понеділок, 22 лютого 2016 р.

Динамічність самоосвіти вчителя - запорука успішної реалізації індивідуального науково-методичного проекту



Петряєва Т.С.,
методист КНМУ «П’ятихатський РМК»

ТРЕНІНГ
з учителями історії та географії ЗНЗ району


Мета: - ознайомлення з метою та понятійним апаратом нового обласного науково-методичного проекту «Основні стратегії соціалізації особистості у громадянському суспільстві»;
- посилення потенціалу вчителів-предметників щодо моделювання роботи над індивідуальними науково-методичними проектами;
- вдосконалення практичних навиків спілкування і взаємодії на рівнях «методист-учитель», «учитель-учитель», «учитель-методист»;
- розвиток рефлексивних умінь у процесі переосмислення рівня свого розвитку самими вчителями;
- вивчення рівня знань і вмінь вчителів з організації самоосвіти задля забезпечення методичної підтримки вчителів у перспективі.
Ключові поняття: компетентність, динамічність, самоосвіта, стратегія, соціалізація, особистість, громадянське суспільство, соціальна компетентність, «Я-концепція».

І. Вступна частина.
1.1. Мотивація вибору теми тренінгу.
Для учителя сьогодення науково-методичне дослідження є умовою розвитку його педагогічної майстерності, спрямованого не тільки на себе, а й на учнів, оскільки наслідком особистісного і професійного розвитку вчителя виступає як розвиток його власної педагогічної компетентності, так і розвиток компетентностей учнів. З огляду на обрану професію учитель просто приречений постійно оновлюватися і зростати, свідомо регулюючи цей процес!
Одним з найефективніших шляхів розвитку професійної компетентності педагога виступає самоосвіта. «Компетентність» – поєднання міри відповідності знань і вмінь учителя реальному рівню складності виконуваних ним завдань і розв’язуваних проблем (кваліфікація) і таких якостей, як ініціатива, співробітництво, здатність до роботи в групі, комунікативність, уміння вчитися, аналізувати і оцінювати результативність своєї роботи тощо. Звісно, в кожному з нас є паростки цих якостей, відмінності ж полягають у рівнях динамічності інтенсивності, сповненої внутрішньою сили – їх зрощення.
Самоосвіта, тобто цілеспрямована пізнавальна діяльність, пов’язана з пошуком та засвоєнням знань, – це життєтворча сила вчителя, що ґрунтується на саморефлексії (самокритичності, самоконтролі, самооцінці) та умінні трансформувати набуті знання у практичну діяльність. Конкретний зміст і форми самоосвіти залежать від багатьох обставин: віку, стажу роботи, предмета, інтересів і захоплень учителя, рівня навчальних здібностей учнів та ін. Це вільний і, в той же час, найбільш складний вид освітньої діяльності, оскільки тісно пов’язаний з роботою над науково-методичною проблемою школи, району, області, що сповнені актуальності і новизни.
1.2. Постановка мети і завдань тренінгу.
У 2015-2020 роках ми працюємо над дослідженням обласної проблеми «Основні стратегії соціалізації особистості у громадянському суспільстві». Сьогодні, включаючись у роботу над обласним проектом, ми попрацюємо над вдосконаленням навиків щодо моделювання роботи над індивідуальним науково-методичним проектом учителя-предметника.
ІІ. Основна частина.
2.1. Мотиваційно-цільовий етап тренінгу.
Починаючи працювати над чимось новим, ми, звичайно, спираємось на старі знання, уміння і навички. «Той, хто, звертаючись до старого, здатен відкрити нове, гідний того, аби бути вчителем», – говорить народна мудрість. Тож спробуємо проаналізувати й оцінити свій власний попередній досвід з моделювання роботи над індивідуальним науково-методичним проектом.
Вправа «Зупинка і фіксація себе».
Опрацювання першої частини («На початку ПЗ») індивідуальних діагностично-рефлексивних карток «Самооцінка власних знань і вмінь щодо моделювання роботи над індивідуальним науково-методичним проектом» з подальшим обговоренням результатів у групах і озвученням середніх загальних показників і найбільш «слабких ланок».

№ з/п

Моделювання роботи
над індивідуальним науково-методичним проектом
1 – 5 балів
На початку
тренінгу
У кінці
тренінгу
1
Визначення теми проекту


2
Визначення об’єкту дослідження


3
Визначення предмету дослідження


4
Визначення актуальності дослідження


5
Визначення мети дослідження


6
Визначення завдань дослідження


7
Визначення методів дослідження


8
Визначення новизни дослідження


9
Визначення практичного значення дослідження


10
Алгоритм роботи над проектом


11
Зміст роботи на окремих етапах проекту


Всього балів



2.2. Змістово-процесуальна частина тренінгу.
Тож стартовий потенціал знань і вмінь учителів-предметників щодо організації роботи над індивідуальним науково-методичним проектом визначено, і у нас є можливість посилити його вже сьогодні.
Платформою для розробки індивідуальних науково-методичних проектів виступає, перш за все, обласний проект.
Головною метою обласного науково-методичного проекту «Основні стратегії соціалізації особистості у громадянському суспільстві» є:
·        визначення освітніх стратегій соціалізації особистості;
·        розробка показників соціального розвитку учнів різних вікових груп;
·        удосконалення системи психолого-педагогічного супроводу як важливого чинника процесу соціалізації учнів.
Понятійний апарат обласного проекту:
«Стратегія» – загальний довгостроковий план досягнення важливої мети, що переходить від абстракції до конкретики (тактики) у вигляді деталізованих планів і супроводжується постійним моніторингом в процесі його реалізації.
«Соціалізація» накопичення людиною соціального досвіду та відтворення його у власній життєдіяльності.
«Особистість» соціально зумовлена система психічних якостей людини, що визначається її залученістю до конкретних економічних, соціальних, релігійних, національних, духовних, культурних відносин.
«Громадянське суспільство» – суспільство з високорозвиненого системою відносин вільних і рівноправних громадян, їх об’єднань, із забезпеченням державою їх рівних можливостей вільно і безпечно розпоряджатися своїми силами, здібностями, майном, спираючись на право і власну правосвідомість.
«Соціальна  компетентність» – здатність до співробітництва в групі та команді; мобільність; уміння адаптуватись і визначати особисті цілі та виконувати різні ролі й функції в колективі; планувати, розробляти й реалізовувати соціальні проекти індивідуальних і колективних дій; підтримувати взаємини; розв’язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях.
Що ж до наукової літератури для опрацювання, то вчителям рекомендується добирати її самостійно, залучаючи матеріали наукових психолого-педагогічних видань, інтернет-ресурсів тощо.
Тема індивідуального проекту визначається з урахуванням змісту обласного проекту та актуальних, перспективних і практично значущих особисто для кожного вчителя педагогічних проблем за схемою:

Предмет дослідження
Об’єкт дослідження
(що розглядається?)
Досліджуваний процес
Зміст об’єкту дослідження
-   Включення
-   Активізація
-   Розвиток
-   Залучення
-   Формування
-   Становлення
-   Виховання
-   Організація
-   Підвищення
-   Сприяння
-   Моделювання
-   Створення
-   Удосконалення
-   Прискорення
-   Використання
-   Стимулювання
-   Вирішення
-   Оптимізація
-   Запровадження
-   Вирішення та ін.
- Навички спілкування і взаємодії
- Культура комунікацій
- Учитель-фасилітатор
- Проблема самоідентифікації учнів
- Соціальна компетентність особистості
- Психолого-педагогічна підтримка учнів
- Інноваційні технології навчання
- Показники соціального розвитку учнів
- Пошуково-дослідницька робота
- Стратегія життєвого проектування
- Самореалізація особистості
- Система мотивації навчання
- Людина-патріот
- Проектна діяльність школярів
- Уміння критично мислити
- Тьюторський супровід учнів
- Соціальна зрілість старшокласників 
- Педагогічна взаємодія
- Громадянська свідомість учнів
- Моніторинг якості навчання та ін.
-    Навчально-вих. процес
-    Уроки
-    Позаурочний час
-    Позакласна робота
-    Ігрова діяльність
-    Процес вивчення
-    Малокомплектна школа
-    Загальноосвітня школа
-    Сільська школа
-    Діяльність учителя
-    Процес викладання …
-    Старша школа
-    Довкілля дитини
-    Інтерактивне навчання
-    Соціально-економічна         реальність України
-    Природне середовище
-    Пізнавальний процес
-    Громадянське суспільство та ін.

Як бачимо, між об’єктом і предметом дослідження прослідковуються системні логічні зв’язки. Як категорії наукового процесу вони співвідносяться між собою як загальне (об’єкт) і часткове (предмет), тобто в об’єкті виділяється та його частина, що досліджується. Саме на неї має бути направлена основна увага автора.
Актуальність дослідження обґрунтовується певними змінами та подіями у світі, державі, освіті і, як наслідок, необхідністю конкретних перетворень на рівні школи, учителя, учня.
Мета дослідження пов’язана з об’єктом і предметом дослідження, а також з його очікуваним кінцевим результатом, що передбачає вирішення учителем проблемної ситуації, і шляхами його досягнення.
Мета спрямовує дослідницьку діяльність та визначає можливі засоби її досягнення через формулювання завдань дослідження, що можуть включати в себе наступні елементи:
- Вирішення теоретичних питань проблеми дослідження (розкриття понятійного апарату, виявлення сутності явища, процесу, розробка ознак, критеріїв ефективності, умов застосування тощо);
Вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типових недоліків та їх причин, опис власного досвіду з вирішення досліджуваної проблеми.
Для розв’язання поставлених завдань використовують, як правило, такі методи наукового дослідження, як аналіз наукової психолого-педагогічної літератури та педагогічного досвіду, опитування, тестування, моніторинг, синтез, конкретизація, порівняння, узагальнення, моделювання, спостереження, опис, систематизація.
Наукова новизна дослідження може полягати у розробці моделей, нових підходах, оригінальних рішеннях, визначенні стратегій, науковому обґрунтуванні шляхів реалізації проблеми, забезпеченні експертизи отриманих результатів, використання регіонального матеріалу.
Практична значимість роботи над проблемою пов’язана з можливістю залучення до дослідницької діяльності широкого кола педагогічних працівників, накопичення досвіду використання ефективних педагогічних методик і стратегій, висвітлення оригінальних ідей та інновацій на рівні змісту і форм педагогічної діяльності.
Робота в групах. Вправа «Синтез думок».
Групи (їх 9), на які поділені учасники тренінгу, отримують аркуші паперу з порядком стартового оформлення розробки науково-методичного проекту:
·        Тема проекту
·        Об’єкт дослідження
·        Предмет дослідження
·        Актуальність дослідження
·        Мета дослідження
·        Завдання дослідження
·        Методи дослідження
·        Новизна дослідження
·        Практичне значення дослідження

Кожна група формулює свою тему проекту, потім передає лист іншій групі для опрацювання нею другого пункту алгоритму. Та, виконавши завдання, передає аркуш наступній групі для опрацювання третього пункту початкового етапу розробки. Так по колу проходять 9 варіантів розробок проектів. Коли доопрацьована іншими розробка повертається до групи-«хазяйки», вона презентує її. Представники інших груп висловлюють своє враження від колегіальної розробки, оцінюючи її цілісність, логічність, грамотність формулювань. 

 Після стартового оформлення розробки проекту переходимо до стратегічного (довгострокового) і тактичного (короткострокового) планування роботи над ним. Як відомо, алгоритм роботи над науково-методичною проблемою розрахований на п’ять років і поділяється на річні етапи з умовними назвами:
              I. Підготовчий;
           II. Організаційно-моделюючий;
         III.  Креативний (продуктивно-діяльнісний);
          IV.  Коригуючий (результативно-узагальнювальний);
            V.  Підсумковий (пропагандистсько-консультативний).
Спробуємо асоціювати окремі етапи проекту та їх змістове наповнення з будинком, в якому нам жити весь цей час.
Робота в групах. Вправа «Будуємо дім».
На зворотній стороні листа з порядком стартового оформлення розробки проекту вчителі малюють дім, закладаючи в його конструкцію складові, що асоціюються з різними етапами роботи над науково-методичним проектом, і позначаючи ці складові на малюнку римськими цифрами. У ході обговорення в групах визначаються «цеглинки», «блоки» та інші «матеріали», з яких і буде складатися зміст роботи на окремих етапах проекту. Результати обговорення заносяться у таблицю «Алгоритм роботи над науково-методичним проектом», що міститься у нижній частині листа під малюнком. Після закінчення роботи у групах методист пропонує одній з груп презентувати свій «дім», а іншим – зробити їй «подарунок на новосілля», тобто доповнити виступ групи-«новосела». Зміст презентації і доповнень може бути таким:
І.  Підготовчий етап (2015/2016 н.р.):
-    Визначення теми, мети і завдань проекту, обґрунтування актуальності, новизни і практичної значимості даного дослідження;
-    Довгострокове та річне планування роботи над визначеною проблемою;
-   Вивчення теоретичних основ проблеми, аналіз наукової психолого-педагогічної літератури та передового педагогічного досвіду;
Участь у науково-методичних заходах (інструктивно-методичних засіданнях, тренінгах, практичних заняттях, ділових іграх тощо);
Початкова діагностика стану в межах проблемної ситуації (опитування, анкетування, тестування, моніторингові дослідження).
ІІ. Організаційно-моделюючий етап (2016/2017 н.р.):
-    Річне планування роботи над проектом;
-    Освоєння методики реалізації проекту, апробація інновацій;
Участь у науково-методичних заходах (науково-методичних семінарах, методичних практикумах, панорамах ідей, дискусіях, проблемних столах, ділових іграх тощо);
-    Аналіз проміжних результатів роботи над проблемою.
ІІІ. Креативний (продуктивно-діяльнісний) етап (2017/2018 н.р.):
-    Річне планування роботи над проектом;
Формування і презентація власного досвіду роботи з науково-методичної проблеми (оформлення розробок, портфоліо, збірок тощо);
-   Участь у науково-методичних заходах (науково-практичних семінарах, круглих столах, майстер-класах тощо);
-    Аналіз проміжних результатів роботи над проблемою.
ІV. Коригуючий (результативно-узагальнювальний) етап (2018/2019 н.р.):
     -    Річне планування роботи над проектом;
-    Кінцеві моніторингові дослідження, створення банку статистичних результатів опрацювання проблеми;
-     Корекція, систематизація та узагальнення результатів проектної діяльності;
Розробка практичних рекомендацій щодо ефективного вирішення проблеми та впровадження напрацьованого досвіду в педагогічну діяльність колег;
-   Участь у науково-методичних заходах (науково-практичних семінарах, конференціях тощо);
-   Підготовка матеріалів до педагогічних виставок, ярмарків, творчих звітів, друку у фахових виданнях.
V. Підсумковий (пропагандистсько-консультативний) етап (2019/2020 н.р.):
-     Річне планування роботи над проектом;
-   Участь у науково-методичних заходах (педагогічних конкурсах, фестивалях, мозаїках, оглядах, виставках, ярмарках, вернісажах тощо);
Пропаганда і розповсюдження цінного педагогічного досвіду через періодичні фахові видання, освітні сайти.
Декілька вчителів (за бажанням) висловлюють припущення, чому назви етапів мають умовний характер. Опрацьовані робочі листи передаються методисту.

 ІІІ. Підсумкова частина.
3.1. Контрольний етап тренінгу.
Упевнена, що серед вас є ті, хто, конструктивно попрацювавши сьогодні, знайшли нові стимули, сенси і цінності самоосвітньої роботи, особливо стосовно розробки власного науково-методичного проекту. Проторювати шлях для тих, хто піде слідом, є справою честі для вчителів з високою кваліфікацією і званням, ініціативних і креативних. Тож маю надію, що такі вчителі визначать для себе теми, недостатньо розроблені у педагогічній науці і стануть орієнтиром для інших.
Вправа «Повертання».
Опрацювання другої частини індивідуальних діагностично-рефлексивних карток (повернення до початкової ситуації з нової позиції), групове і колективне обговорення результатів (співвіднесення оціночних даних, визначення «слабких ланок»).
3.2. Підсумковий етап тренінгу.
«Та не збідніє рука, що дає», – стверджує біблійна традиція, але ж і «Ніхто не може дати іншому того, чого не має сам», – зауважував А. Дістервег, видатний німецький педагог. З огляду на тему нового обласного науково-методичного проекту «Основні стратегії соціалізації особистості у громадянському суспільстві», над якою ми починаємо працювати, пропоную замислитися над народною мудрістю «Усе в наших руках». Давайте визначимо, що ж саме у наших руках, що ми можемо дати світу, в якому живемо, тут і зараз. Для цього на аркуші паперу обведіть руку (долонею догори). Серед езотериків, дослідників внутрішньо-містичної сутності людського життя, кожен палець руки має певне символічне значення:
·        великий палець – рушійна сила діяльності;
·        указівний палець – мета і шлях її досягнення;
·        середній палець – організованість, планування, дія;
·        безіменний палець – емоції, почуття, настрій;
·        мізинець – мислення, креативність, спілкування.
Індивідуальна робота. Вправа «Усе в наших руках».
Користуючись даною символікою, спробуйте відобразити на малюнках власних пальців свою «Я-концепцію» – професійну самосвідомість, що визначає діяльність, спрямовану на себе і взаємодію з учнями та колегами, а по центру долоні – враження від тренінгу, побажання або поради методисту.
(учасники тренінгу конкретизують складові власної «Я-концепції»
і без коментарів здають аркуші методисту)

 Про різні руки говорять українські фразеологізми, які ми сприймаємо як у прямому, так і в переносному значенні. Пригадаємо:
- «Рука руку миє, і обидві білі живуть».
- «Чужими руками жар загрібати».
- «Права рука не знає, що робить ліва».
Але ж це не про нас? Думаю, ваші «Я-концепції» відповідають іншим народним прислів’ям:
- У розумної голови – сто рук.
- Від науки міцніють розум і руки.
- Аби руки та охота, буде зроблена робота.
Остаточний, вихідний рівень моделювання проектної діяльності кожного вчителя ми зможемо побачити й оцінити лише на останніх етапах проекту. Видатний соціально-промисловий інженер і дизайнер, автор популярного фільму «Дух часу» Жак Фреско стверджував, що «креативність – це взяти вже відомі елементи і поєднати їх унікальним чином». Маю надію, що протягом наступних років педагогічна креативність стане правилом у ваших підходах до педагогічних справ. Тож бажаю, колеги,
Щоб з легкої руки ваші справи всі йшли,
Хто ж іще дітворі хліб-освіту дасть в руки?
Щоб батьки разом з вами одну руку тягли,
А їх дітям завжди підкорялись вершини науки!
Дякую всім за співпрацю.
ЛІТЕРАТУРА

1.  Білісчук О. Сучасні підходи до організації системної роботи над науково-методичною проблемою // Методист. 2014. № 7. С. 14-25.
2.  Висторонський В. Професійна компетентність сучасного педагога : самоосвіта, культура, майстерність // Методист. 2015. № 3. С. 51-66.
3.  Довідник цікавих фактів та корисних знань [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://dovidka.biz.ua/frazeologizmi-zi-slovom-ruka/
4.      Кейс самоосвіти // Завуч. 2013. № 13. С. 4-25.
5.     Оберемко І. Самоосвітня діяльність педагогів. Програма // Завуч. 2013. № 7. С. 20-24.
6.     Підлужна І. Рефлексія як системний чинник неперервної освіти // Методист. 2015. № 2. С. 9-14.
7.  Самоосвіта педагога як умова підвищення його професійної компетентності [Електронний ресурс]. Режим доступу : www.teacherjournal.com.ua/attachments/24677_СЕМІНАР.pdf

 

Немає коментарів:

Дописати коментар