини на грунтовий та рослинний покриви, тваринний світ суходолу і океану. Охорона біосфери».

У 2014 році творча група, розширена за рахунок залучення до роботи у підгрупах інших вчителів, завершила роботу з розробки й оформлення електронного посібника з локальної географії «Географія рідного краю. П’ятихатщина. Посібник для вчителів та учнів» (https://yadi.sk/i/x8SswzFkfVspn). Збірка, створена спільними зусиллями Козачок І., Жалдак Т., Шевченко І., Мастєрової Н., Левченко Л., Плахотнік Л., Міщенка М., Томчука А., Галафастової Т., Яхновця Я. та ін., містить характеристику географічного положення, геральдики й топоніміки, геологічної будови, рельєфу та мінерально-сировинних і земельних ресурсів, внутрішніх вод, рослинного і тваринного світу, господарської діяльності населення та її впливу на навколишнє природне середовище (розділ І); опис окремих господарських і природних об’єктів краю (розділ ІІ).

Роботу методоб’єднання вчителів географії упродовж 2011-2015 років не можна уявити без роботи на місцевості. Це і зустрічі з цікавими людьми під час екскурсій на підприємства (наприклад, з Малицьким Віктором Григоровичем – лісничим П’ятихатського лісництва, відмінником лісового господарства України, нагородженим орденом «Знак Пошани» та відзначеним почесним званням «Заслужений лісівник України»; техніком  кінного племрепродуктора на базі Ерастівської дослідної станції Заярським Іваном; головним інженером Ерастівського кар’єроуправління Марченком О.О, директором метеостанції Комісарівка Малоок К.І., директором ПП з вирощування саджанців троянд «Галаган» Галаган Н.), і знайомство з ландшафтами і водними ресурсами краю (огляд балки «Куряча», русла річки Саксагань, Золотарівського водосховища, витоку річки Жовтої, каскаду ставків на території Богдано-Надеждівської сільської ради тощо). Натхненні побаченим, вчителі активізували екскурсійну і пошуково-дослідницьку роботу з учнями. Ідея створення геоекологічних стежин (розробка маршрутів, опрацювання військово-топографічних та інших карт Катеринославської губернії ХІХ ст., різних сучасних тематичних карт Дніпропетровської області, вивчення походження і смислового значення мікротопонімів, організація дослідницької і суспільно-корисної роботи на маршрутах – визначення режиму живлення водойм, типу грунтів, причинно-наслідкових зв’язків у формуванні рельєфу місцевості та локальних екосистем, розчищення джерел тощо) захопила не тільки географів, а й істориків, тож методкабінет дієво підтримав учителів у реалізації нового для них проекту. У 2014 році для вчителів географії та історії, організаторів позакласної та позаурочної роботи і просто любителів мандрів, які хочуть знати свій рідний край, видано електронну збірку «Стежинами П’ятихатщини (Паспорти історико-геоекологічних стежин)» (https://yadi.sk/d/KBOepvkxej4t2). Автори збірки Петльована Л., Сербін В., Савченко Г. та Савченко О., Процак Н., Троян Т., Ісаєва О. та Левченко Л., Лемещук А., Івченко С. та Плахотнік Л., Сторчак А. та Мастєрова Н., Томчук А. знайомлять читачів з пам’ятками історії та монументального мистецтва, об’єктами культурної спадщини, природи, виробничої і невиробничої діяльності людей на маршрутах, прокладених ними по найбільш цікавих місцях П’ятихатщини. Можливо, колись стежками нашого прекрасного степового краю, дослідженими й описаними вчителями та їх вихованцями, захочеться помандрувати не тільки його мешканцям!

3.3. У ході V, підсумкового, етапу обласного проекту «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості», у жовтні 2014 р. проведено районний семінар-практикум на тему «Розвиток компетентностей учнів на уроках географії» на базі Мар’янівської ЗШ І-ІІ ступенів. Учитель школи Процак Н., презентуючи власний досвід роботи над означеною проблемою, показала урок вивчення нового матеріалу з теми «Води суходолу Африки» (курс «Географія материків і океанів», 7 клас), надавши колегам можливість побачити в дії методичні прийоми «Очікування», «Дивуй», «Мандрівка», метод незакінченого речення, активне використання ІКТ.  Досвідом роботи із забезпечення творчої самореалізації дитини в інформаційно-комунікаційному просторі поділилася і Корженевська О., провівши з учителями тренінг «Використання ІКТ для формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів». Під час екскурсії геоекологічною стежиною «Посеред антропогенного степу», проведеної Процак Н., вчителі ознайомилися з напрямами використання антропогенно-трансформованих територій у долині річки Жовтої, побували на водоочисному підприємстві «Жовтоводський водоканал» ДОР».

Уміння по створенню власної системи навчання і виховання учнів були продемонстровані вчителями у ході педагогічної мозаїки – огляду індивідуальних систем роботи над обласною науково-методичною проблемою у березні 2015 р. (Додаток 7). Під час виступів учителів із досвіду роботи, їх індивідуальної, групової та колективної роботи над рефлексивною карткою щодо організації самоосвітньої роботи, узагальненими висновками щодо роботи учасників РМО із самоосвітньої діяльності та рекомендаціями з удосконалення роботи по самоосвіті продовжувалося формування культури рефлексії вчителів-предметників (аналіз, переосмислення й узагальнення набутого суб’єктивного досвіду, критична самооцінка власних досягнень з вирішення проблеми, визначення орієнтирів на майбутнє). За результатами огляду сформовано електронну збірку матеріалів (виступів і презентацій), представлених учителями (https://yadi.sk/d/xvqE_y6BhysZb).

З метою відслідковування індивідуальних професійних змін, результативності педагогічної діяльності учителів-предметників продовжується й моніторинг їх конкретних досягнень. У 2014/2015 н.р. лідерами моніторингу серед вчителів географії, спеціалістів за фахом, стали Корженевська О.Р., Козачок І.Г. та Савченко О.Ю., які набрали 36, 31 і 20 балів відповідно.

3.4. Власні педагогічні здобутки вчителі пропагують через публікації у засобах масової інформації, участь у фахових конкурсах, педагогічних виставках. Так, їх продуктивна творчість знайшла своє відображення у збільшенні друкованої продукції як на сторінках районної громадсько-інформаційної газети «Злагода» та електронного журналу «Педагогічний вісник», що видається КНМУ «П’ятихатський РМК», так і республіканських фахових видань. Тільки протягом 2014-2015 рр. в останніх опубліковано:

-   Петльована Л.Л. Паспорт геоекологічної стежини. На прикладі стежини в околицях с. Комунарівка // Географія. – 2014. – № 23-24. – С. 38-44.

-   Корженевська О.Р. Знавці блакиті України. Конкурс для учнів 8-го кл. на прикладі Дніпропетровщини // Географія. – 2014. – № 23-24. – С. 50-54.

-          Козачок І.Г. Гідросфера, 6 клас // Географія. – 2015. – №  5-6. – С. 21-23.

-  Корженевська О.Р. Забезпечення творчої самореалізації дитини в інформаційно-  комунікаційному просторі // Географія. – 2015. – № 7-8. – С. 8-16.

-    Савченко Г.В., Савченко О.Ю. Козацькими шляхами. Історико-геоекологічна стежина // Географія. – 2015. – № 9-10. – С. 66-73.

-      Савченко О.Ю. Безробіття: причини, форми та наслідки // Економіка в школах України. – 2015. – № 3. – С. 17-21.

-        Савченко О.Ю. Інтелектуальна гра «Фортуна» // Економіка в школах України. – 2015. – № 6. – С. 15-19.

В обласному турі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2014» в номінації «Географія» взяла участь учителька Саксаганської ЗШ І-ІІІ ст. Корженевська О. Вона представила на конкурс матеріали, в яких висвітлила власний досвід з використання Інтернет-технологій, мультимедійних програмних  засобів, офісного  та  спеціалізованого  програмного  забезпечення при проведенні різних типів уроків, на всіх етапах уроку, а також у позаурочній роботі.

На обласній виставці-презентації «Педагогічні здобутки освітян Дніпропетровщини – 2015» була представлена методична розробка вчительки П’ятихатської ЗШ І-ІІІ ст. № 3  Грідіної Н. «Ігрові методи навчання на уроках географії».

 Презентація досвіду з проектування системи роботи РМО вчителів географії над науково-методичною проблемою проводилась методистом під час обласних семінарів, що проходили на базі району:

·  керівників РМО вчителів географії з проблеми «Розвиток компетентностей учнів в умовах інноваційної школи» 19 жовтня 2011 р.;

·  керівників методичних служб області по темі «Інноваційні підходи до організації науково-методичної роботи з педагогічними працівниками в умовах компетентнісно зорієнтованої освіти» 9 жовтня 2013 р. (Додаток 8).

Висвітлення досвіду здійснювалася і через республіканські журнали:

-    Петряєва Т.С., Козачок І.Г. Фестиваль педагогічних інновацій // Географія. – 2014. – № 15-16. – С. 59-65.

-   Петряєва Т. Пріоритети креативної освіти // Методист. – 2015. –  № 1. –  С. 39-42.

- Петряєва Т.С. Утвердження пріоритетів креативної освіти на рівні особистості вчителя // Географія. – 2015. – №  5-6. – С. 3-6.

Висновок

Отже, підвищення якості реалізації функцій, стратегічно-цільове управління науково-методичною роботою на районному рівні, аналіз сучасних педагогічних ідей, соціального замовлення і вимог суспільства до шкільної освіти в цілому і географічної зокрема, організація вироблення нової системи цінностей, проектування основних напрямів оновлення педагогічної діяльності, системний аналіз і оцінка досягнень вчителів безумовно сприяють вдосконаленню системи роботи РМО вчителів-предметників над науково-методичною проблемою, розвитку їх креативності у розробці й реалізації власних педагогічних проектів.

         Об’єднані єдиним потоком науково-методичної діяльності на рівні РМО, вчителі географії зберігають свою індивідуальність і самобутність, оскільки головним продуктом науково-методичної системи визнається не «оптимізований» педагогічний продукт (уніфікований за своїм характером і обов’язковий відносно застосування), а інноваційний продукт творчої пошукової діяльності науковців і вчителів-практиків, зорієнтований на забезпечення особистісного зростання та всебічний розвиток учнів.

          На черзі денній – створення вчителями географії власної системи відстеження результатів навчально-пізнавального і соціального розвитку школярів як основи для визначення напрямів і перспектив свого професійного вдосконалення, стимулювання креативного потенціалу дітей задля успішного виконання суспільного замовлення: формування конкурентно-спроможного випускника. В цих умовах найбільш перспективним відповідним супроводом учителів з боку методиста бачиться проектування локальної кластерної системи науково-методичної роботи [2,с.106-107], що стане логічним вектором розвитку вже сформованого методичного простору.

ЛІТЕРАТУРА 

1.      Даценко О. РМК в дії : про роботу методиста РМК з учителями географії // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2010. – № 18. – С. 19-22.

2.  Інноваційні підходи до формування та розвитку професійної компетентності педагогічних працівників у системі неперервної освіти. Тематична збірка праць. – Рівне : ПП Лапсюк, 2012. – 508 с.

3. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.meduniv.lviv.ua/files/info/nats_strategia.pdf

4. Великий тлумачний словник сучасної української мови. – 5-те вид. – К. : Ірпінь : Перун, 2005. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Система

5. Немченко А.Б., Ніраз І.В. Методологія системного підходу в управлінні організацією [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kntu.kr.ua

6.      Павлютенков Є.М., Крижко В.В. Організація методичної роботи. – Х. : Вид. група «Основа», 2006. – 80 с.

7.  Пахолівецька М.В. Науково-методичне забезпечення підвищення кваліфікації педагогів у міжкурсовий період // Завучу. Усе для роботи. – 2012. – № 17-18. – С. 20-15–20-25.

8.     Петряєва Т. Пріоритети креативної освіти // Методист. – 2015. – № 1. – С. 39-42.

9.  Петряєва Т.С. Система роботи вчителів географії над науково-методичною проблемою // Географія. – 2013. – № 1. – С. 4-11.

10.  Петряєва Т.С., Козачок І.Г. Фестиваль педагогічних інновацій // Географія. – 2014. – № 15-16. – С. 59-65.

11.  Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр) // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2009. – № 13. – С. 18-25.

12.  Робота методкабінету / Упоряд. Л.Галіцина. – К. : Вид. дім «Шкіл. світ» : Вид. Л. Галіцина, 2005. – 128 с.

13. Стельмах А.Г. Системний підхід до організації роботи педагогічного колективу над науково-методичною проблемою [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zippo.net.ua/index.php?page_id=528

 

Додаток 1

Анкета

для вчителів географії ЗНЗ П’ятихатського району

з визначення напрямків роботи

 над обласним науково-методичним проектом

“Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості”

(2010 – 2015 рр.)

 1. Назва школи _________________________________________________________________

 2. Прізвище, ім’я, по батькові учителя  _____________________________________________

 3. Дата народження __________  4. Освіта  ________ 5. Спеціальність ___________________

 6. Педстаж:      до 3-х р.;       від 3 до 10 р.;     від 10 до 20 р.;      більше 20 р.

     педагогічна кваліфікація ___________ звання __________________________________

 7. Наявність навчального кабінету _______, оцінка відповідності його географічної складової «Положенню про навчальні кабінети ЗНЗ» за 12-бальною системою        _________

 8. Фахові журнали/газети, які ви виписуєте __________________________________________

 9. Ваша індивідуальна  науково-методична  проблема _________________________________

 _______________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

10. Виберіть ті питання  для  опрацювання  на рівні  РМО,  що  будуть найбільш корисними для Вас у  вирішенні індивідуальної проблеми:

     а -  реалізація компетентнісного підходу до навчання;

     б -  впровадження проектної технології у навчально-виховний процес;

     в -  забезпечення продуктивності навчання;

     г -  використання інформаційно-комунікаційних технологій;

     д - опора на інтерактивні методи навчання у формуванні креативної особистості;

     ж - інше (указати)______________________________________________________________

11. Ваші пропозиції щодо форм опрацювання обраного Вами питання ________________________________________________________________________________

12.  Наробки з власного досвіду, якими Ви можете поділитися з колегами  ________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

Додаток 2

ТЕСТИ
з питання формування предметних географічних  компетентностей

І. 1.  Компетентність – це...

         а) соціально визначені норми і вимоги освітньої підготовки учня, необхідної для його якісної продуктивної діяльності в певній сфері;

         б) особистісні якості (знання, вміння, навички, ставлення) і досвід, що дають учневі змогу ефективно здійснювати діяльність  в заданій сфері.

 2. До предметних географічних компетентностей відноситься:

         а) хронологічна;          б) самоосвітня;          в) соціально-трудова.

3.      Розвитку креативної особистості найбільше сприяє сформованість ... компетентності:

         а) просторово-хронологічної;

         б) комунікативно-мовленнєвої;

         в) інформаційної.

ІІ. 4. Оберіть ті із наведених показників, що розкривають сутність компетентнісного підходу в освіті:

         а) рівень освіти визначається обсягом знань;

         б) рівень освіти визначається здатністю вирішувати проблеми різної складності на основі отриманих знань;

         в) мета школи – формування ключових компетентностей;

         г) мета школи – навчання і виховання молодого покоління;

         д) навчальні цілі ототожнюються з педагогічними;

        ж) навчальні цілі ототожнюються з очікуванням педагогів і учнів;

       з) особистісних результатів можна досягти за рахунок отримання досвіду самостійного вирішення проблем;

      і) особистісних результатівтів можна досягти за рахунок отримання необхідних знань.                                                                             

5. Співвіднесіть складові компетентностей:

Комунікативно-мовленнєва	Полікультурна

а) вміння проявляти толерантність у спілкуванні  (визнавати свої помилки,     уникати категоричності, додержуватися культури дискусії, вживати адекватну лексику);   

б) вміння виконувати творчі завдання з використанням етнографічних, фольклорних та ін. матеріалів;

г) вміння висловлювати свою думку, аргументовано її доводити;

д) вміння толерантно поводитися з різними (за соціальною, расовою, етнічною, релігійною та ін. ознаками) людьми.

   6. Співвіднесіть методичні прийоми формування компетентностей:

моделювання  навчального матеріалу

складання плану місцевості

Просторово-хронологічна                                                                          Самоосвітня

випереджальні завдання

картографічне дослідження

ІІІ. 7. Інформаційна компетентність передбачає здатність учня орієнтуватися в інформаційному просторі й оперувати інформацією, а саме:

     а) здійснювати пошук;        б) ________________;              в) _________________;         

     г) _________________;       д) ________________;              ж) _________________.

Примітка: час виконання завдань – 15 хв.; за правильні відповіді на питання 1-3 виставляється по 1 б., 4-6 – по 2 б., 7 – 5б.; оцінювання здійснюється в порядку взаємоперевірки.                                                                    

Додаток 3

М О Н І Т О Р И Н Г

конкретних досягнень учителя-спеціаліста  (географія, ___  / ___ н.р.)

Школа	№ з/п	Прізвище, І.П.	Участь у методичній роботі на рівні РМО	Участь у педагогічних  конкурсах, виставках	Наявність друкованої  продукції	Наявність опису власного досвіду	Наявність учнів-призерів ІІ-ІV етапів олімпіад та інтелектуальних конкурсів	Всього балів
			1	2	3	4	5	6

 

Система оцінювання

1. Відкритий урок, позаурочний захід, теоретичний виступ з науково-методичної проблеми, організація практичного заняття з учителями ЗНЗ району – по 3 бали; розробка завдань районної олімпіади – по 2 б. за кожен кл., участь у роботі журі – 1 б.

2. Участь в обласному конкурсі фахової майстерності «Учитель року» – 20 б., районних педагогічних виставках – 3 б., обласних виставках-презентаціях – 5 б., обласних науково-методичних проектах – 7 б.

3. Замітка у районній інформаційно-громадській газеті «Злагода» – 1 б.; матеріал, опублікований в електронних виданнях РМК – 3 б.; публікація у фаховому періодичному виданні – 5 б.

4. Наявність опису власного педагогічного досвіду, схваленого науково-методичною радою ДОІППО – 12 б., виступ з творчим автопортретом – 3 б.

5. Призові місця вихованців у районних предметних олімпіадах: І –5 , ІІ – 3, ІІІ – 1 б.; в обласних олімпіадах, обласних та всеукраїнських конкурсах учнівських творчих робіт – по 15, 10 і 5 балів за І, ІІ і ІІІ призові місця відповідно.

  Додаток 4

Додаток 5

Алгоритм роботи творчої групи

І. Орієнтовно-інформаційний етап  (1-й рік роботи):

- визначення теми, мети і завдань дослідження;

- розробка змісту діяльності групи, стратегічне прогнозування роботи, розподіл індивідуальних завдань між її членами;

- вивчення науково-методичної  літератури з визначеної проблеми, аналіз і засвоєння існуючого досвіду;

- проведення практичних занять і майстер-класів з формування компетентностей у галузі проектної і цифрових технологій.

ІІ. Організаційно-моделюючий етап  (2-й рік роботи):

- пошук, обробка і систематизація краєзнавчих матеріалів у рамках короткострокових (6 міс.) учнівсько-педагогічних тематичних проектів з географії рідного краю;

- оформлення авторських розробок уроків з географії П’ятихатщини у рамках навчальних курсів з фізичної та соціально-економічної географії України;

- практичне відпрацювання авторських розробок;

- колективне обговорення індивідуальних наробок, їх корекція.

ІІІ. Продуктивно-діяльнісний етап  (3-й рік роботи):

-         оформлення пробних примірників посібника «Географія П’ятихатщини»;

-         апробація посібника членами творчої групи;

-         напрацювання методичних порад і рекомендацій щодо можливостей його використання у навчально-виховному процесі учителями ЗНЗ району;

-         презентація посібника та окремих його матеріалів перед учителями району (проведення відкритих уроків, виступи на засіданнях РМО).

ІV. Результативно-узагальнювальний етап  (4-й рік роботи):

-         випуск посібника «Географія П’ятихатщини» на паперових та електронних носіях;

-         залучення вчителів ЗНЗ району до практичного застосування посібника у навчально-виховному процесі;

-  визначення ефективності запровадження результатів дослідницької роботи творчої групи на районному рівні;

-         корекція набутого досвіду і рекомендацій щодо його впровадження у практичну діяльність.

V. Пропагандистсько-консультативний етап  (5-й рік роботи):

- пропаганда напрацювань творчої групи широкому загалу педагогічних працівників через засоби масової інформації, педагогічні виставки;

- консультування педагогічних працівників, яких зацікавив створений досвід з проблеми;

- підведення підсумків роботи та визначення перспектив подальшого існування творчої групи.

Додаток 6

Перспективне прогнозування науково-методичної діяльності РМО

Етапи	Зміст роботи	Форми роботи
Підготовчий (2010/2011н.р.)	Конкретизація проблеми на рівні РМО, творчої групи, конкретного вчителя (із запропонованих відділом освіти орієнтовних тем самоосвіти та за власним вибором).    Науково-методичне опрацювання проблеми.    Визначення рівня готовності вчителів до роботи над проблемою.    Науково-практичне висвітлення окремих аспектів вирішення проблеми.	- Інструктивно-методична нарада, анкетування вчителів; організаційне засідання творчої групи - Науково-методичний семінар - Тестування - Семінар-практикум
Організаційно- моделюючий (2011/1012н.р.)	Засвоєння існуючого досвіду з використання ІКТ у навчально-виховному процесі.   Аналіз проміжних результатів роботи над проблемою.   Підтримка творчого пошуку, дієвості  вчителів у  розробці і реалізації педагогічних проектів.	- Вернісаж с/ф «Мій рідний край - моя земля»  - Круглий стіл - Екскурсії на господарські та природоохоронні об’єкти району
Креативний (2012/2013н.р.)	Презентація посібника «Географія П’ятихатщини» та методичних порад по роботі з ним.    Демонстрація позитивних здобутків, самостійного моделювання роботи над проблемою, підготовка рекомендацій щодо можливостей практичного їх використання.     Масове запровадження новітніх педагогічних технологій з розвитку компетентностей учнів.	- Педагогічна панорама  - Фестиваль «Презентую інновацію» - Семінар-практикум
Коригуючий (2013/2014н.р.)	Апробація посібника з географії П’ятихатщини    Аналіз і корекція створених учителями моделей формування предметних географічних компетентностей  учнів.     Визначення впливу впровадження новітніх навчально-виховних технологій на розвиток творчого потенціалу учнів.	- Семінар-практикум - Науково-практична конференція - Моніторинг навчальних досягнень та компетентностей учнів
Підсумковий (2014/2015н.р.)	Узагальнення набутого педагогічного досвіду вирішення науково-методичної проблеми.     Презентація і пропаганда цінної педагогічної продукції.     Упорядкування районної методичної скриньки педагогічних напрацювань з проблеми.     Підведення підсумків роботи над проблемою і визначення орієнтирів подальшої діяльності РМО	- Огляд-конкурс індивідуальних систем роботи над проблемою - Публікації у засобах масової інформації, участь у педагогічних виставках, фахових конкурсах - Підсумкова педагогічна конференція

Додаток 7

  Буклет учасника педагогічної мозаїки – огляду 

 індивідуальних систем роботи вчителів географії ЗНЗ району
над обласною науково-методичною проблемою

Додаток 8

 

Виступ методиста Петряєвої Т.С. з досвіду роботи із створення  системи роботи вчителів географії ЗНЗ району над науково-методичною проблемою на обласному семінарі керівників РМО вчителів географії з проблеми «Розвиток компетентностей учнів в умовах інноваційної школи» на базі ЗНЗ П’ятихатського району (19 жовтня 2011 р.)

Виступ методиста Петряєвої Т.С.  з питання «Утвердження пріоритетів 
креативної освіти як запоруки зростання компетентностей учнів»

на обласному науково-методичному семінарі керівників методичних служб області по темі «Інноваційні підходи до організації науково-методичної роботи з педагогічними працівниками в умовах компетентнісно зорієнтованої освіти» (9-10 жовтня 2013 р.)